дивись.info

УПЦ МП будує церкви на заході України, аби маркувати територію та бути віртуально найбільшою церквою, – релігієзнавець

УПЦ МП будує церкви на заході України, аби маркувати територію та бути віртуально найбільшою церквою, – релігієзнавець

Єпархія – це окрема юридична особа, а парафія – окрема, тому саме прихожани кожної окремої парафії вирішуватимуть чи вони доєднаються до нової української церкви, чи залишатимуться у лоні РПЦ.

Так для Дивись.info прокоментував заяву керівника прес-служби Львівської єпархії УПЦ (МП), настоятеля Жовківської парафії архімандрита Маркіяна Каюмова релігієзнавець Дмитро Горєвой.

Нагадаємо, керівник прес-служби у коментарі ІА ZIK.ua сказав, що  Львівська єпархія УПЦ (МП) залишається вірною Московському патріархату, однак спостерігає за процесами об’єднання православних церков в Україні.

«Ми залишаємося вірними своєму уставу, своєму статуту, своїй позиції. Очікуємо продовження розпочатої справи, очікуємо побачити, як цей процес буде розвиватися – чи зможе зібратись об’єднавчий собор, очікуємо поглянути на той томос, який буде представлений Константинополем. Що стосується рішення синоду РПЦ, звичайно, після рішення синоду УПЦ, який ухвалить рішення для виконання, – будемо виконувати. Поки що ми спостерігаємо з надією, що все буде добре, – повідомив архімандрит Маркіян Каюмов. – Ми не роздумуємо, а спостерігаємо – нам цікаво, як ця вся ситуація вийде. Дай Бог, щоб все вийшло мирно і гарно».

На його думку, нічого ж не змінилося в українському православ’ї особливо. Немає поки змін, які мали б до чогось спонукати.

Водночас релігієзнавець Дмитро Горєвой запевняє, що кожна єпархія саме вирішуватиме, якій їй обрати шлях.

«Те, що сказала єпархія – це позиція її керівника. Якщо громади захочуть переходити, вони це зможуть спокійно зробити чи не зробити у визначений законодавством спосіб. Точніше, законодавство передбачає, що громади вільно можуть змінювати юрисдикцію, але до кінця це не прописано. Тому, найімовірніше, будуть ухвалені певні законодавчі зміни. У парламенті є відповідний законопроект 4128, який унормовує це питання. Там просто прописується процедура, як це зробити. Державою раніше визначалося, що громади можуть вільно змінювати юрисдикцію, але самої процедури, у який спосіб це зробити, детально не було прописано. І тому громади можуть самі вирішувати, що їм робити. З правової точки зору, єпархії не зможуть їм у цьому завадити, тому що єпархія – це окрема юридична особа, а кожна парафія – окрема», – каже пан Дмитро.

На його думку, після надання томосу до нової церкви долучиться третина парафій УПЦ (МП).

«Думаю, після надання томосу доєднається десь третина церков УПЦ (МП), а інші парафії будуть дивитися, як далі розвиватимуться події і від того будувати свою стратегію. Думаю, що десь 50-70% протягом деякого часу прийдуть до складу нової церкви, а решта залишиться вірними Москві, тому що це буде не стільки церковна, скільки політична орієнтація», – наголошує релігієзнавець.

Надання томосу стане каталізатором для інших процесів – побудови нових церков УПЦ (МП).

«Вже зараз починають будуватися нові церкви, зокрема на Волині, на кордоні з Тернопільською областю. Громади хочуть перейти з Московського патріархату у Київський і більшість виступає за такий перехід, тоді меншість будує собі храм. Зазвичай вони будують його не за власні кошти, а все ж таки за гроші спонсорів. Є спеціально створений благодійний фонд «Фавор», який фінансується як приватними особами з України, так і з Росії. На гроші з цих внесків і будуються храми у Західній Україні. Московському патріархату важливо залишити за собою таку розгалужену інфраструктуру, нехай це буде храм, куди буде ходити троє чи п’ятеро людей, але їм важливо, щоб ці храми були, щоб були маркери на території України їхньої присутності і щоб вони потім могли казати, що вони найбільша церква, з ними мають рахуватися, бо багато парафій. І не важливо, що люди туди не ходять, головне – віртуальна присутність у Західній Україні», – наголосив Дмитро Горєвой.

