Найпринциповіша подія останніх років в ЄС. Політологи пояснили, як вплине Brexit на Європу та Україну

29 березня Великобританія має залишити Європейський Союз. І ця подія стане однією із найбільших у ЄС за останні кілька років, яка позначиться як на внутрішній політиці блоку, так і на зовнішній, а також змістить геополітичні впливи.
Про наслідки і нюанси Brexit ІА Дивись.info запитала у низки експертів.
Які наслідки для Європи матиме вихід Великобританії з ЄС?
Олексій Полтораков, політолог:
Безпрецедентний вихід Великобританії з ЄС є багато в чому найпринциповішою подією в Євросоюзі останніх десятиліть – співставною із набуттям членства в Євросоюзі у середини 2000-их років приблизно цілими «пакетами» європейських країн, зокрема такими проблемними соціально-економічно як Болгарія та Румунія. В певному сенсі, саме те наймасштабніше розширення ЄС опосередковано спричинило спочатку внутрішню кризу у відносинах Лондона та Брюсселя, яка доволі швидко переросла у Brexit. Євросоюз, певним чином, не зміг адаптуватися до нових реалій – великої кількості «новачків», ускладнених посиленням кризовості за південно-східним периметром «зони відповідальності» ЄС, зокрема викликами трансрегіональної міграції. Зважаючи на те, що сам Євросоюз до нових реалій адаптується поки що дуже повільно та не дуже результативно, наслідки Brexit для «європейської єдності» будуть дуже неоднозначними.
Водночас слід враховувати, що «вихід Великобританії з ЄС» матиме доволі специфічний, поступовий та в чомусь «неквапливий» характер. Зокрема, між Євросоюзом та Великобританією збережуться економіко-соціальні зв’язки та політико-безпекове партнерство.
Ілія Куса, експерт програми «Міжнародна політика та Близький Схід» Українського інституту майбутнього:
Все залежить від того, як саме це станеться. Якщо це буде з проектом угоди, який був створений і узгоджений на переговорах з Європейським Союзом, тоді все пройде більш-менш безболісно. Для Європи це просто буде означати, що Великобританія вважатиметься третьою стороною. Тобто вона частково збереже зв’язки з Євросоюзом, але більшість угод, які діяли до виходу, потрібно буде знову прописувати. Але якщо вихід відбудеться без угоди, тобто, так званий, жорсткий Brexit – це буде дуже жорстким економічним ударом як по Великобританії, так і по Євросоюзу.
Якщо вихід відбудеться без угоди, тобто, так званий, жорсткий Brexit – це буде дуже жорстким економічним ударом як по Великобританії, так і по Євросоюзу
Водночас це стане великим бонусом для правих націонал-популістів у Європі перед виборами до Європарламенту. Бо це якраз те, що вони підтримують – вихід Великобританії без угоди, тобто цілковитий розрив зв’язків.
Дмитро Сінченко, голова Асоціації політичних наук:
Сполучене Королівство було однією з країн-донорів для Європейського Союзу і однією з найвпливовіших держав, тому, безумовно, на європейську економіку і на спільну валюту це матиме негативний вплив. З іншого боку, британці були найменш інтегрованою до ЄС країною, адже не брали участі у багатьох програмах і не підписували чимало спільних договорів. Наприклад, Сполучене Королівство не входило ані в Шенгенську зону, ані в зону євро. Тобто вони мали свою, стабільнішу ніж євро, валюту – фунти, вони мали свої закриті кордони. Вони завжди тримались осторонь від загальноєвропейських справ, будучи відрізаними від країн континентальної Європи морськими кордонами. Тому і «розлучення» може відбутись менш болісно, ніж для інших, більш інтегрованих членів об'єднання, таких як Франція чи Італія. Воно створить передусім економічні проблеми для торгівлі.
Чи ослабить Brexit ЄС?
Олексій Полтораков:
Вихід Великобританії з ЄС для Європи в цьому плані матиме дещо неоднозначний, подвійний характер. З одного боку, в коротко та певним чином середньостроковій перспективах така вкрай значуща подія, як Brexit дещо послабить як зовнішні позиції Євросоюзу, так і його внутрішню цілісність. Адже створюваний Великобританією прецедент вже поступово стимулює та активізує політико-соціальні сили та рухи у багатьох інших членах Євросоюзу (в Іспанії тощо), які займають щодо ЄС позиції різного ступеню критичності. В результаті під загрозою опиняються практично всі загальноєвропейські політики – від політико-економічної до соціально-міграційної.
