Завтра відбудеться суд між ЛМР та десантниками за ділянку, де розташована військова частина

Долю спірної ділянки, яку з 2004 року не можуть поділити Львівська міська рада та військове містечко №135, де розташована частина 80 десантно-штурмової бригади ЗСУ можуть вирішити завтра, об 11.00. Для розгляду призначена колегія суддів, головуюча суддя – Оксана Дубник, - йдеться на сайті Судової влади України.

Детальніше про історію із земельною ділянкою, яку міська рада «відколола» від військового містечка на вул. Стрийській ми вже писали тут. 

На цій території з 2003 року розташована частина 80 десантно-штурмової бригади ЗСУ, а спірна ділянка площею 0,12 га  “підпирає” гаражні бокси частини. Понад 10 років на ділянці розташована приватна автостоянка, а мерія внесла в реєстри дані про те, що ця земля належить до комунальної власності.

Восени минулого року за повозом військового прокурора Господарський суд Львівської області постановив: повернути землю військовим, адже міська рада не має права записати частину військового містечка у комунальну власність.

Суд посилається на відповідне рішення виконкому ЛМР про закріплення землі під військове містечко №135 від 1985 року та Акт інвентаризації земель 1993 року. Згідно із планом, що йшов додатком до рішення виконкому, спірний шматок ділянки по вул. Лазаренка, 48 є частиною військового містечка.

Крім того, суд згадує, що землі оборони відносяться до таких, які не можна передавати до приватної чи комунальної власності, згідно із Земельним кодексом України, а реєстрація спірної ділянки у Держгеокадастрі та Держреєстрі прав на нерухоме майно є незаконною.

Юридичний департамент ЛМР оскаржив це рішення в апеляційній інстанції. В апеляційній заяві міської ради зазначається, що, на думку ЛМР, земля належить до комунальної власності, що підтверджується Актом встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 15 вересня 2004 року. Втім, військові зауважують, що аналогічного документа в архіві частини немає, а в ті роки майже уся бригада разом з керівниками перебувала у миротворчій місії в Іраку, тож підписувати подібні документи просто не було кому.

На інформаційний запит журнадістів Дивись.info щодо надання для вивчення копії вказаного документа, юридичний департамент відповів, що не володіє запитуваною інформацією та скерував запит в управління земельних ресурсів. З того часу пройшло уже 12 днів, відповіді від управління земресурсів журналісти поки що так і не отримали.

Оновлення:  Через 30 хвилин після публікації матеріалу управління земельних ресурсів надало відповідь на інформаційний запит. У ній йдеться, що запитуваний акт від 2004 року у них на зберіганні не перебуває, але натомість є інший документ, датований 2005 роком і «копія акту додається». Втім, до електронного листа ніякого докумнета крім самої відповіді ЛМР не додали, тож журналістам доведеться далі чекати на повноцінну відповідь.

Втім, судове провадження приховує потенційну небезпеку навіть не цими деталями. Справа в тому, що в апеляційній скарзі юридичний департамент ЛМР ставить під сумнів законність користування військовими усією територією містечка на Стрийській, 88. Принаймні такий висновок можна зробити з аргументів ЛМР. Вони посилаються на законодавство СРСР 1970 року, де землі можуть надаватися у безстрокове та тимчасове користування за рішенням органу, який землю надає. Тож, «…з огляду на викладене і враховуючи те, що земельна ділянка по вул. Академіка Лазаренка, 48 у м. Львові була надана військовому містечку №135 в тимчасове користування … ми не погоджуємося із доводами прокурора та представників позивачів, що земельна ділянка по вул. Академіка Лазаренка, 48 у м. Львові належить до земель оборони в силу положень З-ну України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003р, відповідно до яких землями оборони визнають землі надані для розміщення і постійної діяльності військових частин …».

Аргументує ЛМР тим, що від 1985 року (коли було надано землю під військове містечко) у законодавстві СРСР не було поняття «землі оборони», а коли це поняття ввели (наприкінці 1990 року), підстави користування ділянкою вже припинилися 1988 року. З цього виходить, що міська рада ставить під сумнів не лише правовий статус маленького шматочка землі на вул. Лазаренка, а й розташування всього військового містечка на понад 20 га землі (адже ця ділянка є цільною).

Можливо, крапку в цій справі суд поставить уже завтра, 29 січня.