Полонина розбрату: чому науковці виступають проти будівництва вітроелектростанції на Боржаві

Amicus Plato, sed magis amica veritas

Ще у грудні 2017 року турецький інвестор заявив про намір будівництва ВЕС. Однак, експерти вважають, що під час розробки детальних планів території не була врахована особлива природоохоронна цінність Боржави, а також не провели належних громадських слухань. Крім того, сільськогосподарські землі відвели під ВЕС без проведення оцінки впливу на довкілля.

Боржава – найдовша полонина Закарпаття. Її довжина близько 50 кілометрів і розташована вона у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського і (частково) Хустського районів Закарпатської області. Висота гірського масиву до 1681 метра. На сайті Міністерства екології у Єдиному реєстрі ОВД вже оприлюднена оцінка впливу на довкілля ВЕС на Боржаві об’ємом 1700 сторінок.

Науковці, що розробляли звіт, вважають проект ВЕС є одним із найбільших в Україні інвестиційних проектів. Автори звіту додають, що первинно проект був розрахований на більшу кількість вітряків, проте в результаті погоджувальних процесів кількість вітряків вирішили зменшити їхню кількість до 34. Презентацію офіційного звіту ОВД можете переглянути тут.

Однак науковці виявили у звіті низку помилок та суперечностей.

«Компанія «Атлас Воловець Енерджі» планує встановлення 34 вітряків на Боржаві. Зараз відбувається процедура оцінки на довкілля і завершується процес громадського обговорення цієї ініціативи. Ті наукові дослідження, які мали би бути в основі оцінки впливу на довкілля, викликають щонайменше сумніви», – каже голова ГО «Бюро екологічних досліджень» Дмитро Скрильніков.

Заповідна фауна полонини

Катерина Полянська, еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ), кандидат географічних наук переконана, що над полониною Боржава нависла загроза знищення її природних комплексів.

«Ми бачимо, що над такою цінною природоохоронною територією, як Боржава нависла загроза знищення її природних комплексів. А робиться це під грифом «зеленої енергетики», – каже Катерина Полянська.

Вона зазначає, що проектанти не взяли до уваги, що під час ведення вітрової електростанції можуть відбутися порушення всіх компонентів природного середовища, адже ВЕС будуватиметься 3,5 роки. Для зведення 34 установок потрібні під’їзні дороги, якими пересуватиметься важка техніка, лінії електропередач тощо.

«Зі звіту бачимо, що котловани під кожним вітряком будуть глибиною щонайменше 4 метри, діаметром 18 метрів, буде проїжджати маса важкої техніки, треба оновити всі грунтові дороги, провести біля них спеціальні антиерозійні та антипожежні заходи. Водночас у звіті ми бачимо дуже парадоксальні речі, зокрема що за цих робіт жодним чином не буде пошкоджений грунтовий покрив, а всі шари грунту будуть повернуті на місце у такій самій послідовності. Практично це уявити неможливо. Так само з іншими компонентами природи – наприклад, тваринним світом. У звіті зазначено, що як мінімум на 10 майданчиках під вітроустановки знаходиться середовище існування червонокнижної бурезубки альпійської. Згідно із законом про Червону книгу, всі місця існування рідкісних видів мають охоронятися, і це є підстава оголошувати їх територіями природного заповідного фонду. На будь-яку діяльність має видаватися дозвіл національної комісії з питань Червоної книги. Натомість у звіті зазначається, що перед початком будь-яких будівельних робіт необхідно за допомогою живоловок зібрати існуючих комахоїдних та гризунів на цих площах і перенести їх на сусідні ділянки, поза санітарними охоронними ділянками ВЕС», – пояснює Катерина Полянська.

У звіті не зазначено ні хто це має робити, ні у який спосіб.

«Є перелік рідкісних видів амфібій, рептилій, рослин, які зростають на території, де будуть встановлюватися вітрові установки. Тобто безпосередньо порушується Закон України про Червону книгу. Так само у звіті йдеться про те, що не постраждає жодна територія природного заповідного фонду, але в іншому розділі зазначається, що буде розширена дорога, яка проходить через заказник Темнатик, а також буде проведена підземна лінія електропередач», – веде далі еколог.

За словами науковця, безпосередню небезпеку несуть і самі вітряки. Задля спорудження 34 вітряків на місце треба перевезти 102 великогабаритні лопаті. Але у звіті, за словами Катерини Полянської, немає нічого про те, що на Боржаві може накопичуватися кілька метрів снігу і танути, а влітку бувають періоди зі значною кількістю опадів, тож це може розмити як дороги, так і основу під самі установки.

Небезпека для туристів

Автори звіту наголошують, що вітряки можуть стати туристичною атракцією і стати одним з видів антропогенного туризму.

