дивись.info

РПЦ в окупованому Криму знищує унікальну історичну пам’ятку VI століття (фото)

РПЦ в окупованому Криму знищує унікальну історичну пам’ятку VI століття (фото)

За допомогою важкої будівельної техніки в Бахчисарайському районі окупованого Криму місцеві монахи будують собі у печері Качі-Кальону, яка вважається археологічною пам’яткою VI століття, трапезну на 200 осіб.

Першим про це повідомив кримський політолог і краєзнавець Сергій Кисельов.

Самі ж ченці пояснюють будівництво тим, що мовляв «розширення» печері – це дешевше, ніж збудувати нову будівлю, пише Політнавігатор.

«У нас немає таких багатих спонсорів, які могли б нам нові будинки поставити. Все збираємо по копієчки, бабусі жертвують. Тому ми змушені йти шляхом найменших витрат. Ми порахували, що на печери витрати будуть меншими», – розповів монах Ісидор.

Так званий міністр екології та природних ресурсів Криму Геннадій Нараїв повідомив, що ченці ведуть будівництво без дозвільних документів.

«Повинен бути проект, який мав пройти експертизу. Проект не надходив на розгляд Мінекології. Потім в рамках цієї експертизи, комплексного вивчення всіх факторів буде прийнято рішення: продовжуємо або зупиняємо», – сказав Нараїв.

Поки на ченців лише накладають штрафи: 2 тисячі рублів за несанкціоноване звалище і 5 мільйонів рублів за вирубку дерев.

Фото з будівництва оприлюднив журналіст, керівник проекту «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко.

«Окупований Крим. Печерне місто та монастир Качі-Кальон. Археологічна пам’ятка. Бахчисарайський район, між селами Передущельне і Баштанівка…» – написав Андрій Клименко.

Качі-Кальон (Хрестовий корабель) — печерний монастир у Криму. Пам’ятка налічує 250 штучних печер різного віку і різного призначення (у тому числі господарського, виробничого, житлового, церковно-ритуального), вирубаних переважно у стінах 5 великих гротів природного походження. Печери монастиря містяться на відрозі Внутрішньої гряди на висоті 450–510 м над рівнем моря. Їх датують VI–VIII ст. Скеля, де розміщені печери, подібна до носа величезного корабля, причому зверху вона порізана тріщинами, що створюють зображення хреста (звідси й назва «Хрестовий корабель»). Біля підніжжя скелі та по крутому схилу розкидані брили вапняку, деякі розміром з двоповерховий будинок. У брилах, що відокремилися від гірського масиву, помітні сліди гірничих виробок.

У Качі-Кальонському гірському масиві нагромадження підземних камер зосереджено близько п’яти великих природних гротів. Частина печер розташована безпосередньо у гротах, деякі з них, очевидно, слугували церквами (на стінах знайдені висічені в породі хрести). Поміж гротами розташовані групи печер кількістю від 30 до 50, які вирубані у прямовисному скельному масиві й розміщені в кілька ярусів. Усі вони поєднувалися одна з одною терасами, лазами й сходами, які частково збереглися.

Хоча ґрунтовних археологічних досліджень пам’ятки ще не проводилося, виявлені під час розкопок у найближчих її околицях археологічні матеріали дають підстави вважати, що розквіт поселення припав на 8-9 століття.

Не пізніше 16 століття тут виник православний монастир (з ним пов’язують печерні церкви, рештки кладовища, а також руїни кам’яної огорожі), він проіснував до 1778 – до початку переселення християнського населення Кримського ханату до Північного Приазов’я. Від 1851 до 1921 тут діяв скит святої Анастасії. Cкит відновлений в 2005 році.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.