Брак довіри та фейкові ГО: у Львові дослідили проблеми комунікації між ЛМР та громадськістю

Український аналітичний центр CEDOS презентував дослідження на тему взаємодії між органами місцевого самоврядування та громадянським суспільством у Львові.

Дослідники виявили проблеми в комунікації між громадськими організаціями та Львівською міською радою та презентували результати дослідження.

Соціологи провели якісне дослідження (2 фокус-групи, 7 глибинних інтерв’ю, дискусії) та опрацювали документи. Польовий етап дослідження відбувався  у червні-липні 2018 року.

Загалом, за даними дослідників, активісти позитивно оцінюють розвиток громадського сектору у Львові. Негативним фактором називають існування фейкових громадських організацій, які заважають працювати справжнім, вони підривають довіру  до громадського сектору з боку міської ради.

Проблеми взаємодії з позиції громадських організацій

У дослідженні представники громадських організацій розповіли, що ефективність  комунікації з міською радою часто залежить від особистості службовця, деякі з них взагалі не готові співпрацювати. Також стає проблемою те, що службовець звільняється з посади, тоді потрібен час заново налагодити контакт із новою людиною.

Пропозиції, з якими звертаються у міську раду поділяють на легкі – інклюзивність, культура та важкі – містобудування, захист історичного середовища або транспорт. Складніше просувати ті ідеї, які потребують великих фінансових інвестицій, тому громадські організації скаржаться на те, що міська рада недостатньо фінансує масштабні проекти, або фінансування затримують.  Самі кошти також важко отримувати через те, що деякі організації не можуть собі дозволити штатного бухгалтера, який буде вести фінансову діяльність. Тоді кошти доводиться виводити через казначейство з багатьма бюрократичними процедурами.

Скаржаться і на те, що службовці можуть використовувати проекти громадських організацій для власного піару. Наприклад, привласнити собі результати проектів.

Спільною проблемою є існування фейкових громадських організацій. «У Львові розвинутий економічний і політичний лобізм зі сторони громадських організацій. Вони тільки імітують діяльність, таким чином дискредитують весь громадський сектор. Справжнім громадським організаціям важко залучити людей до співпраці, особливо в сферах, де найбільш розвинута корупція. Фейкових організацій значно більше, ніж справжніх і ми не маємо ресурсів їм протидіяти», – говорить координатор антикорупційного форуму Олексій Роговик.

Проблеми взаємодії з позиції міської ради

На першому місці стоїть проблема взаємної недовіри. Представники громадських організацій упереджено ставляться до службовців. «Я думаю, що це загалом на рівні держави, у нас одна з найбільших проблем – це криза довіри. Коли вони приходять в міську раду, їм здається, що їх всі хочуть обманути. І тому треба діяти нахрапом», – розповів респондент з міської ради.

Представники громадських організацій не знають до якого службовця потрібно звертатись, часто вони звертаються не у той підрозділ, щоб вирішити своє питання.

Існує багато фейкових організацій, які маскують бізнес під громадську активність. Вони не представляють інтереси мешканців міста. «Ми даємо всім рівні можливості звертатись з пропозиціями, наприклад, не можемо обмежити набір людей у громадські ради. Одного разу на слуханнях ми запитали людину для чого вона сюди приходить, він відповів, для того, щоб отримати землю. У нас є конкурсні комісії, які ставлять бали за діяльність громадських організацій, відповідно з них складається рейтинг. Також потрібно звертати увагу наскільки прозоро звітуються громадські організації», – говорить начальник відділу громадського партнерства Орест Файфурка. Через це самі громадські організації часто не скоординовано працюють між собою.

Деякі громадські організації очікують, що результати співпраці будуть швидкими, але часто потрібно працювати довготривало. «Люди хочуть зробити щось хороше, але коли починається круглий стіл, то одні других не розуміють, хочуть все одразу зробити, але одразу все не буває», – розповів респондент з міської ради.

Повний звіт про результати дослідження можна переглянути тут. 

Підготувала Вікторія Матевощук