Яке майбутнє у штучного інтелекту. Найцікавіші тези зі львівської лекції Генрі Марша

На початку лютого в Українському Католицькому університеті Генрі Марш провів лекцію про штучний інтелект.

Генрі Томас Марш – британський нейрохірург, який провів тисячі операцій на головному мозку людини. У 2007 році телекомпанія ВВС зняла про нього фільм під назвою «Англійський хірург», також він автор книги «Історія про життя, смерть і нейрохірургію».  

Наводимо найцікавіші тези з лекції:

Що таке штучний інтелект? Аналог людського мозку у металевій обгортці, можливість вічного життя чи загроза? Такі люди, як відомий фізик Стівен Хокінг та підприємець Ілон Маск, вважають штучний інтелект великою загрозою для людства. Ілон Маск каже, що штучний інтелект зробить людину непотрібною і зайвою. І в один день на нашій Землі будуть існувати надрозумні створіння або прибульці, що будуть поводитись з нами, як ми поводимось з тваринами. Безсумнівно, штучний інтелект все більше і більше впливає на наше життя та грає у світі велику роль. Наприклад, у Китаї є камери спостереження, які розпізнають обличчя людей. Камера записує кожен крок людині і на основі побаченого, їй ставить оцінку за поведінку.

Директор відділу досліджень в компанії Google каже, що продуктивність комп’ютера буде настільки високою, що замінить людський мозок. Він називає цей процес сингулярністю  (англ. singularity), під час якого всі людські мізки приєднаються до штучних шляхом переселення людської свідомості. І це буде щось на кшталт другого пришестя Ісуса Христа. Це не передбачення, це більше схоже на пророцтво від євангельського проповідника, ніж на слова вченого. Передбачити майбутнє дуже складно, особливо, коли  ми згадаємо, що сталось з Україною, Росією та Brexit.

Мозок – це фізична система, тому створити машину з людським інтелектом можливо.  Але питання в тому: що таке інтелект і чи всі люди володіють ним в рівній мірі. В англійському словнику є визначення поняття інтелект – це здатність вимагати і застосовувати знання та навички. Але таке визначення не дає відповіді на наші питання. Альберт Ейнштейн так говорив про свій інтелект: «Інтелект – це не знання, а уява». Перед тим, як говорити, ми повинні мати ідею. Філософ Людвіг Вітгенштайн сказав: «Там, де ми не можемо сказати словами, ми повинні промовчати”.

Читайте також: До Супрун ніхто по-справжньому не намагався змінити хаотичну систему охорони здоров’я України, – Генрі Марш

Комп’ютерна система може виконувати тільки одну задачу (одночасно, - ред.): розпізнавати обличчя,  грати в шахи, тощо. Дослідники намагаються створити штучний інтелект, який буде здатний виконувати одразу кілька завдань. Такі дослідження почались ще в 1950-х роках, вчені були впевнені, що незабаром комп’ютери стануть набагато розумнішими за людей. Вони намагались створити комп’ютерний код із логікою. Ми – люди, які мислять логічно та раціонально, такими і намагались зробити комп’ютери. Але зараз такий підхід змінюється через збільшення потужності самого комп’ютера. Дотепер комп’ютер працює на логічній роботі нейронної мережі, але така нейронна мережа - спрощений варіант того, як працює людський мозок. Тож комп’ютери досі виконують одну операцію та все ще не можуть працювати краще за людину. Система, наприклад, не може розпізнати кота на картинці, тому що існує мільйон подібних котів. Маленька же дитина, яка колись бачила цього кота, впізнає його. Тому ми мало знаємо про те, як працює наш мозок.

Що спільного між мозком людини і комп’ютером? На це можна відповісти досить просто: вони є пристроями «введення» та «виведення» (англ. input and output devices), де «введення» означає відчуття, а «виведення» - як ми говоримо, рухаємось і тощо. Також комп’ютери складаються з мільйонів електричних шукачів, таким же чином працює і мозок. Але хибним є вважати, ніби штучний інтелект в майбутньому матиме успіх. Реальність полягає в тому, що наш мозок дуже відрізняється від комп’ютерів.  Він надто складний і не працює як простий вимикач (англ. on/off switch).

Вчені намагаються створити комп’ютери на основі моделі людського мозку. Для цього використовують мертві мізки, з яких мільйон разів зрізають дуже тонкі шари і вивчають за допомогою комп’ютерів і штучного інтелекту. На основі отриманих даних створюють діаграму людського мозку. Але навіть оптимісти визнають, що такий процес вивчення довготривалий і займе щонайменше декілька десятків років.

Підготували Вікторія Матевощук та Катерина Джуфер