Електоральна поведінка львів’ян: за що і за кого готові голосувати мешканці Львова (інфографіка)
Центр вивчення громадської думки «Соціоінформ» на замовлення ІА Дивись.info підготував соціологічне дослідження щодо електоральних настроїв та поведінки львів'ян.
Дослідження проводили в усіх районах Львова, вибірка – 800 людей віком від 21 року (ті, хто вже мав можливість голосувати на попередніх місцевих виборах). Проводилося воно у серпні цього року за фінансової підтримки ЄС та проекту «Голос місцевих ЗМІ».
Дослідження покликане виявити особливості електоральної поведінки львів’ян, вирішальні чинники при обранні свого кандидата чи партії, обізнаність про діяльність міської ради та її обранців тощо.
Згідно з результатами, 66% опитаних голосували на минулих місцевих виборах. 25% опитаних не голосували, а 8,5% - не пам’ятають, чи брали участь у голосуванні в 2015 році.
При цьому, більшість опитаних однозначно збирається, або скоріше збирається голосувати на наступних місцевих виборах (сукупно – 74,4%), з них однозначно підуть на голосування 38,4%, «скоріше так» - 36%. 16,4% опитаних не будуть, або швидше за все не будуть голосувати, а ще 9% не можуть відповісти на це запитання.
Фактори, що впливають на вибір
Щодо того, що впливатиме на вибір електорату, то опитаним пропонувалося обрати з таких варіантів відповіді: дуже впливатиме; швидше впливатиме; і так, і ні; швидше не впливатиме; зовсім не впливатиме. Якщо взяти за основу відповіді «дуже впливатиме - швидше впливатиме» та «швидше не впливатиме - зовсім не впливатиме», то найбільше виборці, які точно чи імовірно голосуватимуть 2020 року, звертатимуть увагу на чисту репутацію та моральність кандидата (сукупно 82,2%) та допомогу місту у вигляді майданчиків, лавочок тощо (81,7%). На вибір багатьох опитаних, що збираються голосувати, також впливатиме харизма кандидата (сукупно 70,5%) та проведення зустрічей з мешканцями(сукупно 66%). Також понад половина потенційних виборців звертатиме увагу на волонтерський досвід кандидатів та їх громадянську активність, а також на юридичну чи економічну освіту майбутніх міських обранців.
Цікаво, що зовсім не впливатимуть на вибір майже чверті електорату обіцянки кандидата. Ще 24% опитаних говорить, що обіцянки кандидата швидше не впливатимуть на їхній вибір. Саме цей показник має найбільший «антирейтинг» впливу на рішення виборців.
Варто відзначити, що з віком опитаних вага фактора релігійності та сімейності кандидата наростає (для молоді швидше не важливо, для старших швидше важливо). Чим частіше людина ходить до церкви, тим більш важливий цей фактор (менш важливий для того хто ходить в церкву лише по святах і не ходить).
При цьому, чим вищий рівень доходу опитаних, тим важливіші політичні маркери: програма, партійна приналежність, обіцянки та наявність політичного досвіду. Так само, чим вищим є рівень освіти респондентів, тим вагомішим стає фактор харизми та лідерських якостей кандидата, його громадянської активності тощо.
Чи задоволені львів’яни владою
На запитання, чи задоволені мешканці Львова роботою Львівської міської ради, більшість завагалася відповісти однозначно. Схильні роботу ЛМР оцінювати позитивно – 31,7%, негативно – 29,6%. Майже 39% відповіли на це запитання «і так, і ні».
Цікаво, що на пропозицію виділити слова, які найбільш точно описують особисте ставлення опитаних до існуючої влади у місті, більшість обрала слово «недовіра» (31%), ще майже 30% вибрали слово «байдужість», з підтримкою влада асоціюється у 17,6% опитаних, ще 12% людей асоціюють ЛМР зі словом «повага».
