Навіщо Росії фейкові вибори в ОРДЛО

vybory-2

В ОРДЛО, незважаючи на застереження України і світової спільноти, в неділю відбудуться «вибори». «Обиратимуть» «глав республік». У «ДНР» є п’ять кандидатів, в «ЛНР» менше – чотири. «Вибори», які активно підтримує Росія, ставлять під загрозу Мінські домовленості.

«Вибори» наперекір усім та усьому

ІА Дивись.info запитала в експертів, які наслідки матимуть «вибори» в ОРДЛО і чи не зведуть вони нанівець Мінські домовленості.

Олег Петровець, політичний аналітик:

«Таке враження, що з цими так званими виборами у так званих «ДНР» та «ЛНР» в Росії прикидаються дурниками. Адже там прекрасно усвідомлюють, що ці вибори  суперечать Мінським угодам. Не думаю, що у Путіна не знають, що написано в законі про особливий статус тимчасово окупованих територій, який нещодавно продовжила ВР. Не менш чітко вони усвідомлюють і те, що у разі «виборів» їхні результати будуть юридично нікчемними, не створюватимуть жодних правових наслідків та не будуть визнані ані Україною, ані світовою спільнотою. Розуміють у РФ і загрозу посилення санкцій.

Чому у Путіна вирішили на це піти? Найімовірніше з пояснень полягає в тому, що у Росії зараз дуже величезні проблеми з Донбасом. І йдеться навіть не про матеріальний аспект, що розуміє під собою викачування коштів з російської економіки, а куди страшніший момент – ідеологічний.

Населення регіону в тій чи іншій частині підтримувало риторику колишнього лідера Захарченка, яка, за планами Кремля, не може бути втілена в життя. І люди це відчули, вони відчули, що їх, так би мовити, «кинули». Тому «ліквідація» Захарченка із заміною на більш слухняного ватажка для Путіна в даному випадку – це необхідність. А так звані «вибори» – це хід, орієнтований виключно на внутрішнього споживача, аби створити у людей ілюзію легітимності, яка, за логікою Кремля, повинна консолідувати суспільство довкола підтримки політики нового свого ставленика.

Щодо рішення Радбезу ООН про чергове засудження російського свавілля – це, звісно, добре, адже це доводить, що Україна з її проблемою не забута. Була інформація представника України на переговорах у Мінську Євгена Марчука, ніби країни ЄС збираються виступити ще з однією консолідованою заявою і навіть провести переговори з Путіним по телефону. Проте, як показує досвід, засудження і вираження занепокоєння – це як пробувати гасити пожежу, носячи воду ситом, ніби наміри хороші, але засоби геть не ефективні.

Потрібен новий інструментарій і рішучіші дії, інакше цю епідемію путінської чуми буде вже не зупинити. Добре, блокує Росія рішення по миротворцям на Донбасі через Радбез – значить потрібно шукати лазівку, аби це вето подолати. Врешті-решт закони і правила – це тільки витвір людини, а не свята корова».

Юрій Шуліпа, директор Міжнародної спілки «Інститут національної політики»:

«Так звані вибори в ОРДЛО – це спектакль зрежисований Путіним і його ОЗУ, який з їх позиції повинен надати пропагандистський ефект, адресований насамперед самим жителям тимчасово окупованих територій. Загальновідомо з різних джерел, що з колаборантів - силовиків були взяті письмові зобов'язання прийти на так звані виборчі дільниці і проголосувати за одну єдину кандидатуру на тимчасово окупованій території Донецької області, – Дениса Пушиліна.

Ці так звані вибори будуть проводитися в примусовому порядку через прогнозовану рекордно низьку явку виборців, переважно в примусовому порядку.

Мета цього дійства – обдурити тимчасово окуповане населення. Мовляв, ви «голосували», це ваша «влада», тепер сидіть і мовчіть.

Аналогічні «вибори» Росія та її маріонетки вже проводили на тимчасово окупованих територіях 2 листопада 2014 року.

Результати «виборів» не матимуть жодних правових наслідків. Природно, ці «вибори» не будуть визнані Україною та іншими країнами.

Всіх виконавців-колаборантів так званих виборів, правоохоронним органам України варто було б притягнути до кримінальної відповідальності, зокрема і тих, хто змушує шляхом підкупу і шантажу брати участь у цьому злочині.

Що стосується проведення цих «виборів» в контексті Мінських домовленостей, то з самого початку їх підписання, ці домовленості є юридично нікчемними актами, що не відповідають Конституції та законам України. Фактично, ця угода з агресором на умовах агресора. Для Путіна це всього лише матеріали прикриття російської агресії і окупації Донбасу, при наявності яких Росія, за задумом російського керівництва, знімає з себе юридичну відповідальність за ініційовані вищевказані події.

Тому Мінські домовленості це мертвонароджений проект. Для того, щоб здійснити деокупацію не тільки ОРДЛО, а й Криму, керівництво України зобов'язане ініціювати перехід від Мінських домовленостей до Будапештського формату переговорів».

Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму:

«Вибори в «ДНР/ЛНР» не призведуть до глобальних змін для мешканців окупованих територій. По суті вони виступлять лише легалізацією кремлівських призначенців. Але з огляду на те, що в легітимність виборів не визнається ніде в світі – легалізації призначенців це не додасть. З іншого боку, грубе порушення «Мінських угод» стане лакмусовим папірцем для світу – чи готовий буде він застосувати чергові санкцій щодо Росії, чи зробить вигляд, що нічого не відбулось. Якщо буде останнє – то Росія перейде до більш агресивнішої політики щодо України. Адже вона весь час «промацує» межі доступного. Якщо після переходу певних кордонів вона отримує «по руках», то вона ці межі сприймає. Якщо не отримує – переходить їх і пробує інші межі, - межі, які ще більшою мірою будуть порушувати українські інтереси».

Хто і куди «обиратиметься»

У «ДНР» на пост «глави» претендують п'ять кандидатів:

Денис Пушилін після ліквідації Олександра Захарченка тимчасово виконує обов’язки ватажка фейкової  «республіки». Він, найочевидніше, і переможе на «виборах».

Володимир Медведєв – колишній заступник «міністра освіти і науки» «ДНР».

Роман Євстіфеєв – керівник музею бойової і трудової слави Союзу ветеранів Афганістану Петровського району міста Донецька.

Олена Шишкіна – юрист, голова «Українського народного трибуналу з розслідування військових злочинів режиму Порошенко проти громадян України».

Роман Храменков – «депутат» «народної ради від фракції «Вільний Донбас».

На 100 місць в однопалатному «парламенті» «ДНР» – «народній раді» – претендують два громадських руху «Донецька республіка» і «Вільний Донбас».

У «ЛНР» на пост «глави» претендують чотири кандидати:

Леонід Пасічник – як і Пушилін він тимчасово виконує обов’язки «глави», замість достроково вибулого Ігоря Плотницького, який зараз переховується на теренах Росії. Пасічник також найімовірніший переможець «виборів».

Олег Коваль – «голова» «республіканського комітету профспілки працівників освіти і науки «ЛНР».

Людмила Руснак – «голова» Перевальського територіального відділення громадського руху «Луганський економічний союз».

Наталія Сергун – «голова» «республіканської профспілки працівників залізничного транспорту «ЛНР». До речі, уродженка Ростовської області.

За 50 «депутатських» місць в однопалатній «народній раді» боротимуться представники двох «громадських рухів» «ЛНР» – «Мир Луганщини» і «Луганський економічний союз».

Оксана ДУДАР

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: