Б'є - значить любить? Що знають та думають українці про домашнє насильство
Міністерство соціальної політики України, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) запустили в Україні інформаційну кампанію «Говори проти насильства».
Міністерство соціальної політики України, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) запустили в Україні інформаційну кампанію «Говори проти насильства».
В час, коли домашнє насильство все ще залишається масштабною проблемою, дуже важливо знати, на скільки люди обізнані в цій темі та що вони розуміють під словом - насильство.
В рамках кампанії провели онлайн-опитування щодо того, що думають українці про домашнє насильство.
Опитування проводилося серед чоловіків та жінок віком 18-55 років по всій території України - у містах та сільській місцевості, за винятком Криму та окупованих територій Донбасу з 21 травня по 12 червня цього року.
Відтак, 65% опитаних вважають себе обізнаними в цій темі, при цьому люди під насильством здебільшого розуміють фізичні дії. Наприклад, 97% однозначно відносять побиття до насильства.
Респонденти вважають, що пережите в дитинстві домашнє насильство може в подальшому привезти до негативних наслідків. Ймовірність оцінюється як приблизно однакова для випадків, коли дитина - жертва насильства, і коли вона є свідком.
Проте лише 43% опитаних вважають, що поліція та правоохоронні органи зможуть допомогти жертвам насильства. При цьому 25% чоловіків звернулися б в поліцію за допомогою. Серед жінок до правоохоронців звернулося би 35%.
Найчастіше люди вважають, що наслідками насильства будуть: 66% - низька самооцінка, 62% - складність контролю емоцій, 59% - складність побудови стосунків у дорослому віці, 57% - відтворення насильницької поведінки у дорослому віці, 47% - затримка або проблеми фізичного і психічного розвитку, 41% - складнощі у спілкуванні з ровесниками, 32% - уникання насильницьких стосунків у дорослому віці та 25% - відторгнення будь-яких проявів насильства у дорослому віці.
Крім того, вперше український виробник долучився і реалізує соціальний проект, який доносить меседжі проти насильства буквально за родинний стіл.
З жовтня на полицях українських магазинів з’явилось молоко зі спеціальними етикетками, які доносять корисну інформацію. Поради можна зустріти на пакуванні молочної продукції компанії «Галичина».
Це також відбувається у рамках соціальної кампанії дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) «Говори проти насильства».
На етикетках розміщені підказки для батьків, що варто і не варто говорити дитині, розроблені разом з психологом проекту.
Наприклад, напис «Замість «Відчепися від мене!» Говоріть дитині: «Послухай, я зараз втомлений/а. Погуляй поки сам/а, а потім пограємо разом».
Або: «Замість "Як тобі не соромно?" Говоріть дитині: Давай не заважати іншим, це може їх лякати / засмучувати».
Загалом є таких п’ять типів етикеток.
Читайте також: На Львівщині створять мобільні бригади, які реагуватимуть на випадки домашнього насильства
«Мета кампанії – спонукати людей до найпростішого: поговорити про насильство. У своїй сім’ї, з партнером, з батьками або дітьми. Обговорити, чи є насильство у ваших стосунках, і що можна зробити, щоби його не було. Говорячи про це, ми вже діємо проти насильства – і тому кампанія називається «Говори проти насильства». Та це просто лише на перший погляд: для початку потрібно визнати, що насильство існує і воно заважає сім’ям нормально жити і бути щасливими.
А крім того, треба знати, про що і як говорити. Тому складові кампанії спрямовані на те, щоби допомогти людям у цьому», - пояснює Джама Гулейд, Голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні.
Щоби показати справжній вплив психологічного насильства на самопочуття людини, в рамках кампанії провели нейробіологічне дослідження і воно показало, що фрази із проявами знецінення, погроз, приниження найчастіше викликають в людини страх, гнів або відразу. Хоча зовнішньо усі учасники експерименту демонстрували байдужість або посміхалися.
Така поведінка, на думку експертів, є захисною реакцією на насильство. Проте довгостроково вона не захищає, а стимулює насильство. Адже агресор може навіть не розуміти, що завдає болю своїми словами.
«Психологічне насильство – це перший крок до фізичного, саме тому важливо вчасно його зупинити. Говорячи вголос про свої почуття, ми знижуємо напругу і допомагаємо вирішенню конфлікту. Ми також демонструємо свої кордони. Партнер може не знати, що ображає вас – можливо, у його сім’ї це було нормою.
Якщо ви мовчите, то показуєте партнеру, що все добре, і з вами можна так поводитись», - пояснює Оксана Королович, психолог, експерт кампанії «Говори проти насильства».
За даними глобального звіту про насильство від ЮНІСЕФ у 2017 році, багато дітей попадають під вплив насильства вдома: 1 із 4 дітей (176 мільйонів) віком до п’яти років живуть із матір’ю яка є нещодавньою жертвою насильства від її партнера.
У всьому світі три чверті дітей віком від 2 до 4 років, а це майже 300 мільйонів, регулярно стають жертвами насильницького виховання (фізичне покарання/або агресія) від їхніх батьків або піклувальників вдома.