В коротко та певним чином середньостроковій перспективах така вкрай значуща подія, як Brexit дещо послабить як зовнішні позиції Євросоюзу, так і його внутрішню цілісність. У середньо та тим більше довгостроковій перспективах досвід Brexit стане для Євросоюзу реально корисним
З іншого боку, у середньо та тим більше довгостроковій перспективах досвід Brexit стане для Євросоюзу реально корисним – передусім як досвід адаптації Євросоюзу як динамічного суб’єкта міжнародних відносин до дуже непростих реалій, що враховує не тільки позитивний, але й негативний досвід діяльності. Як відомо, «на помилках вчаться», – і саме відповідна «робота над помилками» може стати однією із значущих запорук подальших успіхів європейської інтеграції.
Ілія Куса:
Не думаю, що Brexit стане причиною розпаду Європейського Союзу, якщо це станеться взагалі. Причиною розпаду Європейського Союзу можуть стати внутрішні проблеми, якщо їх не вирішать. Це проблема, яка виникла напередодні Brexit, яка нехай і не прямо, але штовхала тодішнього прем’єр-міністра Девіда Камерона призначити референдум про вихід з ЄС. Тобто це проблема відсутності реформування ЄС. Їм необхідно ухвалити новий пакет реформ, змінити саму структуру Євросоюзу, те, як він працює, внутрішні правила, які регулюють відносини між країнами усередині Союзу. І, відповідно, його треба реформувати так, щоби він відповідав актуальним проблемам сьогодення. Відсутність вирішення цієї проблеми може стати причиною розпаду ЄС, як що це станеться. Але це дуже радикальний варіант та найгірший сценарій, якщо за наступні три-чотири роки країни-члени ЄС не встигнуть узгодити і прийняти плани угод, оскільки у багатьох країн свої погляди на те, як реформувати Європейський Союз, який він має мати вигляд у майбутньому.
Не думаю, що Brexit стане причиною розпаду Європейського Союзу, якщо це станеться взагалі
Тобто хтось виступає за посилення євроінтеграції усередині ЄС, а хтось – за ослаблення, щоб національні парламенти мали більше повноважень, а хтось, наприклад, як Франція вважають, що має бути франко-німецький тандем як ядро ЄС, а периферія нехай розвивається так, як хоче. Тобто дуже багато різних планів і пунктів, які всі хочуть просувати в Єврокомісії та Європарламенті. Думаю, що ми дізнаємося про те, що буде з ЄС, після виборів до Європарламенту. Тобто коли стане відомо, який буде склад депутатів Європарламенту, в органі, який має, власне, приймати рішення про реформування ЄС.
Дмитро Сінченко:
Певною мірою так, однак не критично. У будь-якому разі, першу скрипку в ЄС грали Німеччина та Франція. Після виходу британців, роль цих двох країн лише зросте. Ослаблення стосуватиметься лише економіки. В той же час, як не дивно, в політичному плані процес виходу Сполученого Королівства з ЄС лише згуртував решту країн. Сьогодні ми більше не чуємо активних закликів до виходу з ЄС у Нідерландах, Франції чи навіть Італії, де євроскептики отримали абсолютну перемогу на виборах. Криза, яка може чекати англійців після Brexit, налякала всіх європейців і поклала край спекуляціям на цю тему.
Чи вдаватиметься Росія до спроб скористатися Brexit?
Олексій Полтораков:
Росія вже давно та активно використовує складності у відносинах Лондона та Брюсселя у своїх деструктивних цілях, спрямованих на послаблення європейської інтеграційної єдності зсередини. Не тільки у Великобританії, але й у багатьох інших європейських країнах міцно стоїть та активно діє антиєвропейське лобі, підгодовуване Москвою. Але, водночас, «розлучення» Лондона та Брюсселя відбувається, хоча й дуже непросто, втім, дуже цивілізовано – шляхом експертно-політичних переговорів, а не так, як того хотілося б Москві, які б новітні технології вона б не використовувала.
Ілія Куса:
Росія буде грати на розбіжностях усередині Європейського Союзу, які були посилені після того, як Великобританія проголосувала за вихід з ЄС. Оскільки сам факт Brexit є дуже сильним і неприємним ударом по ідеї Європейського Союзу як такого, по його успішності. Відповідно, на цьому гратиме Росія, розганяючи меседжі про те, що Brexit – це демонстрація того, що ЄС не є успішним, що його модель не є ефективною і те, що культивує Європейський Союз, не поділяється країнами Європи, а це значить все є провальною ідеєю.
Росія буде грати на розбіжностях усередині Європейського Союзу, які були посилені після того, як Великобританія проголосувала за вихід з ЄС
Це вигідно Росії, бо чим більш роз’єднана Європа, тим важче їй приймати рішення, наприклад, щодо запровадження нових санкцій, збереження старих. Чим більшим є роз’єднання, тим вищі шанси для Росії, що санкції не продовжать ще на півроку або їх просто скасують. І ми вже сьогодні бачимо, що дискусії щодо російських санкцій досить гарячі, і низка країн вже сьогодні підтримуються ідею послаблення або скасування цих санкцій.