Натомість пані Полянська наголошує, що взимку вітряки несуть небезпеку розльоту крижин, а зовсім поряд пролягають альпіністські маршрути. «У звіті надаються статистичні дані 20-річної давнини, що подібні випадки стаються раз на мільйон. Але у країнах, де є ВЕС, стоять попереджувальні знаки про можливість розльоту крижин, - говорить науковець. – Боржава є таким місцем, де тренуються альпіністи. Є гірськолижний курорт і навіть дитячий альпійський рух, де маленькі діти сходять на свою першу вершину, зокрема взимку. Наявність вітряків небезпечна не лише тим, що може прилетіти декількакілограмова крижина, а й тим, що вітряки розташовані прямо по гребеню. Для того, щоби їх обійти, треба рухатися схилом гребеню, у деяких місцях схили є досить крутими, що може призвести до лавинонебезпечних ситуацій».

Плагіат у звіті?

Екологів здивувало, що частина даних звіту – скопійована з інших аналогічних документів. Зокрема одна із таблиць про вплив на довколишнє середовище повністю збігається із табличкою Сиваської вітроелектростанції.

«Боржава – це гірський хребет, а Сиваш – один із лиманів Азовського моря. Йдеться про зовсім різні умови, які мають досліджуватися за різними методиками. Натомість у звіті ми можемо побачити, що на Боржаві є «прилеглі приморські території», – резюмувала Катерина Полянська.

Дмитро Скрильніков зауважує, що позиція щодо прозорості та електронного реєстру у законі про оцінку впливу на довкілля дала можливість виявити недоліки звіту: «Хоча звіт затверджено вченою радою, науковцями, там можна знайти усе, окрім реальної оцінки впливу і його мінімізації. Найбільше мене здивувало, що звіт на 1700 сторінках підготовлений різними науковцями, а насправді є підписи лише представників Національного університету біоресурсів і природокористування. У законі про оцінку впливу на довкілля чітко сказано, що звіт оцінки впливу на довкілля підписується усіма виконавцями і авторами із зазначенням кваліфікації. Адже йдеться про публічність процесу і можливість перевірити, які фахівці готували звіт і чи відповідають вони за результати своїх досліджень. Наразі ми маємо велику таблицю виконавців, з якої невідомо, що саме ці люди виконували», – каже Дмитро Скрильніков.

Низку суперечностей експерти виявили у розділі про вплив ВЕС на птахів та кажанів.

«Коли я відкрив експертний висновок, який нібито погоджує будівництво, то там є розділ про дослідження у Джанкойському районі, проведені 2017-2018 рр. Навіщо проводити дослідження в АР Крим, та ще й 2017-2018 рр? Ми бачимо, що цей звіт просто скопійований із інших звітів, зокрема зі звіту 2012 року по Джанкойській ВЕС», – продовжує пан Скрильніков.

Він зазначає, що перевірити, наприклад, дослідження по кажанах і птахах за один день неможливо – потрібно проводити нові дослідження, які триватимуть щонайменше декілька сезонів.

«Крім того,у звіті зазначається, що багато досліджень будуть проводитися у процесі будівництва. А згідно із законом, оцінка впливу на довкілля має бути готова до будівництва, а в самому звіті зазначено, що вона проводитиметься у процесі. Власне, це обурило громадськість, тому було багато запитань під час громадських слухань. Ще дуже дивно, що після громадських слухань замовники, які почули реальні аргументи учених, почали чинити тиск на тих науковців, які висловлювали альтернативну думку. Намагаються їх дискредитувати», – наголосив Дмитро Скрильніков.

На відновлення рослинного покриву знадобиться століття

Про руйнівний вплив ВЕС на Боржаві говорить і Любов Фельбаба-Клушина, завкафедри ботаніки Ужгородського національного університету, доктор біологічних наук.

«За останні 7 років за моїм науковим обґрунтуванням на Боржаві утворено три природоохоронні території – заказники Ждимирський, Темнатик і Боржавський. 2015-2016 рр. мною було проведено дослідження запасів чорниці і брусниці на Боржаві. Є публікація 2016 року, де чітко вказана цінність Боржави, види, які потребують охорони.

Два роки тому я проводила дослідження на полонині Руна, яка має такі ж висоти, як і Боржава. Там у 70-их роках минулого століття було почато будівництво ракетної станції. Його припинили, але ми маємо чітку картину того, що там відбувається і що буде із Боржавою», – сказала Любов Фельбаба-Клушина.

Доктор біологічних наук пояснила, що хоч Закарпаття займає усього 2% території України, це ресурсний регіон за запасами води. Так, з одного квадратного кілометра території Закарпаття за рік стікає 83 тисячі метрів кубічних води (в інших районах країни - 630 метрів кубічних), а на одного закарпатця припадає 7 тисяч кубічних води (на решті територій -  1,1 тисячі кубічних метрів).