Найбільший сегмент опитаних зауважив, що хотів би зміни мера міста, проте не бачить альтернативи Садовому (35,1%). Трохи менше опитаних хотіли би переобрання Садового на посаду голови ЛМР на наступних виборах (34,6%), а от 21% львів’ян вважає, що міського голову треба неодмінно змінити. Варто зауважити, що майже кожен десятий мешканець Львова (9,1%) не визначився із позицією у цьому питанні.
Детальніше дивіться у нашій інфографіці:
Чи покращилося життя у Львові
На запитання, як змінилася ситуація у місті за останні 3 роки, більшість опитаних (майже 59%) говорить про позитивні зміни. З них вважає, що ситуація дещо покращилася 51,5% та дуже покращилася - 7,3%. Погіршення зауважили сукупно 14,2% опитаних (з них 2,3% вважають, що ситуація дуже погіршилася, решта відповіли, що вона дещо погіршилася). При цьому 27% респондентів вважають, що ситуація не змінилася.Щодо ситуації у районах, де проживають респонденти, відповіді не надто відрізняються від загальноміської статистики. Деякі позитивні зміни у власному відзначили майже 49% опитаних, ще 7,8% вважають, що ситуація дуже покращилася. Але майже 32% вважають, що ситуація за три роки не змінилася.
З тих, хто вважає зміни у своєму районі позитивними, основним амбасадором цих змін опитані вважають міського голову Львова (60,9%), на другому місці – громадські активісти (37,6%). На третьому – депутат міської ради від району чи округу (28,9%).
Водночас, винним за те, що ситуація не змінилася або погіршилася, більшість тих, хто так відповів, також вважає мера Львова (52,6%) та депутата міської ради від відповідного району (45,3%). Ще 19,5% вважають винними уряд та центральну владу.
Також більшість львів’ян вважає, що обрані з району місцеві депутати можуть впливати та якість життя в районі (23% - однозначно так і 47,6% - скоріше так). І при цьому абсолютна більшість тих, хто голосував на попередніх виборах (89%) не можуть назвати прізвище кандидата в депутати ЛМР від свого району чи округу, за якого голосували. Серед таких (дуже рідко) львів’яни називали чинних нардепів, депутатів обласної ради тощо. При цьому 91% тих, хто голосував, не можуть назвати депутата, обраного до Львівської міської ради від їхнього округу. З тих 9% опитаних, хто може назвати прізвище обраного депутата, понад половина – не стежить за діяльністю обранця.
Показники ефективності роботи обранців
Згідно з результатами опитування, львів’яни визначили кілька основних показників ефективності для міських обранців. Більшість (71% опитаних) вважає ключовим показником кількість вирішених проблем мешканців округу. 45% вимірює ефективність депутатів за участю в громадському житті міста. Майже 28% - за проведенням прийомів громадян та зустрічами з виборцями, ще 23% - за кількістю підготовлених проектів ухвал міської ради. Завершує п’ятірку найпопулярніших показників ефективності, на думку львів’ян, активна участь депутата в пленарних засіданнях міської ради (14,4%).
А от ефективність партій в ЛМР мешканці оцінюють неоднозначно. Третині опитаних (32,2%) було важко відповісти на це запитання. Решта ж вважають найефективнішими партіями міської ради «Об’єднання САМОПОМІЧ» (34%), «Громадянську позицію» (10.4%) та ВО «Свобода» (9,5%).
Дослідження проведене на замовлення ІА «Дивись.info». Метод - формалізоване інтерв’ю, обличчям до обличчя в оселі респондента, вибірка – 800 осіб, похибка дослідження (+/-3%).
Результати соціологічного дослідження є інтелектуальною власністю Інформаційної агенції «Дивись.info» та агенції соціологічних досліджень «Соціоінформ» та оберігаються законами про інтелектуальну власність та авторське право. Повне або часткове використання даних дослідження можливе лише за умови прямого відкритого гіперпосилання на «Дивись.info» у першому або другому абзаці тексту. Недотримання умов використання інформації вважатиметься порушенням авторських прав.
Коментарі