Напередодні виборів у держбюджет заклали «хотілки» мажоритарників, – політолог

23 листопада 2018, 18:07
Оксана Дудар
708

У ніч проти 23 листопада депутати схвалили основний фінансовий документ країни – Держбюджет-2019.

Основні макропоказники виглядають так: зростання ВВП – 3%; інфляція – 7,4%; курс – 29,4 гривні за долар; мінімальна зарплата – 4173 гривні; прожитковий мінімум на одну особу на місяць: з 1 січня 2019 року — 1853 гривні, з 1 липня — 1936 гривень, з 1 грудня — 2027 гривень; доходи держбюджету – 1 трильйон 26 мільярдів 131 мільйон гривень; видатки – 1 трильйон 112 мільярдів 130 мільйонів гривень; дефіцит держбюджету – 89 мільярдів 989,3 мільйони гривень.

ІА Дивись.info запитала в експертів, як вони оцінюють Держбюджет-2019.

Віктор Таран, голова центру «Ейдос», член ради Реанімаційного Пакету Реформ, голова громадської ради Національного агентства з питань запобігання корупції:

Фото: Радіо Свобода

«Оскільки наразі важко давати комплексну оцінку документа, охарактеризую його словами новопризначеної міністра фінансів Оксани Маркарової: «найголовніше, що макроекономічні показники бюджету 2019 лишилися у параметрах запропонованих депутатам урядом, що у свою чергу дозволить зберегти фінансову стабільність держави».

Чи ідеальний бюджет? Очевидно, що ні, адже напередодні виборів мажоритарні депутати написали туди низку своїх «хотілок». Водночас без врахування їхніх інтересів назбирати 240 голосів було малоймовірним.

Знайти компроміс, з одного боку, між побажаннями фракцій, груп та окремих мажоритарних депутатів, а з іншого боку, не «роздути штучно бюджет» видатками, які не були підкріплені реальними доходами, як це, до прикладу, зробив уряд Азарова у виборчий 2012 рік, було не просто, але прем’єр з цієї задачею впорався».

Ірина Піонтківська, старший економіст Центру економічної стратегії:

Фото: НВ

«У цілому, зважаючи на всі обмежуючі фактори, бюджет на 2019 рік є доволі консервативним і критично загрозливих передвиборчих сюрпризів не містить.

Основні ризики бюджету: з боку видатків є ризик того, що витрати для фінансування субсидій на оплату послуг ЖКГ недооцінені у разі підвищення цін на газ. Натомість з боку фінансування – недовиконання в частині фінансування дефіциту через значні потреби у рефінансуванні боргів та занадто оптимістичних очікування від приватизації (заплановані приватизаційні надходження можна отримати за рахунок продажу великих об’єктів, що у передвиборчих умовах досить складно, навіть якщо ринкові умови сприятливі.

Піковий період виплат за зовнішніми боргами є ключовим обмежуючим фактором для бюджету наступного року. На 2019 рік припадає майже вдвічі вища сума погашень за зовнішніми боргами (4,3 млрд дол. США або 3,3% ВВП), і на 30% вища – за внутрішніми боргами, ніж цьогоріч. Високий рівень витрат на обслуговування та погашення боргів не дозволяє зменшувати податкове навантаження, обмежує можливості для росту бюджетних витрат та несе ризики рефінансування».

Марина Багрова, член правління Міжнародної спілки «Інститут національної політики»:

«Виходячи зі структур дохідної та видаткової частин бюджету 2019 року, робиться висновок, що цей документ багато в чому нагадує бюджети минулих років.

Є в новому бюджеті і істотний мінус. Так, наприклад, в податковому кодексі збільшили ренту за користування надрами, таким чином, підвищили податкове навантаження на користувача надрами.

Ця міра може привести до зменшення інтересу інвесторів видобувати газ в Україні, і до продовження залежності України від іноземного газу.

Заплановане на липень чергове підвищення акцизу на алкоголь на 9%, може на практиці спричинити зростання контрабанди. Суть бюджету така, що в умовах відсутності реальних реформ, уряд піднімає акцизи, ренту, податки, та інші збори.

В цілому, істотних змін в економіці прийнятий бюджет не принесе. На 2019-й уряд заклав 3% зростання ВВП. Таке зростання ВВП здатне спричинити штучну девальвацію гривні, а разом з тим і зниження доходів громадян України».

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.