Нині зв’язковій Романа Шухевича Дарії Гусяк виповнюється 95 років
Нині 95 років Дарії Гусяк, підпільниці, зв’язковій Романа Шухевича. Заарештована в 1950 році, відбула 25 років ув‘язнення.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуку повідомив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Дарія Гусяк народилася 4 лютого 1924 у місті Трускавець на Львівщині у національно свідомій сім'ї Юрія та Марії Гусяків. Близькими родичами мами були знамениті діячі ОУН Дмитро Данилишин та Василь Білас.
Закінчила у рідному Трускавці українську народну школу.
Від 1939 року мала тісні контакти з членами підпільної ОУН та виконувала доручення організації. Батько її Юрій Гусяк у 1940 році був заарештований органами НКВД, подальша його доля невідома. У 1943 році закінчила торговельну гімназію в Дрогобичі. Через загрозу арешту з боку НКВД Дарія разом з матір'ю перейшла на нелегальне становище.
У 1946 разом з підпільницями Олею Ільків та Мартою Пашковською їде до Стрия і знайомиться з Катериною Зарицькою, від якої одержує завдання та інструкції для організації хати-криївки. Діставши документи переселенців з Польщі, Дарія Гусяк з мамою і Мартою Пашковською організовує таку хату в селі Грімне Городоцького району. В тій хаті перебував три тижні узимку 1947 провідник УПА Роман Шухевич. З цього часу стає зв'язковою генерала Романа Шухевича. На Великдень 1948 року в лісі, при великій кількості повстанців була прийнята у члени ОУН, присягу приймав сам Роман Шухевич.
У 1950 заарештована і з 2 березня утримувалась радянськими спецслужбами в тюрмі «на Лонцького» у Львові. Після року перебування в тюрмі перевезена до Києва для продовження слідства. Рішенням комісії Особливої наради при МДБ СРСР засуджена за ст. 54.1а КК УРСР («зрада Батьківщини») на 25 років тюремного ув'язнення, яке відбувала в тюрмах Верхньоуральська та Володимира. Згодом відправлена в с. Барашево (Мордовія).
У березні 1975 звільнена. Дозволу на повернення на батьківщину не отримала. Поселилась у Волочиську на Хмельниччині у подруги по боротьбі Катерини Зарицької.
З 1995 року мешкає у Львові. Займає активну громадянську позицію, виступає у пресі. Стала членом Проводу Конгресу Українських Націоналістів. За порадою Слави Стецько створила громадську жіночу організацію — Всеукраїнську Лігу Українських Жінок та стала її головою, об'їздила всю Україну, створила осередки ВЛУЖ у 22 областях. Як голова ВЛУЖ була співзасновником Національної Ради жінок України, представляла цю організацію на міжнародних з'їздах і конференціях.
Нагороджена президентом України у 2008 році Орденом княгині Ольги III-ступеня та «Орденом Лева» від міста Львова.
Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджена ювілейною медаллю «25 років незалежності України».