Москва намагається робити вкиди і маніпулювати напередодні Об’єднавчого собору, – релігієзнавець

Як це відбуватиметься і чого очікувати від Об’єднавчого собору ІА Дивись.info, запитала у релігієзнавця Дмитра Горєвого.

– Ще не отримавши томосу, документ активно обговорюється. То що ж отримає нова українська церква?

– Найголовніше, що Україна отримає, – це свою незалежну церкву, яка буде згадана в диптихах, тобто у переліку визнаних православних церков. Незалежно від того, чи це буде статус патріархату, чи митрополії, ця церква обов’язково буде у диптихах. Зараз жодна із українських православних церков не є диптиху, тобто ні московська церква, ні УПЦ КП, ні УАПЦ. А нова церква буде.

Більше того, у нас чекають на патріархат, хоча ті, хто говорить про те, що має бути патріарша церква, вони просто не знають, що в історії православ’я автокефалія та патріарший статус в часі не пов’язані. Тобто спочатку церква отримувала автокефалію, а через деякий час, продемонструвавши якісні зразки зростання, статус патріархату. Так було із сербами, так було із болгарами, так було навіть з росіянами, які спочатку оголосили автокефалію і лише потім отримали патріарший статус. Це нормальна практика помісних церков, і в цьому немає жодної зради.

Москва зараз намагається маніпулювати на незнанні багатьох про реальну практику з життя помісних церков. Ми майже нічого не знаємо реально про те, як це було у греків, сербів, болгар чи румунів

Що стосується питання мира, то Москва намагається робити вкиди, що якщо церква сама не варить миро, то вона не є автокефальна. Але, вибачте, Єрусалимський патріархат – один із найдавніших, який є автокефальною церквою і посідає четверте місце в диптиху перед РПЦ, яка посідає п’яте місце – отримує миро від Константинополя. Це теж нормальна практика. Москва зараз намагається маніпулювати на незнанні багатьох про реальну практику з життя помісних церков.  Так сталося, що ми жили в певному гетто в Радянському Союзі, і будь-які знання про православ’я вони були про місцеву традицію. І ми майже нічого не знаємо реально про те, як це було у греків, сербів, болгар чи румунів…

– Вже у суботу має відбутися Об’єднавчий собор. Але надходить чимало інформації про заплановані провокації, звезення до Києва прихожан, звернення Новинського і ще 46 депутатів до Конституційного суду. Чи існує загроза, що Об’єднавчий собор не відбудеться?

– Ні, цієї загрози немає. Це зрозуміло із заяв Вселенського патріарха, українського єпископату та української державної влади, що собор відбудеться у будь-якому випадку. Питання у тому, наскільки він буде численним, скільки представників візьмуть у ньому участь.  Але знову ж таки Вселенський патріархат цього року багато разів нагадував, що у церкві немає аргументу від кількості, все залежить від якості. Казати, що це справжня церква, тому що у неї є більше парафій і єпископів, а ця не церква, бо у неї менше парафій, то це не відповідає християнським і православним канонам. Тому собор відбудеться навіть якщо туди прийдуть не всі, кого анонсували. Але Об’єднавчий собор у будь-якому випадку відбудеться і він, власне, започаткує творення тієї нової єдиної помісної церкви.

– Яким буде собор – архієрейським чи помісним і чому полягає різниця?

– Різниця полягає у тому, що архієрейськи собор, це коли беруть участь і голосують лише єпископи, тобто архієреї – найвищий церковний сан, а помісний собор – це коли беруть участь і священики нижньої ланки, і рядові вірячи. Помісний собор вважається більш представницьким органом. І для того, щоб відбулася рецепція рішення про автокефалію і не казали, що це влада змусила єпископів і вони проголосували, а народ, який зберігає істину віру, проти, і щоб таких заяв не було, Константинополем пропонується формат квазіпомісного собору.

Із запрошення, які надіслав патріарх Варфоломій, зрозуміло, що кожен єпископ повинен прийти зі священиком і мирянином. Всі вони будуть мати право голосу, щоби сформувати  бюлетень з трьох кандидатів. Фактично, щоби провести перший тур виборів і визначити трьох претендентів, які вийдуть у другий тур. А вже в другому турі обирати з трьох кандидатів буде єпископат. Тому, власне, це такий  формат між архієрейським і помісним, де перший етап буде помісним, а другий – архієрейським.

– Чи відомо, хто з УПЦ МП приєднається до собору?

– Наразі невідомо і навіть митрополит Винницький Симеон однозначно не сказав чи він візьме участь, чи не візьме. Він тільки сказав, що коли відкриється Об’єднавчий собор, то побачите чи є я там, чи нема. Тому що всі єпископи, які зараз скажуть, що підуть на собор, отримають певну кару чи санкції від свого керівництва.

– Чи є ймовірність, що собор може закінчитися нічим і не будуть ухвалені рішення, яких вимагає Константинополь?

– Це малоймовірно. Константинополь просить обрати предстоятеля, але він не вказує, кого. Вселенський патріархат ніколи не казав, що хоче бачити ту чи іншу кандидатуру. Константинополь запрошує всіх, щоби вони обрали кандидатуру.

Під стінами Софії Київської будуть молитися вірні, а ми знаємо, що коли ухвалюються доленосні рішення, а під будівлею є багато вірян, які очікують на це рішення, то така присутність дуже стимулює певних осіб, щоб визначитися і зробити важливий крок

Думаю, вони не розійдуться доти, доки не оберуть собі очільника. Більше того, під стінами Софії Київської будуть молитися вірні, а ми знаємо, що коли ухвалюються доленосні рішення, а під будівлею є багато вірян, які очікують на це рішення, то така присутність дуже стимулює певних осіб, щоб визначитися і зробити важливий крок.

– Крім обрання очільника, які питання ще розглядатимуться на соборі?

– Найімовірніше, мають ухвалити статут або бодай якусь його чорнову версію. Бо статут – це така свого роду конституція, яку треба ухвалити і за якою буде жити церква. Я не знаю достеменно, які ще питання будуть включені до порядку денного.

Оксана ДУДАР