Перспективна галузь: яким у Львові вбачають майбутнє українського туризму

Дивись.info занотувала найцікавіше з панелі. Експерти відзначають, що в Україні є кілька перспективних видів туризму, зокрема, сільський, гастрономічний та медичний. Більше про сучасні тренди й виклики туристичного ринку далі.

Координатор зі зв’язків з країнами Світової туристичної організації UNWTO Бека Джакелі:

Міжнародний туризм цього року зріс на 7%, досягнувши позначки у 1,3 мільярда візитерів. 2020 року ця цифра сягне 1,4 мільярда, до 2030 – 1,8 мільярда візитерів. І сьогодні усі чиновники, стейкхолдери, бізнесмени говорять про те, що туризм додає цінності до різних секторів глобальної економіки, він грає особливу роль для становлення миру й безпеки, для створення робочих місць, еміграції тощо. Туризм дійсно має цінність глобальній програмі.

Щодо відвідувань, Європа посідає перше місце з 600 мільйонами іноземних візитерів. Центральна та східна Європа – один із регіонів із найбільшими темпами зростання. Тож, все більше і більше людей будуть досліджувати країни центральної та східної Європи.

Світова туристична організація визначила 5 пріоритетів: робити туризм «розумнішим» (інновації), інвестиції та підприємництво, освіта та працевлаштування, безпека, соціальна, культурна й екологічна стійкість. Глобальні виклики докорінно змінюють ринок туризму. Якщо ви сьогодні подивитеся на туристичну стратегію будь-якої країни, то ви побачите, що вона орієнтується на кількість візитерів, наприклад, через 10 років у нас буде 1 мільйон міжнародних туристів. Але туризм має бути інтегрований у різні сфери, а стратегії мають бути побудовані на прогнозах. Прогнози дуже важливі, вони мають казати: через 10-20 років розвиток туристичного сектору принесе ріст торгівлі національними продуктами й ріст локальної агропромисловості. Тобто туризм відіграє інгетраційну роль у різних секторах економіки. І моя рекомендація – на регіональному рівні сконцентруватися на мультисекторальній вигоді.

Хто відвідуватиме Україну в найближчі 10-20 років? Це два типи  візитерів: нові та ті, що повертаються. Коли я казав, що центральна та східна Європа має один з найбільших темпів розвитку, я говорив ось про що. 1,3 мільярди людей щороку подорожує, переважно – Європою. Більшість з них вже бачила більшість західноєвропейських напрямків. Через 10-20 років вони прагнутимуть відкрити для себе нові напрямки: я вже був у Франції, був у Британії, був там багато разів. І інтерес до нових країн сильно зросте. І тут моя порада до управлінців така: не треба обирати 2-3 ринки для промоції своєї країни, потрібно охопити стільки ринків (Європа, Америка, Азія), скільки можливо.

На мою думку, конкурентна перевага України – люди, ви особливі. Україна – фантастичний напрямок, де кожен іноземний турист може відчути емоції та пережити новий досвід. А Львів – місто емоцій, тому я думаю, що емоції + інноваційні рішення управлінців є запорукою хорошого майбутнього України.

Перший заступник голови комітету молоді, сім’ї, спорту та туризму Верховної Ради Микола Величкович:

Уся галузь з нетерпінням чекає на зміни закону Про туризм. Закон, що викликав багато дискусій, інтересу, неоднозначних думок, але і підштовхнув до того, що галузь виставляє свої пріоритети й планки якості. Які ж основні проблеми галузі туризму, бальнеології, рекреації зараз? Це не тільки брак грошей, думаю, це швидше встановлення чітких правил у цій сфері.

Є кілька проблемних системних питань, які треба розглядати разом Верховній Раді, кабміну, бізнесу, туроператорам. По-перше, у нас зараз йде прерогатива виїзному туризму при тому, що Україна має надзвичайно потужну базу для того, що б себе рекламувати і запрошувати людей в Україну. Потрібно на рівні країни ставити пріоритет, вкладати зусилля й фінанси, аби рекламувати свої можливості й залучити нових туристів. Друге: нам треба запросити якомога більше туристів з-за меж України. За останні кілька років було кілька потужних чинників, які цьому сприяли: Євро-2012, Євробачення, футбольні турніри цього річні. Туристичний бізнес не може існувати сам по собі і в нинішніх умовах регулювати себе сам.

Президент національної туристичної організації України Іван Ліптуга:

Фінансування туристичної галузі в Україні 27 років було незрозумілим ні міністерству фінансів, ні кабміну. Ми разом з депутатами та міністерством вимагали збільшення цього фінансування. Коли в 2017 році вперше за багато років виділили трохи більше 30 мільйонів гривень, це усім здавалося великою сумою, а на жаль, механізми витрат не дають змоги навіть цю суму ефективно витрачати. Наприклад, Грузія щорічно витрачає на промоцію та маркетинг більше 30 мільйонів доларів. Тому Грузія цього року приймає більше 7 мільйонів туристів. І якщо сьогодні взяти фінансування туристичної сфери більшості європейських країн, то це десятки мільйонів доларів. Тобто, питання не в тому, що грошей немає, питання в ідеологічному ставленні до фінансування. У порівнянні з інфраструктурними витратами, витрати на маркетинг дестинації – мізерні. Тому що 1% з цих сум, витрачений на маркетинг, дасть набагато більший ефект, ніж витрати на дороги та іншу інфраструктуру.

За останні 2-3 роки міністерство закордонних справ зробило дуже багато кроків з лібералізації віз для іноземних громадян в Україну.

Заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський:

Треба розвивати інфраструктуру, розвивати можливості доїхати, долетіти до певної дестинації. Після того, як ми активно почали розвивати напрямки авіасполучення, на сьогодні вже більше 21 дестинації є у Львова з різними країнами світу. І якщо три роки тому ми ледве дотягували до 700-800 тисяч пасажиропотоку аеропорту на рік, то за підсумками трьох кварталів цього року було 1,7 мільйона і, я впевнений, що за рік буде вже два мільйони, а то й більше туристів.

На жаль, немає повної статистики, скільки туристів приїжджає й прилітає на Львівщину, ми можемо вирахувати це дивним математичним рівнянням, пов’язаним з туристичним збором. І якщо рахувати по цьому туристичному збору, кількість туристів на Львівщині зросла в два рази.

Віце-президент Української асоціації медичного туризму Ігор Торський:

Згідно з нашими оцінками, в середньому Україна як держава має понад 50 тисяч медичних туристів, які отримують різноманітні послуги. Це стосується виключно організації лікування, тобто не оздоровча чи реабілітаційна сфера. В середньому один медичний турист залишає в Україні близько 2,5 тисяч доларів, тобто перемноживши ці величини ви отримаєте достатньо пристойну суму доходу нашої держави.

В якості медичного туриста до нас приїжджають представники різних країн, різних континентів: США і Канада, багато європейських країн, останнім часом різко зростає потік в’їзного медичного туризму з Китаю,  це і країни Африки і цей континент є надзвичайно перспективний для України.

Велику роль тут відіграють інновації та надзвичайно сучасні методи лікування, в яких Україна на щастя є одним зі світових лідерів (зокрема, лікування стовбуровими клітинами, репродуктивна медицина, стоматологія, офтальмологія, реабілітація).