Болгарська православна церква приховує мільйони доларів на таємних рахунках в російських банках

БПЦ вивела з країни і таємно приховала в російських банках, контрольованих Моспатріархатом, кілька мільйонів доларів. Це підтверджують документи, які в Синодальної палаті надали виданню Faktor.bg, пише Сerkvarium.

Фінансова афера за участю церкви охоплює період 1997-2000 рр. В цей час і болгарські суди, і болгарський уряд офіційно визнавали Синод патріарха Пимена, але основна частина церковного майна перебувала у володінні та розпорядженні Синоду патріарха Максима. У паніці, що майно і гроші на рахунках будуть передані так званим розкольникам, духовенство з кола патріарха Максима прийняло рішення вивести і заховати великі суми в іноземних банках.

Обговорювалися варіанти перекинути гроші в грецькі, кіпрські або російські банки, але перемогла думка, що Росія більш безпечна для болгарських владик. Головною дійовою особою виявився неіснуючий вже Болгарсько-російський інвестиційний банк (БРІБ) і його керівник - показово розстріляний в Софії банкір Еміл Кюлєв. З боку Синоду відповідальною особою став протосинкел Софійській Святої Митрополії архімандрит Гавриїл, нинішній митрополит Ловчанський і один з найбільш серйозних кандидатів на білий патріарший клобук. Гавриїл виключно добре підходив на цю роль, оскільки 12 роками раніше він був офіційним представником БПЦ в радянській Москві.

Банк Кюлєва використовував будівлі, власність Софійської митрополії, за досить високу орендну плату протягом 10 років. За кілька траншів Митрополії була виплачена орендна плата в розмірі майже 2 млн. доларів США. Крім того, БПЦ отримала пайову участь в БРІБ (в розмірі 30 тис. доларів). Але замість того, щоб ця колосальна сума залишилася на софійських церковних рахунках, вона вирушила в Росію.

В основу фінансової схеми ліг Протокол про наміри спільної діяльності між ВЗЦЗ МП і Софійською Святою митрополією (БПЦ).

З російського боку документ підписав особисто Смоленський і Калінінградський митрополит Кирило, в той час голова ВЗЦЗ, а зараз - патріарх Московський, від БПЦ документ підписав архім. Гавриїл. Згідно з цим Протоколом, Софійська митрополія повинна закупити у РПЦ за 2 млн. доларів церковні художньо-ювелірні вироби і начиння.

Підстава абсолютно формальна і абсурдна, але її метою було виправдання величезного перекладу валюти. Трохи пізніше був підписаний і другий Протокол між тими ж сторонами, але на цей раз заступником Кирила, - Калузьким і Боровським архієпископом Климентом. Трохи пізніше наміри Софії і Москви були скріплені Контрактом між Софійській митрополією і ВЗЦЗ МП. Підписанти - знову Гавриїл і Климент. Однак в офіційному Контракті закупівля церковного начиння замінена на «ремонт і перебудову будівель, які є власністю Митрополії та знаходяться на території Росії». Крім того, включені спільні просвітницькі ініціативи, але на території Болгарії. Вартість контракту - 2 млн. доларів.

У той же час ВЗЦЗ в особі архієп. Климента видає спеціальну довіреність Софійському протосинкелу - архімандриту Гавриїлу - і софійському священику Миколі Василеві Коцеву. Довіреність стала ключем до фінансового добробуту (але не перевищує суму 17 тис. доларів за раз).

Співробітники та духовенство Синодальної палати в Софії категорично стверджують, що ніколи з Росії в Болгарію не надходила церковне начиння, оголошеною вартістю у 2 млн. доларів, повинно бало б заповнити цілий залізничний склад, а також, що ніякі будівлі БПЦ в Росії не ремонтувалися, оскільки таких немає. Найімовірніше, що, крім офіційного заснування Контракту і Протоколів, була ще й неофіційна домовленість: виведеними з Болгарії мільйонами доларів архімандрит Гавриїл може розпоряджатися на свій розсуд, але з урахуванням інтересів Москви.

Афера не могла не привернути увагу правоохоронців. Операції БРІБ були помічені Болгарським національним банком, а Мінфін отримав інформацію про трансфери.

Влітку 2000 року столичне управління «Державний фінансовий контроль» провело фінансову ревізію Софійській митрополії за період січень 1996 - червень 2000 р ревізори виявили низку невідповідностей, включаючи неправомірний переказ доларів в Росію. Ревізія показала, що у квітні 1997 р РПЦ відкрила рахунки в БРІБ, на які були переведені 1100 тис. доларів США, якими за дорученням міг розпоряджатися митрополит Гавриїл.

Однак зник слід приблизно 800 тис. доларів, які, найімовірніше, стали «подякою» або комісією для «православних» товаришів - московських офіцерів в рясах.

У бухгалтерських документах Софійській Митрополії та БПЦ, однак, немає документів, які б свідчили про те, що такі величезні суми якимось чином були повернуті Болгарській Церкві. В кінці літа 2000 року Мінфін відправив Ревізійний акт з виявленими порушеннями Софійській міській прокуратурі, але справа назавжди вирушило в архіви держобвинувачення.

Сьогодні Ловчанський митрополит Гавриїл - єдиний хранитель цих таємних фінансових операцій з російськими. Ймовірно, термін давності у цій справі минув, але моральність - як єпископська, так і синодальна - такого терміну не мають. Особлива роль Гавриїла в афері пояснюється в значній мірі і його виключною відданістю в поданні московських інтересів і нав'язуванні їх болгарському Синоду в останні роки. Невипадково Ловчанський митрополит вказується як найвірніший Моспатріархії болгарський клірик, ватажок проросійської групи, що включає Іоанна Варненського і Данила Відінського. Ймовірно, ця довіра була заслужено і в фінансових іграх двадцятирічної давності, закручених ним спільно з Кирилом Гундяєвим, які претендують сьогодні на позицію лідера світового Православ'я.

Саме митрополит Гавриїл виступив проти того, щоб БПЦ стала Церквою-Матір'ю для Македонської Церкви, обслуговуючи тим самим російські та сербські інтереси. Він є і ініціатором позбавленої якого б то не було канонічного підстави ідеї скликати Всеправославний церковний собор, на якому, на думку Москви, має розглядатися питання української автокефалії.