15 років ніхто не може поставити діагноз: у Львові в одній сім'ї двоє дітей одночасно перестали ходити (фото)

IMG_4984

Сотні лікарів, профільні спеціалісти по всій Україні, найкращі реабілітологи та навіть народна медицина і монастирі. Вже 15 років сім'я львів'ян Пахолоків намагається з'ясувати причину, чому двоє дітей майже одночасно перестали ходити.

Сотні лікарів, профільні спеціалісти по всій Україні, найкращі реабілітологи та навіть народна медицина і монастирі. Вже 15 років сім'я львів'ян Пахолків намагається з'ясувати причину, чому двоє дітей майже одночасно перестали ходити.

Зараз Лесі 33 роки і Наталі 35, але хто б міг подумати, що вони вже останні 15 років самостійно не можуть ходити.

Журналісти ІА Дивись.info поспілкувалися із матір’ю дівчат, Ярославою Пахолок, яка розповіла, що за цей час довелося пережити сім'ї та скільки лікарів і різних діагнозів за 15 років вони перейшли. Жодного діагнозу, з яким би погодилися інші фахівці, чи бодай-якесь покращення відчули та побачили результат, не було.

Коли почалися проблеми зі здоров'ям

Всі 15 років родина Пахолоків намагається дізнатися, що ж є причиною того, що діти раптово перестали ходити. Як розповідає пані Ярослава, ніколи до того ніяких проблем не було, були як всі діти, вчилися у школі та нічим подібним не хворіли. Різниця у віці між дівчатами 2,5 роки. Все відбувалося практично однаково та одночасно.

«Все почалося із того, що в 10-11 класі в Лесі та Наталі почали здавати ноги. Коли закінчували школу, почали притримуватися стінки, в останні місяці потрібно було вже їх зустрічати, бо часом боялися, що дорогу не зможуть перейти», - пригадує мама.

Проте дівчата не здалися і вступили до Львівського національного університету імені Івана Франка, на історичний та біологічний факультети.

«Вже на 1-2 курсі почалися проблеми. Спочатку дівчата-однокурсниці допомагали переходити між аудиторіями. Потім вже потрібно було їх носити», - розповідає Ярослава Василівна.

Батьки були змушені чекати між парами, щоб перенести з однієї аудиторії до іншої на пару. Батько переносив їх на своїх плечах.

Що кажуть лікарі

У лікарнях діагнози ставили найрізноманітніші. За словами пані Ярослави, починали лікування із діагнозом «ДЦП в пізньому віці», пізніше інші лікарі спростували і цей діагноз.

Після того батьки поїхали до Полтави, де їм поставили діагноз «розсіяний склероз».  Але згодом зробили МРТ головного мозку, де і цей діагноз спростували.

«Кожен лікар ставив інший діагноз. Два роки лікування у Польщі теж нічого не дало. Там нашим дітям робили спеціальні аналізи і намагалися з’ясувати, що за хвороба. Так ми їздили туди два роки.

Наприкінці лікування, порекомендували спробувати одну таблетку (вже хімічна, - уточнює жінка), якщо вона не допоможе знову ходити, тоді нічого не зможуть зробити. Проте ніяких змін не відбулося і після цієї таблетки», - схвильованими голосом розповідає Ярослава Василівна.

Скільки часу і грошей?

«Загалом їздимо по лікарнях і лікуємо щоразу різні діагнози, які потім спростовуються, вже 15 років», - каже жінка та розповідає, що востаннє, дуже вартісне лікування, проходили у Дніпрі в одній із приватних клінік, про яку дізналися вже із телебачення.

«Поїхали ми у Дніпро. Прийшли на консультацію, де лікар відразу поставив нам діагноз, що це може бути «поліомієліт». Призначив пройти всі аналізи. Було потрібно заплатити 40 тисяч, щоб заробити аналіз одній дитині. Всі аналізи ми здали, курс лікування пройшли на різноманітних апаратах, голкотерапію та масажі. Проте знову ж таки ніяких змін не відбулося», - зі сльозами на очах розповідає пані Ярослава.

Після чого лікар їм пояснив, що потрібно пройти ще другий курс лікування, аби був результат. Згодом сім'я поїхала на другий курс лікування, хоча грошей вже не було.

Читайте також: Як 11-річна дівчинка за день виросла на 8 сантиметрів (фото)

«Просили депутатів, всіх знайомих людей, друзів, колег. Винесло нас це лікування 120 тисяч. На жаль, результату знову ніякого не було і поліомієліту, який лікували, теж немає», - розповіла жінка.

Що буде далі?

Після цього самі дівчата знайшли ще один варіант – передали свої аналізи в Німеччину, де їм також підтвердили, що поліомієліту немає.

«Зараз плануємо лікування в Німеччині. Але для того, щоб туди потрапити, потрібно здати всі необхідні аналізи в Києві. Лише тоді нас літаком відправлять в Німеччину», - ділиться матір Лесі та Ярослави.

Хоча це знову не безкоштовно, для того, аби зробити один аналіз одній дитині необхідно 26 тисяч гривень.

Чи були якісь покращення?

«Єдиний раз у монастирі… коли священик після молитви перевів за руку через цілу церкву», - говорить мати. Щоправда, додає, що сестри спілкуються, вишивають, успішно працюють за комп’ютером, часом і самі шукають, де б і які аналізи пройти.

За словами матері, університет закінчили із відзнакою. «Наші генетики, всі фахівці, до яких ми зверталися, не можуть зрозуміти, як таке може бути. Поштовх ніби, здається, що ось-ось діти почнуть знову ходити, але стоїмо на місці…», - з відчаєм розповідає жінка.

Батьки мають надію, що хтось із фахівців зацікавиться хворобою, яку за 15 років ніхто так і не зміг визначити та поставити діагноз.

Також кожен може допомогти фінансово, адже зараз чимало коштів необхідно на обстеження в Німеччині. Переказати кошти можна на рахунок матері Лесі і Наталії.

Реквізити картки для допомоги: 

Ярослава Василівна Пахолок, 

5167490112092839.

Спілкувалася Тетяна Жикаляк

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: