дивись.info

Гута Пеняцька: вшанування жертв чи чергові звинувачення в «геноциді»

Гута Пеняцька: вшанування жертв чи чергові звинувачення в «геноциді»
Фото: ЛОДА

Учора, 24 лютого, на Бродівщині відбулися жалобні урочистості, приурочені 75-им роковинам трагедії у Гуті Пеняцькій, у якій взяли участь польська та українська сторони.

Уже не вперше поляки у трагедії звинуватили українців. Під час вшанування жертв міністр Адам Квятковський ‒ держсекретар канцелярії президента РП зачитав лист від Анджея Дуди.

«Вбивці досягли своєї страшної мети: вони зруйнували громаду тисяч сіл і міст, а церкви, школи, фермерські господарства і будинки дрібних ремісників перетворилися на руїни. Їх об’єднувала польська мова і ідентичність, вірність традиції і любов до Батьківщини, вони були вбиті, тому що були поляками», – написав Анджей Дуда.

У листі Анджей Дуда нагадав, що десять років тому це місце відвідав президент Лех Качинський, який у присутності президента Віктора Ющенка «говорив про важку правду про те, що тут сталося», передає Polskie Radio.

«Він закликав до примирення, солідарності і побудови кращого майбутнього разом, дружби і миру. Його заклик до молитви словами: прости нам наші гріхи, як ми прощаємо – через десятиліття залишається актуальним. І сьогодні я хочу висловити свою надію, що ці слова будуть реалізувати завдяки зусиллям нашим, сучасних і наступних поколінь», – написав Анджей Дуда.

Натомість голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка сказав, що йому прикро чути звинувачення у сторону українців.

«Ми сьогодні перебуваємо на місці великої трагедії не лише мешканців Гути Пеняцької. Ми сьогодні перебуваємо на місці великої трагедії усіх поляків та усіх українців, тому що ніколи ніхто і ніде не може виправдати злочини проти людей, проти людства. Чи знаємо ми імена тих, хто спричинився до цього злочину? Так, знаємо. Це – фашизм та комунізм, який 75 років тому панував на українській та польській землях. І ці людиноненависницькі ідеології  налаштовували  два народи одне проти одного та хотіли знищити нашу віру. Мені дуже прикро, що через 75 років звучать звинувачення у сторону українців. Вини нашого народу у цьому немає. Якщо є вина певних людей у тій трагедії, яка сталася у Гуті Пеняцькій, то я би дуже просив, щоб завжди слідували тим словам, які проголосили владики  наших християнських церков – католицької, греко-католицької та православної: «Прощаємо і просимо прощення». Ця формула є найкращою, щоб пам’ятати про ті сторінки історії, які були; навчитися від них та найголовніше – ніколи їх не повторити», – зазначив Олег Синютка.

Окрім того, він додав, що нещодавно було приємно спостерігати кожному українцю, поляку та європейцю, як спільно президенти України, Польщі та Литви демонстрували наше спільне майбутнє в єдиній Європі.

«Я переконаний, що сьогодні кожен поляк усвідомлює, що багато і багато десятків тисяч українців зі зброєю у руках за тисячу кілометрів від Гути Пеняцької захищають не лише Україну, але й увесь цивілізований світ від того, щоб на наших землях не повторилася подібна трагедія. Тож давайте прощати та просити прощення. У поляків та українців є велика спільна історія і ця історія обов’язково буде в великій любові і великій вірі українців, поляків та усіх, хто живе на наших землях», – зазначив Олег Синютка.

Напередодні низка українських науковців написала звернення до української влади із закликом не допустити антиукраїнські провокації під час вшанування польських жертв у Гуті Пеняцькій, яке публікувала ІА ZIK.

«24 лютого на Львівщині у Бродівському районі на місці спаленого нацистами в часи Другої світової війни села Гута Пеняцька відбудуться польські заходи із вшанування пам’яті місцевих жителів.

Ми, науковці та громадські діячі, вимагаємо не допустити на скорботному заході провокацій з боку польських чиновників, як це було у 2018 року.

Нагадаємо, тоді у Гуті Пеняцькій держсекретар Канцелярії президента Польщі Адам Квятковський зачитав звернення від Анджея Дуди, в якому українців було звинувачено «в геноциді» місцевих поляків. Вважаємо такі заяви маніпулятивними та антиукраїнськими – історики довели, що вказане польське село 28 лютого 1944 р. було спалено німецькою окупаційною владою.

Теперішня польська пропаганда активно використовує міфи з радянського минулого про начебто «геноцид» поляків у Гуті Пеняцькій руками українців. На початку 1980-х років Москва активно поширювала неправдиву інформацію, що начебто село спалили дивізія «Галичина» та УПА. Очевидно, таке викривлення минулого пов’язане з намаганням теперішньої польської влади переписати історію на свій лад, відвернути увагу від військових злочинів польського підпілля на західноукраїнських землях та дискредитувати український національно-визвольний рух.

Водночас досі в історіографії не з’ясовано факт про кількість українців та поляків, які в часи Другої світової війни загинули в с. Гута Пеняцька. Передусім через те, що не проведено відповідних розкопок, які могли б засвідчити кількість жертв. Однак польській стороні це не заважає публічно заявляти про вбивство українцями близько однієї тисячі поляків і закарбувати це на пам’ятнику в Гуті Пеняцькій.

Відтак, розцінюємо позицію Польщі до трактування подій у Гуті Пеняцькій в часи Другої світової війни як складову антиукраїнської пропаганди з боку офіційної Варшави.

Звертаємось до Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації, Головного управління національної поліції у Львівській області, Управління Служби безпеки України у Львівській області з проханням: не допустити 24 лютого у с. Гута Пеняцька антиукраїнських провокацій зі сторони польської делегації; провести розкопки у с. Гута Пеняцька з метою встановлення точної кількості українських та польських жертв; встановити у с. Гута Пенацька належний пам’ятник українцям, які загинули від окупаційних режимів; звернутися до Українського інституту національної пам’яті щодо надання інформації про спалення с. Гута Пенацька та встановити на її основі належні інформаційні таблиці українською, польською та англійською мовами поблизу польського та українського пам’ятників у с. Гута Пенацька.

Підписали: Сергій Адамович, доктор історичних наук, професор, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; Роман Грицьків, історик, дослідник українського визвольного руху та українсько-польських стосунків у ХХ ст.; Микола Посівнич, кандидат історичних наук, президент Благодійного фонду «Літопис УПА»; Богдан Галайко, кандидат історичних наук, громадський діяч, лауреат премії імені Якова Гальчевського, директор Науково-дослідного інституту українознавства 2014-2018 рр.; Іван Янюк, кандидат історичних наук, громадський діяч; Євген Костюк, кандидат історичних наук; Ярослав Сватко, дослідник українського національно-визвольного руху у ХХ ст., журналіст, видавець, лауреат премії Героя України Степана Бандери 2018 р.; Тарас Кузь, історик; Орест Круковський, старший науковий співробітник відділу «Музей визвольної боротьби України» Львівського історичного музею; Михайло Галущак, аспірант Науково-дослідного інституту українознавства; Олег Стецишин, дослідник українського визвольного руху ХХ ст., головний редактор газети «Історія+»; Мирослав Фіцуляк, старший науковий співробітник відділу Львівського історичного музею; Петро Костюк, історик, публіцист, полковник запасу, голова Львівської обласної організації ВГО «Спілка офіцерів України», член центрального Проводу Спілки офіцерів України.

Нагадаємо, 10 січня 2017 року в Бродівське відділення поліції надійшла інформація про те, що в селі Гута Пеняцька пошкоджено пам’ятний знак жертвам трагічних подій 1944 року. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.