дивись.info

Львів’ян запрошують у подорож місцями народження видатних українців (фото)

Львів’ян запрошують у подорож місцями народження видатних українців (фото)

Цього тижня в межах проекту Персональний гід Львівщиною, що реалізовується спільно з управлінням туризму ЛОДА, запрошуємо читачів у захоплюючу подорож місцями, де що були колисками видатних українців.

Львівщина наділена багатовіковою історією та видатними іменами, які її творили. Міста та селища шанують своїх славетних земляків, створюючи музеї, щоб пам`ять про видатних українців, жила  для майбутніх поколінь. Пропонуємо відвідати місця народження видатних українців та музеї, які повідають історії їх життя.

Колиска Франка

Нагуєвичі – село, в якому народився і провів дитинство видатний український письменник, поет, вчений, публіцист, перекладач, громадський та політичний діяч Іван Якович Франко. Рідному селу Франко присвятив наукові праці, саме тут написав повість «Захар Беркут», багато оповідань, поезій. В Нагуєвичах оберігають пам’ять про життя і творчість Каменяра, створивши на території родинного маєтку Франків Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі».

До складу цього музею під відкритим небом входять:

  • літературно-меморіальний музей Івана Франка ознайомить відвідувачів із життям і творчістю письменника в Нагуєвичах і на Дрогобиччині;
  • музей «Садиба Івана Франка». Тут можна оглянути батьківську хату, кузню Якова Франка – батька письменника, криницю, пасіку. В садибі зберігаються книжки, за якими навчався Іван, ікони, фотокартки молодого Франка, речі побуту та посуд, які відтворюють епоху того часу;
  • художньо-меморіальний комплекс «Стежка Івана Франка» знайомить з різьбленими персонажами героїв казок Франка.

Адреса: с. Нагуєвичі, вул. Івана Франка, 15, тел.: +380 (3244) 7-86-26, +380 (68) 44-94-005. Години роботи: 10:00-18:00 год.

Батьківщина Шашкевича

Підлисся – мальовниче село на Золочівщині, батьківщина видатного українського літератора, натхненника національного пробудження Галичини Маркіяна Шашкевича.

Навчаючись у Львівській духовній семінарії, Шашкевич спільно із Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким створив товариство «Руська Трійця», яке видало першу в Галичині книгу українською мовою –  «Русалка Дністрова».

Сьогодні в селі діє музей-садиба Маркіяна Шашкевича. Експозиція музею-садиби ознайомить із життям та творчістю літератора, західно-українським побутом першої пол. ХІХ ст., збережені власні речі
М. Шашкевича, тогочасні книги, часописи, предмети побуту.

Адреса: Золочівський р-н, с. Підлісся. Години роботи: вт – пт: 10:30 – 17:00 (каса до 16:30), сб та нд: 10:00 – 17:00 (каса до 16:30), пн: вихідний.

Дім Шептицького і Маковея

Яворівщина відома мальовничими ландшафтами Розточчя та Надсяння. Ця земля подарила немало відомих постатей, серед яких Митрополит Андрей Шептицький та Осип Маковей.

Прилбичі – село протягом кількох століть було родовим маєтком Шептицьких і дало Україні та світу дві величні постаті – Митрополита Андрея Шептицького та його брата, священномученика Климентія Шептицького.

В селі збереглися:

  • храм-музей митрополита Андрея Шептицького. Церква-музей налічує   експонати, пов’язані із життям родини Шептицьких;
  • церква Собору Пресвятої Богородиці – храм, в якому відслужив першу у своєму житті Божественну Літургію о. Андрей Шептицький;
  • пам`ятник Митрополиту А. Шептицькому та його брату блаженному священномученику Климентію;
  • родинна усипальниця Шептицьких збудована у 1864 р. після смерті першого сина Стефана.

Садиба-музей Осипа Маковея – літературно-біографічний музей, присвячений життю і творчості цього українського поета, прозаїка, публіциста, критика, літературознавця, перекладача, редактора багатьох періодичних видань, педагога та громадсько-політичного діяча.

Музей функціонує в хаті, де народився, жив і працював літератор. Адреса: м. Яворів, вул. Кобринської, буд. 9. Години роботи: 10:00-16:00 год, інший час за домовленістю.

Куликів – селище, в якому народився український актор, лауреат Шевченківської премії Богдан Ступка.

