У Львові зберігатимуть старовинні обладунки бронзового віку, найстарішу подібну знахідку в Європі (фоторепортаж)

Нещодавно на Західному Поділлі в околицях Дунаївців Хмельницької області виявили дуже цікавий комплекс бронзових речей VIII ст. до н.е.

Сьогодні їх привезли до Львова, презентували та зберігатимуть у Львівському музеї історії релігії, передає кореспондент Дивись.info.

Як розповів завідувач відділу Інституту релігієзнавства-філії ЛМІР, доктор історичних наук, в. о. заввідувача археології Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Микола Бандрівський, вперше інформація про знахідку з'явилася на сайті "Музейний простір" у 2015 році.

За його словами, цьому комплексу загрожувало вивезення за межі України.

"Ми були свідками того, що багато безцінних раритетів, археологічних та історичних у напівзаконний чи незаконний спосіб покидають терени України, а потім опиняються або в приватних збірках, або в музейних колекціях провідних колекціонерів світу", - зазначив Микола Бандрівський.

В чому його унікальність

Речі датуються серединою – другою половиною VIII ст. до н. е. Сюди входить церемоніальний шолом етруської роботи, пишно декорована фіала та елементи колісничної упряжі. (Аналогічного типу шолом був виявлений біля села Кремінної на Хмельниччині наприкінці XIX ст.).

"Ми називаємо це збіркою речей, які знайшли в одному місці та належать до одного часу. І от цим комплексом гордилися б всі провідні музеї світу", - каже пан Микола.

За словами доктора історичних наук, варто звернути увагу на датування, адже це один з найраніших зразків захисного озброєння на території Європи, збережений в такому стані.

"Датується знахідка серединою VIII ст. до н.е, тобто їй щонайменше 2700 років", - додав Бандрівський.

За дослідженнями відомого у Європі німецького археолога, який займався такими етруськими шоломами, такий тип знахідок відомий тільки на території Етрурії, а за межами Етрургії - лише тут.

"Всі ці речі мають дуже гарні прямі аналогії в комплексах Прикубання, Закавказького регіону та зараз робляться спроби першого наукового її опрацювання", - повідомив Микола Бандрівський.

Що цікавого

Микола Бандрівський відзначив, що гребінь, який на шоломі, призначався для стримання пом'якшення прямих ударів, які потрапляли в голову.

"Дослідники всі три роки, від 2015 року, коли цей комплекс засвітився в мережі, вважали, що він втрачений для науки, а науковці до нього ніколи не дістануться. Але так сталося, що знайшлася людина, яка вирішила передати знахідку до музею.

Проте основною вимогою його були: щоб цей комплекс не був ніколи у приватній колекції, а відкритий для огляду. Та друга умова - має бути наукове опрацювання та видана монографія", - розповів Бандрівський.

Крім того, відзначає науковець, що всім було б цікаво порівняти релігію і культ тогочасних кіммерійців з релігією та культом ертрусів.

"Даний комплекс показує, що не всі знахідки мають сумне майбутнє", - сказав Бандрівський під час прес-конференції.

Чи будуть ще знахідки?

За словами Микола Бандрівського, на такому комплексі мали б ще бути кінські вудила, бо як правило, такі комплекси супроводжуються ними.

Тому, не виключено, що на тому ж місці можна буде ще щось знайти.

"Наприкінці бронзового - початку раннього залізного віку був дуже цікавий обряд, коли захоронювали комплекси кінської упряжі в землю, за межами могильників та поселень, і віднайти ці комплекси майже неможливо", - каже завідувач відділу Інституту релігієзнавства-філії ЛМІР.

Він також розповів, що саме в той час були характерними ритуальні жертвоприношення духам землі, духам предків, чи жертвоприношення за успішний військовий похід.

Але без сумніву одне, що шоломами користувалися найбагатша верства тогочасного суспільства.

Що буде із знахідками

Комплекс бронзових речей привезли до Львова, де він буде зберігатися в Музеї історії релігії.

"Дуже важко знайти якийсь інший прихисток таким речам, йдеться про охорону. Справа не в тому, що привезти їх до Львова, щоби тішитися з того, який гарний комплекс врятовано для науки. Все для того, щоб їх опрацювати та зберегти, оскільки в наших таких дуже нетривких умовах дуже важливим є питання безпеки і наш Львівський музей історії та релігії має одну із найкращих на Заході України систем сигналізації", - додав Бандрівський.