Львівський історичний музей поповнися колекцією зброї (фоторепортаж)

За словами директора Львівського історичного музею Романа Чмелика, музей уже декілька років досить тісно співпрацює з митниками.

«Важливою ділянкою роботи усіх державних органів, включаючи передусім митницю, СБУ та інші правоохоронні органи є виявлення культурних цінностей, які перебувають у незаконному обігу або вони були вкрадені чи незаконно переміщуються. І надзвичайно важливо, що усі ці пам’ятки повертаються до музейного фонду України. Тобто поповнюється скарбниця нашої держави, нашого народу. Історичний музей протягом кількох років досить тісно співпрацює з Львівською митницею. Досить сказати, що тільки за минулий рік ми провели 746 експертиз у співпраці з львівською митницею. І сьогодні ми стали учасниками вінця цієї величезної роботи,проведеної як на пропускних пунктах, так і експертів Львівського історичного музею. А вінець роботи – це передача пам’яток, надзвичайно цікавих, які становлять культурну та історичну цінність. І зі свого боку ми обіцяємо, що максимальна кількість тих пам’яток, які сьогодні передаються, будуть використані в експозиції, тобто вони не підуть в запасники, а з ними зможуть ознайомитися люди. Так само ми запропонуємо у співпраці з Львівською митницю інформацію, яка буде максимально висвітлювати рух, легенду кожної пам’ятки, зокрема», – сказав Роман Чмелик.

Директор музею зауважив, що передана колекція демонструє, що Україна – це частина інтегрованої Європи.

«Якщо ви подивитися географію походження пам’яток. То зрозумієте, що Україна – це інтегрована частина Європи, бо більшість пам’яток зі Швейцарів, Великобританія, Франці, Іспанія. Є предмети із Японії. Рідко вивозяться предмети, зроблені в Україні. Це свідчить про те, що Україна завжди функціонувала у контексті подій європейських, а також світових», – наголосив пан Чмелик.

Натомість представник департаменту з питань культури, національностей і релігії ЛОДА Василь Гладкий зауважив, що нинішня подія є свідченням того, що музей розвивається.

«Львівський історичний музей – це один із провідних музейних закладів у нашій держав. І надзвичайно важливо, що саме у ньому зосереджена велика кількість експонатів, які є безцінним джерелом нашої історії, а також спадщини Європи і всього світу. Сьогоднішня подія засвідчує, що музей буде надалі розвиватися і поповнюватися безцінними пам’ятками», – сказав Василь Гладкий.

Начальник Львівської митниці ДФС Левко Прокіпчук розповів, що найчастіше зброю виявляють у поштових переказах, а також автомобілях, які перетинають кордон.

«Ці предмети вилучалися протягом тривалого періоду. Якщо я не помиляюся, то перший з цих експонатів був вилучений ще 2012 року, а найновіший – 2017 рік. Кожен експонат пройшов шлях від оформлення протоколу про порушення митних правил і передачі на склад, провадження, судового рішення, експертизи щодо визнання цих експонатів культурними та історичними цінностями, конфіскації, рішення експертної ради при Міністерстві культури і наказу Мінкульту щодо розподілу цих експонатів конкретним музеям. І сьогодні завершення усієї цієї роботи. Тільки за минулий рік 746 експонатів з митниці були скеровані на експертизи. Експонати ми передаємо по усій Україні. Крім того, ми передаємо предмети до Київського музею Другої світової війни, також книжки до бібліотеки імені Стефаника. Тішуся з того, що ці експонати можуть бачити не лише фахівці, а всі, хто хоче духовно збагатитися. Понад половину цих речей намагалися переправити поштою, а також в автомобілях», – зауважив Левко Прокіпчук.

Колекцію, яку передали Львівському історичному музею, заповнить масу прогалин, вважає Тарас Рак, старший науковий співробітник, зберігач фонду група «Зброя».

«Тут представлені зразки вогнепальної і холодної зброї, які були в обігу з кінця XVIII до початку XXI століття. Є зброя різних країн як Європи, так Південної Америки – Чилі, Аргентини, Бразилії. Представлені цікаві зразки, які свого часу були популярні, з цікавими технічними рішення, а також речі, які зараз вже майже вийшли з ужитку, але тим не менше становлять значну історичну та культурну цінність. Зокрема церемоніальні шпаги, різні види багнетів, три револьвери, один з яких дуже цікавий. Це так званий велодог, який призначений для захисту велосипедистів від собак, які кидалися на них і кусали за ноги. Цей маленький револьвер поміщається у кишені чи гаманці. Так само він слугував засобом самозахисту. Йому більше 120 років», – каже Тарас Рак.

Науковець зауважує, що цінність переданої колекції не у грошовому вимірі, бо це поняття досить розмите і відносне.

«Я радше скажу про те, що вона заповнює багато географічних прогалин. Вона розширює географію нашої збірки і не тільки нашої. Тут представлені і країни Європи, які були представлені досить слабо у нашій колекції. А також Південна Америка – континент, зброя якого у нас майже невідома. Найстарший предмет – англійська піхотна шпага зразка 1796 року. А є речі, які зроблені 20 років тому за реальними зразками столітньої давності. Тобто ми продовжуємо формувати колекцію музею, яку ми отримали від наших попередників. Ця колекція – це заповнення географії, хронології, типів зброї, якої у нас не було», – додав пан Тарас.

Стан предметів досить непоганий, щоправда, подекуди вони уражені корозією.

«Складається враження, що значна частина зброї, зокрема багнети, зберігалася на складах. Завдяки цьому вона в ідеальному стані. Для музею це лише плюс. Звісно, дещо побите корозією, дещо потребує реставрації, дещо має втрачені складові частини. Але це не дивно, адже 100 і більше років – це доволі суттєвий час», – пояснює історик.

Шлях вилучених предметів до музеїв тривалий і складний.

«Зброю перед тим, як передати музею, направляють на експертизу. Після того, як предмет визнається зброєю, ми вже визначаємо, що воно таке є. Не просто, що предмет схожий на шаблю, а конкретно за каталогами, довідниками, нашими колекціями. Складні, коли йдеться про щось унікальне. Тут вже треба думати чи має воно культурну цінність чи не має. Це може бути предмет масового виготовлення і поганого стану збереження. Якщо таких речей тисячі та предмет ще й іржавий, відповідно, цінність невелика. Після усіх тих експертиз, пишуться висновки, згідно з якими вирішується чи відправляти предмет на переплавку, чи передавати далі. Ось, власне, нам дісталася така чудова збірка з майже 40 предметів. А на переплавку потрапляють часто ножі, яких на митниці вилучають ящиками», – продовжує Тарас Рак.

Фото Микити ПЕЧЕНИКА