Додамо, що, як зазначається на сайті благодійний фонд «Фавор», він був створений з благословення предстоятеля УПЦ (МП) Онуфрія у вересні 2014 року. Мета БФ полягає у тому, щоб там, де прихожани вирішили вийти з юрисдикції УПЦ (МП), – а за два роки це зробили 40 парафій, – збудувати нові храми. Крім контактів у Києві, вказується адреса швейцарського офісу.

Тим часом опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведене у період з 27 вересня по 4 жовтня, засвідчує, що 54% опитаних позитивно ставляться до ідеї створення в Україні Єдиної Помісної Церкви. Протилежної думки – 19%, висловлюються байдуже щодо цього – також 19%.

Найвищий рівень підтримки ідеї Єдиної Помісної Церкви на Заході (68%) та у Центрі (58%). Водночас на Півдні прихильників цієї ініціативи не менше 45%, а на Сході – 37%.

Високий рівень підтримки ідея Помісної Церкви має серед найстарших опитаних (61%). Серед молоді таких близько 45%, серед представників середнього віку – 51%. У розрізі конфесій найбільшу підтримку ініціатива щодо автокефалії має серед прихожан Української Греко-Католицької Церкви та Української Православної Церкви (КП). Загалом у цих категоріях рівень підтримки ідеї Єдиної Помісної Церкви становить більше 75%. У середовищі прихожан інших конфесій таких опитаних близько половини. Серед тих, хто вважає себе віруючим, але не відносить себе до жодної конфесії – 43%, невіруючих – 29%. Найбільший спротив ідея Помісної Церкви має серед прихожан Української Православної Церкви (МП), де більше половини негативно ставляться до цього. Попри це, майже третина серед них (28%) прихильно ставляться до автокефалії.

36% усіх опитаних вважають, що створення Єдиної Помісної Церкви скоріше об’єднає країну, 23% стверджують, що ця ініціатива жодним чином не вплине на консолідацію суспільства. Водночас 24% говорять про можливий розкол. Найбільше про розкол після отримання автокефалії говорять на Сході (34%) та серед прихожан УПЦ (МП (57%). При цьому, у інших категоріях (регіональних, вікових, конфесійних) тих, хто вважає, що створення Помісної Церкви швидше об’єднує країну, більше ніж тих, хто протилежної думки.

30% усіх опитаних вважають, що очолити Єдину Помісну Церкву повинен Патріарх Філарет (УПЦ (КП). 7% вважають, що очільником має стати Митрополит Онуфрій (УПЦ (МП), 3% – Митрополит Макарій (УАПЦ). 11% вважають, що жоден з них не повинен очолювати Помісну Церкву. 42% поки не сформували стосовно цього питання своєї думки. У середовищі тих, хто позитивно ставиться до створення Єдиної Помісної Церкви тенденції щодо підтримки можливих очільників цього утворення подібні: Патріарх Філарет користується підтримкою 50%, Митрополит Онуфрій – 5%, Митрополит Макарій – 4%. Третина цієї категорії поки не має думки щодо можливого Глави Єдиної Помісної Церкви.

Патріарх Філарет як можливий очільник Єдиної Помісної Церкви користується найбільшою підтримкою серед прихожан Церкви, яку він очолює (57%). В середовищі інших конфесій його підтримка дещо нижча. Серед прихильників УГКЦ таких 31%, представників інших конфесій – 21%, просто віруючих без конфесії – 20%. Натомість серед прихожани УПЦ (МП) очільником Єдиної Помісної Церкви швидше бачать Митрополита Онуфрія (29%). Водночас кожен десятий тут не проти, щоб після отримання автокефалії Помісну Церкву очолив Патріарх Філарет.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.