Дмитро Сінченко:
Для Росії нічого позитивного від виходу британців з ЄС не відбудеться. Можливо, навіть навпаки, адже після Brexit Сполучене Королівство активізує свою зовнішньополітичну діяльність, а її позиція щодо Москви значно жорсткіша, ніж у більшості країн євроспільноти. Досі позиція Лондона губилась у коридорах Брюсселя, проте нині вона не матиме жодних гальм, і зможе запроваджувати власні санкції, жорсткіші, ніж спільні дії європейських країн, чи робити інші кроки для протидії російській агресії.
Чи позначиться Brexit на Україні?
Олексій Полтораков:
Як вбачається, наслідки виходу Великобританії з ЄС для України носять хоча й опосередкований, втім, переважно негативний характер. Без Лондона група серйозних «симпатиків» євроінтеграційних зусиль України та прибічників максимально жорсткої політики в комунікації з Москвою (в контексті справи «отруєння Скрипалів» тощо), зокрема щодо перспектив антиросійських санкцій, зменшується та послаблюється.
Водночас перед Україною можуть відкритися певні перспективи розвитку відносин з Євросоюзом у сфері безпеки та оборони. Саме участь у подібних проектах та ініціативах Великобританії (ця учать буде продовжуватися та певним чином розвиватися навіть в умовах її «нечленства» в ЄС) може стати цікавим і перспективним прецедентом, яким буде варто скористатися Україні.
Ілія Куса:
Знову ж таки все залежить від того, який сценарій буде застосований. Якщо Британія вийде з ЄС без угоди – це буде дуже сильним ударом по Євросоюзу, а значить це послабить його, як наслідок, це послабить наші позиції у Європі, оскільки чим більш роз’єднана Європа, тим менше шансів на те, що вони продовжать антиросійські санкції. А на антиросійських санкціях частково тримається наша позиція у Європі в межах протистояння з Росією. Тому, відповідно, чим слабкішим буде Євросоюз, зокрема через Brexit та економічні наслідки виходу Британії, тим нам буде складніше переконувати європейців у тому, що потрібно зберігати санкції і продовжувати ту саму політику, яку вони продовжують, починаючи з 2014 року.
Тому Україні вигідно, щоб Великобританія вийшла з Європейського Союзу з угодою, яка була узгоджена на переговорах з ЄС. Хоча вона справді не є вигідною повністю британцям, особливо тим колам, які повністю підтримали вихід з ЄС і які є прихильниками Brexit. Але для України важливо, щоб вихід Британії був планомірним, спокійним і нерізким. Тобто такий, який не завдасть сильного удару по європейській економіці. І ще більше не вб’є клин між прихильниками європейського проекту як такого і його противниками, які вважають, що все це провал і для них вихід Британії з ЄС – це демонстрація цього провалу. Нам важливо, щоби ЄС зберігав свою цілісність та ефективність.
Дмитро Сінченко:
Певною мірою позначиться. Цей вплив матиме дві фази:перша негативна, вона почалась одразу після британського референдуму, але її пік припаде на час «Х» – момент офіційного виходу з ЄС. Ця фаза матиме негативний вплив, адже Лондону буде не до міжнародної політики і не до України. Підтримка британців буде суттєво нижчою, ніж могла би бути без кризи. Проте одразу після стабілізації кризи від розриву настане друга фаза – позитивна. Коли Великобританія оговтається від своїх проблем - підтримка України стане суттєво більшою, ніж була досі, і ніж могла би бути від країни-члена ЄС.
Марина Багрова, член Правління міжнародної спілки «Інститут національної політики»:
Вихід Великобританії із Європейського союзу, запланований на 29 березня 2019 року, може не відбутися рівно з тієї ж причини, що і сам Brexit – з економічних міркувань. Однак якщо Brexit все ж відбудеться, то існує велика ймовірність відставки британського уряду.
Для України Brexit матиме свої наслідки. Це наслідки варто розглядати з позиції довгострокової перспективи не як плюси і мінуси, а, ймовірніше, як нуль і плюси
Для України Brexit матиме свої наслідки. Це наслідки варто розглядати з позиції довгострокової перспективи не як плюси і мінуси, а, ймовірніше, як нуль і плюси. Зовнішня політика Великої Британії щодо України і Росії залишиться на колишньому рівні. Велика Британія без змін продовжить підтримку національного курсу України щодо вступу в НАТО і в ЄС. Щодо Росії, Велика Британія буде не тільки підтримувати введені санкції, а й ініціювати нові.
У довгостроковій перспективі, вихід Великобританії з ЄС позитивно позначиться на Україні. Європейському Союзу потрібно буде компенсувати свої геополітичні втрати. І цими компенсаторами стануть Україна та інші країни-кандидати в члени ЄС.
Оксана ДУДАР
Коментарі