Ознайомитись із життям та творчістю видатного актора театру і кіно допоможе кімната-світлиця «Мистецький Куликів», яка розташована у куликівському Народному домі. Її експозиція наділена особистими речами Богдана Ступки, зокрема старовинним роялем, який належав родинам Крупників і Ступка. Тут збереглись щоденник і шкільний зошит Богдана, портфель, костюм і капелюхи із колекції актора, його подарунки і нагороди, старовинні речі його батьків. Поряд з Народним домом встановлено Пам`ятник-погруддя Богдана Ступки.

Громадський краєзнавчий музей «Куликів і Куликівщина» висвітлює історію українського містечка та також має виставку, присвячену Богдану Ступці. Адреса: смт. Куликів, пл. Незалежності, 14.

Колиска гетьмана

Кульчиці Самбірського району – батьківська колиска видатного полководця, гетьмана Війська Запорізького Петра Конашевич-Сагайдачного та героя оборони Відня, першовідкривача кави в Європі Юрія Кульчицького.

В Кульчицях розташовані музей, присвячений цим відомим особистостям та пам`ятник Петру Сагайдачному.

Музей гетьмана Петра Сагайдачного знаходиться в центрі села, у колишньому приміщенні початкової школи.

Серед цікавих експонатів музею – макет легендарної козацької чайки, мапа походу гетьмана Сагайдачного на Москву та матеріали, присвячені життю і діяльності ще одного відомого виходця із Кульчиців – Юрія-Франца Кульчицького.

Саме він відкрив Європі запашний кавовий напій, заснувавши у Відні кав’ярню «Дім під синьою пляшкою», яка стала одним із популярніших місць австрійської столиці. На подвір’ї музею розташована бойківська хата початку ХХ ст., в якій зібрані предмети народного побуту, ужиткового мистецтва. Адреса: с. Кульчиці.

Рідне село Коновальця

Зашків – рідне село Євгена Коновальця – провідника української національно-визвольної боротьби, полковника армії Української Народної Республіки, коменданта Української військової організації, голови Організації Українських Націоналістів.

На батьківщині Коновальця, у 1990 р. в родинній садибі, засновано Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця. Експозиція Музею, розташована в чотирьох кімнатах, ознайомлює з періодами юнацтва, військової діяльності Євгена Коновальця, заснуванням і керівництвом УВО, ОУН, боротьбу в підпіллі та трагічну загибель українського патріота.

Адреса: с. Зашків, вул. Коновальця. Години роботи: пн., вт., чт.-суб. – 10:00-18:00 год., нед. – 10:00-17:00 год., середа – вихідний, тел.: 0634777041, 0679776112.

Миколаїв – затишне місто Львівської області, розташоване неподалік від річки Дністер, яке дало життя багатьом відомим особистостям, серед яких українська поетеса і письменниця Уляна Кравченко та письменник, громадський діяч Микола Устиянович.

На честь своїх видатних земляків в місті заснований Народний літературно-мистецький музей Уляни Кравченко і Миколи Устияновича. Експозиція музею повідає про життя та творчість цих митців, ознайомить із світлинами сімейного архіву, особистими речима, зокрема представлена  перша збірка поезій Уляни Кравченко «PRIMA VERA».

Відвідувачі також можуть ознайомитись і з життям та історіями славетних людей Миколаївщини – художників, артистів, композиторів, скульпторів, співаків. Адреса: м. Миколаїв, вул. Устияновича, 41. Години роботи: 9:00-17:00; сб, нд – вихідні, тел: +38 (096) 230-69-42 Марія Михайлівна.

vytkiv.in.ua

У с. Новий Витків, Радехівського району, народився оперний співак світової слави Олександр Мишуга. На честь знаменитого земляка в селі створили музей, який розповість про життя і творчий шлях О. Мишуги, особливо велику цінність має магнітофонний запис голосу оперного співака. Адреса: с. Новий Витків, вул. Центральна, 4. Години роботи: 10:00-16:00 год, інший час за домовленістю.

vytkiv.in.ua

с. Конюхів, що на Стрийщині, є місцем народження українського політичного і військового діяча, генерал-хорунжого УПА Олекси Гасина (псевдо «Лицар»).

В селі, на честь героя визвольних змагань відкрили меморіальний музей Олекси Гасина «Лицаря» Генерал-хорунжого УПА. В експозиції музею представлені особисті речі, документи що стосуються життя та діяльності Олекси Гасина та його родини.

Адреса: с. Конюхів, вул. О. Гасина, 157.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.