Польський досвід компостування відходів: чи можливо це у Львові (репортаж)

Наступного року у Львові розпочне роботу перша міська станція компостування органічних відходів. Це означає, що поруч із традиційними сміттєвими баками на вулицях з’являться інші – для харчових побутових та  зелених відходів, наприклад, для скошеної трави, листя чи квітів.  Якщо сьогодні їх просто спалюють, то вже незабаром сортування таких відходів запровадить нову систему поводження з відходами у місті.

Природня лабораторія

Ззовні комплекс переробки відходів у Познані виглядає як невеликий сучасний склад. Хоча в середині розміщена ціла «жива» лабораторія.

Нас зустрічає представник компанії, що здійснює обслуговування цього комплексу Вальдемар Вітковський. Фахівець каже, що Познань зараз відсортовує і переробляє значно більше органіки, ніж очікувалося на початку. Адже все більше людей викидають органіку у спеціальні контейнери. І хоча сортування сміття у Польщі є справою добровільною, до такої практики щороку вдається все більше людей. Зрештою, цей процес стимулює місцева влада, адже ті, хто сортують відходи в результаті платять за їхнє вивезення менші суми.

на фото: Вальдемар Вітковський

Процес компостування на цій станції має кілька етапів. Спочатку матеріал привозять сюди на спецмашинах. У зоні приймання - листя, гілки дерев чи трава з покошених газонів. Усі вони зібрані виключно на території Познані, де проживає приблизно 500 000 мешканців.

Ті відходи, що бачимо тут, зберігають вже третій день. Саме сьогодні вони проходитимуть попередню обробку, зокрема спеціальна машина розриває пакети з відходами, які конвеєрною стрічкою їдуть у іншу частину станції.

на фото: місце, куди привозять усю органіку з Познані для подальшої обробки

«Ця станція компостування призначена для обробки зелених біодеградованих відходів, які є результатом роздільного збирання, запровадженого на території міста. І саме тут завдяки цьому комплексу відбувається переробка різної органіки. Він приймає її лише з Познані», - каже Вальдемар Вітковський.

Переходячи в інші зони комплексу помічаєш, що тут надто чисто як для промислового об’єкту: частина відходів три тижні перебуває у спеціальних закритих боксах. Інша частина «дозріває» ще стільки ж часу у зонах, які провітрюються – це цілий процес. Він доволі простий, схожий на те, як це все відбувається у природних умовах. Але на станції все штучно пришвидшено в сотні разів.

на фото: процес активного компостування (збагачення киснем)

«Процес ферментації триває три тижні і стільки ж часу йде на процес активного компостування, тобто збагачення киснем. Після цього чотири тижні відбувається етап дозрівання матеріалу. Згодом готовий матеріал подрібнюється, фасується та йде на продаж у торгові мережі як добриво для садів, городів тощо», - пояснює Вальдемар Вітковський.

На фото: обладнання, що сортує та подрібнює готовий компост

На станції компостування у Польщі тихо – тут працює лише семеро осіб, а частина процесів автоматизована, наприклад, перевертання та зрошування компосту.

Найцікавіший етап роботи на станції – останній. Спеціальне устаткування автоматично сортує компост на три частини: вже готовий матеріал, той, що має ще «почекати» та сміття. Готовий матеріал теплий і виглядає наче торф: саме таким ми підживлюємо вазонки чи грядки на городі.

На фото: місця зберігання готового компосту

Поляки запевняють: процес компостування є абсолютно екологічним, він повністю контролюється людиною. Якісний компост потім використовують для озеленення міста чи інших рослин як у промислових, так і в приватних цілях. «Цей продукт також застосовують у фермерських господарствах, для підживлення городів. Такий фасований компост продають чи не у кожному садовому центрі», - каже Вальдемар Вітковський.

Компостування по-львівськи

У Львові населення більше, аніж у Познані, але міста майже однакові за площею по території. Керівник ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря запевняє, що кількість населення та зелених зон дозволить майбутній станції компостування працювати не гірше, аніж аналогічній у Познані. Між ними єдина відмінність у тому, що на львівській станції на першому етапі роботи не планується добування біогазу.

Львівська станція в рік перероблятиме 30 тисяч тон органіки. Згодом її потужності можна буде збільшити удвічі. За відповідне рішення про запуск станції проголосували на виконкомі міста 9 листопада.

«Харчові відходи важливо переробляти, адже вони становлять значну частку від загальної кількості відходів, що продукує місто. Відсортовуючи та компостуючи органічні рештки ми не засмічуємо, а лише покращуємо стан навколишнього середовища, – розповіла пермакультурниця Тетяна Чучко. – У Львові є чимало ініціатив, які займаються темою поводження з відходами. Комплексного успіху можна досягти завдяки об’єднанню діяльності активістів і організацій спільно з місцевою владою, та впровадженню роздільного збору не лише макулатури та пластику, а й органіки».

Власне, ця станція має стати частиною загальної системи переробки відходів у Львові. У міській раді зараз проводять розрахунки щодо того, скільки такий проект коштуватиме.

«У нас однакові підходи у визначенні кількостей органічних відходів. Плануємо застосовувати прості і перевірені технології компостування, які легко масштабуються залежно від того, яка кількість органіки буде збиратися. Якщо кількість зелених відходів у місті більш прогнозована, то кількість зібраної органіки від населення буде збільшуватися поступово», - каже Вадим Ноздря.

У мерії визначили, що станція компостування буде на вулиці Пластовій, поруч із майбутнім сміттєпереробним заводом, який зараз проектується. Відтак, цей комплекс  доповнить систему поводження із переробки відходів у Львові.

«Ми зможемо отримувати від населення максимально посортовані відходи і, відповідно, навантаження на майбутній переробний завод буде меншим. Тож він працюватиме більш ефективно, - каже керівник «Зеленого міста». - Крім того, ми передбачаємо розширення можливостей львівської станції компостування. Зокрема, йдеться про добування біогазу. Однак, спочатку нам потрібно запустити загалом цей процес, налагодити систему поводження з відходами у місті, розвивати і удосконалювати її».

Фахівці підрахували, що 30% із складу відходів, які формуються на території Львова - харчові. Очікується, що вони не потраплятимуть до змішаних відходів, будуть збиратися окремо від інших  і перетворюватимуться на корисний натуральний компост. Всі інші зелені відходи з міста також потраплятимуть на цей майданчик, де разом із харчовими відходами будуть змішуватися та перетворюватимуться на компост.

«Ми хочемо для Львова запозичити такий досвід, який ми побачили, зокрема, і тут у Познані. Щоб втілити цей проект багато часу не потрібно. У нас є достатньо вдала локація, щоб розмістити такий комплекс, у нас є конкретні рішення та доручення ЛКП «Львівспекомунтранс» та іншим ЛКП, щоб побудувати та запустити цей комплекс», - запевняє Вадим Ноздря.

На фото: такі контейнери вже незабаром будуть і у Львові

Найближчим часом у мерії визначаться з тим, скільки і де спеціальних контейнерів потрібно поставити у місті. Їх встановлювати буде ЛКП «Львівспецкомунтранс», як і вивозити спеціальною машиною, яку для цього закуплять. Всі контейнери будуть герметичними, а для забору таких відходів місто забезпечить спеціальну машину та регулярне миття контейнерів.  Такі новації у Львові запрацюють вже наступного року.

Андрій Бурда для Дивись.info

Фото: Ірина Середа