Експерт Світової туристичної організації назвав найперспективніші види туризму для України (інтерв’ю)

В межах туристичної панелі 18 Міжнародного економічного форуму журналісти Дивись.info поспілкувалися з координатором зі зв'язків з країнами Світової туристичної організації UNWTO Бекою Джакелі.

Ви знайомі з особливостями України та нашого туризму. Які, на вашу думку, сильні та слабкі сторони нашої туристичної спроможності?

Найголовніше, що є бажання розвивати туризм та привабити багатьох іноземних візитерів та розвивати внутрішній туризм. Я відзначив, що змінюються підходи. Наприклад, якщо я вам зараз скажу, що проблема – це доступність, комунікації, транспорт, то проблема не лише в цьому. Маємо реально оцінювати ситуацію, бо у країн з розвиненою економікою є проблеми спільного характеру. Але ці проблеми вирішуються, якщо є воля. І якщо ми подивимося на ці країни, то побачимо, що у них свого часу теж були ті ж проблеми.

[dyvys_blockqoute text="В України є величезний потенціал для туризму. І найбільший козир – це люди" author=""]

В України є величезний потенціал для туризму. І найбільший козир – це люди. Бо люди тут з великою душею, дуже гостинні. Український народ дуже любить гостей, має великі традицій. Тож, сильні сторони – люди, гастрономія, тобто національна кухня, культурне надбання і природа, звичайно. Але тут з’являється один фактор. У майбутньому, коли іноземні візітери будуть планувати приліт в Україну й шукатимуть, що Україна пропонує, то виявиться, що вона пропонує величезний туристичний потенціал. Що пропонує сусідня країна? Величезний туристичний потенціал. Інші країни що пропонують? Величезний туристичний потенціал! Тут дуже важко обрати, тому головну роль тут відіграють інновації: як розвинена ця система, екосистема інновацій. І моя рекомендація тут полягає в тому, що всі економічні реформи, які відбуваються чи плануються, треба активно рекламувати за кордоном. Тому що приваблення туристів не полягає лише в тому, що туристична компанія пропонує щось. Я коли планую подорож і знаю, що це країна, яка проводить хороші реформи, інноваційна, пропонує туристичний продукт, у мене з’являється бажання туди їхати!

Склалося враження, що Грузія різко стрибнула у розвитку туризму в певний момент. Який рецепт, це через державну підтримку?

Я почав роботу Світової туристичної організації в 2012 року, до того я був заступником керівника адміністрації туризму Грузії та був дуже активно залучений до цих процесів. В чому тоді полягав рецепт успіху грузинського туризму? В тому, що влада сказала: жодної бюрократії, треба дивитися на розвиток галузі як на бізнес, дивитися на все з точки зору підтримки бізнесу.

Було 4 фактори, що вплинули на це: перший – безпека, реформа поліції, коли вона стала новою, сучасною і влада почала це рекламувати. Успіх грузинського туризму не лише в просуванні, в маркетингу, а загалом в усіх цих реформах. Одна справа – те, що ти робиш, інша – усім про це говорити. Тому що тим, що ти це рекламуєш, дуже легко привабити інвестора, привернути міжнародну увагу, це дуже важливо. Тому піар потрібен для того, аби була увага. Другий фактор: інфраструктура. Тому що інвестор бачить, що держава готова розвивати дорожню інфраструктуру. Треті фактор – політики стимулювання. Це дуже важливо, адже раптом усі ліцензії, які були потрібні, скасували, адже це погано відображалося на бізнесі, він не працював. Для туроператорів та інвесторів це було дуже потрібним. І ще є фактор просування, що почали активно на виставках та у світі промувати Грузію.

Які на вашу думку найперспективніші  види туризму можуть бути в Україні?

Думаю, що враховуючи можливості та потенціал країни, це лікувально-оздоровчий туризм – і скажу чому – та сільський туризм. І, звичайно, подієвий туризм. Почнемо з оздоровчого, тому що в України реально величезний потенціал природніх бальнеологічних, кліматичних курортів, але на сьогодні світова класифікація йде в інакший спосіб, це все в Україні треба трансформувати. Тому що радянський підхід вже не відповідає вимогам сучасності, зараз підходи зовсім інші. Три основних напрямки роботи має бути тут: інвестиція, яку має вкласти держава, а це розвиток інфраструктури, дороги тощо; держава має створити інвестиційні пакети, аби працювати з інвесторами вигідно. І третє – просування цих курортів. Треба розуміти, що сільський туризм чи медично оздоровчий туризм не розвинуться за рік, але треба вкласти інвестиції, бо саме в медичному туризмі візітер залишає найбільше коштів. Якщо взяти центральну Європу, то в цьому розвинені Угорщина, Чехія. Але Україна може стати лідером в регіоні.

Другий напрям – сільський туризм. Чому? Бо в регіонах є оця привабливість: люди, гастрономія і природа. Зараз число туристів, які хочуть мандрувати у сільських районах, зростає. Люди, що живуть у містах, вже ненавидять їх. До того ж, у селі є автентичність. Але в цьому випадку треба підтримувати малий бізнес створювати інфраструктуру та об’єднати їх, цих фермерів, з туроператорами, аби максимально продавати цей напрям.

І третій напрям – подієвий туризм. У Львова, Києва, Одеси є можливість протягом року проводити заходи міжнародного характеру.

Ви говорили про те, що туристи розширюють зараз свою географію і тому східна Європа може бути цікавою. Чи відзначає Світова туристична організація інтерес саме до України?

Тут у всіх країн східної Європи є однакові шанси. Навіть якщо уявити собі, що немає жодної реклами, маркетингу, кампаній, цей інтерес буде і треба використати цей унікальний шанс. Якщо взяти усі країни східної Європи, то в усіх є потенціал. Але туристу з Китаю, з Америки, з Канади дуже важко обрати. Ось тут працюють економічні реформи інновації, коли потенційний турист думає: о, ця країна сучасна, тут є реформи, щось відбувається і це буде основним фактором що впливатиме на рішення туриста.

[dyvys_blockqoute text="Якщо взяти усі країни східної Європи, то в усіх є потенціал. Але туристу з Китаю, з Америки, з Канади дуже важко обрати" author=""]

На вашу думку, Львівщина і карпатський регіон є конкурентними на глобальному ринку?

Звичайно! Тут є важливий фактор: розуміти, чого хоче регіон, який довгостроковий ефект хоче мати. Бо, наприклад, показати себе на міжнародній виставці – це добре, але треба мати системний підхід. На сьогодні у світі взагалі немає жодної країни, жодного регіону чи міста, в якого немає шансу. Всі конкурують, тому зараз вже не працює як основний фактор вибору «лише у нашій країні ви можете побачити ось це». Сучасність, реформи приваблюють. Говорити лише про те, що в нас є ресурс – це старомодний підхід, це вже не працює.

Спілкувалася Валерія Печеник