«У високогір’я на території Закарпаття випадає до 2 тисяч 400 мм опадів на рік. Це найвищий рівень по Карпатах загалом», – каже Любов Фельбаба-Клушина.

Тож якщо у високогір’ї буде порушено рослинний покрив, це призведе до водної ерозії, вода покидатиме транзитом регіон, а цінні підземні вони не утворюватимуться.

«Ще 1954 року в Росії було проведене дослідження гідрологічної ролі рослин. Виявилося, що судинні рослини вбирають від 100 до 200% води по відношенню до своєї сухої маси. Зелені мохи – до 300-400%, а сфагнові мохи (які ростуть на хребті Боржави) – до 3000%,. Саме така незначна, невеличка рослинність має потужну гідрологічну функцію. Фактично при ливневих дощах перехоплюється від 50 до 80% вологи залежно від інтенсивності. Порушення рослинного покриву призведе до порушення гідрологічного режиму. Тепер ми знаємо, що одним із проявів екологічної кризи на планеті є втрата стійкості і надійності екосистем. Тобто будь-які локальні зміни мають глобальні наслідки», – продовжує доктор біологічних наук.

Науковець пояснює, що високогір’я дуже близьке за сукупністю умов до тундри. Якщо пройдеться гусеничний трактор, то за 100 років там нічого не заросте.

«На полонині Руна, де будувалася ракетна станція, жоден чагарничок не виріс, нема жодного екземпляру чорниці чи брусниці. Кращого доказу, що будувати тут ВЕС не можна, бути не може. Якщо взяти до прикладу Іспанію, де розвинуті ВЕС, то на висоті 1500 і навіть 2500 ростуть букові ліси. Тому що в Іспанії інші кліматичні пояси. І навіть на території Балканського півострову. А в Карпатах на висоті 1500 метрів починається субальпійський пояс. Це важлива екологічна дефініція. Зважаючи на те, що сьогодні у світі проблема номер один – це вода, то чи можемо ми втручатися. Від цієї води залежать інші народи», – наголосила Любов Фельбаба-Клушина.

Шотландська методика, замість польської

Поставив під сумнів орнітологічні дослідження, оприлюднені в ОВД, орнітолог, кандидат біологічних наук, докторант Національного лісотехнічного університету Андрій Бокотей.

«Конфлікт вітрової електроенергії та птахів існує відтоді, відколи існує вітрова енергетика. Таким яскравим і загально відомим прикладом є ВЕС, побудована у США, біля Сан-Франциско 1982 року «Altamont Pass». Там є 5400 вітрових турбін. Це одна з перших ВЕС, збудована без попередніх зоологічних та орнітологічних досліджень між горами та океаном і де проходить дуже потужний міграційний шлях птахів. Щороку там гине від 800 до 1300 хижих птахів. Це та група, яка знаходиться у зоні найбільшого ризику щодо ВЕС, тому що основні висоти їхнього польоту співпадають з розташуванням лопатей. Там вони вирішують свої проблеми у різні способи, але йдеться про те, що немає ВЕС, на яких не гинуть птахи. І це серйозна проблема», – пояснює орнітолог.

І наголошує, що дуже велике значення має достовірність зібраної інформації.

«Нас здивував факт, що для дослідження орнітофауни і кажанів в Українських Карпатах була запрошена громадська організація з Мелітополя, тобто понад 1000 км від місця досліджень. Вони завжди працювали на морських узбережжях і чудово знайомі з методиками досліджень, обґрунтували близько 15 ВЕС, які зараз працюють на Чорноморському узбережжі, але в Карпатах вони ніколи не працювали. І чомусь для того, щоби проводити тут дослідження, вони застосували методику, яка була розроблена для дослідження птахів морських узбереж у Шотландії. Для науковця вибір методики – це вирішальна річ. Якщо методика вибрана правильно, значить всі дослідження будуть проведені правильно та коректно. Якщо методика вибрана неправильно, як це є у нашому випадку, далі практично нема про що говорити. Тому що міграція птахів морським узбережжям і міграція птахів, зокрема кажанів через гірські хребти – це зовсім різні речі. Аналізуючи цей звіт, виникло дуже багато питань, кричущих. Наприклад, використана методика передбачає 4-5 досліджень упродовж кожного сезону. Вони натомість провели по два. Польська методика, якою ми завжди користуємося, передбачає щонайменше 10 польових досліджень упродовж одного польового сезону, а це чотири сезони – два міграційні, зимовий і гніздовий. Тут була порушена сама методика, відповідно, порушена кількість птахів. Обліків було зроблено значно менше, ніж треба. А відповідно, отриманий результат значно менший. І вийшло, що там нема проблем, бо мало птахів. Найцікавіше, що, згідно із дослідженнями науковців «Лагуни», на рівні розташування лопатей вітряка птахи не літають взагалі, що фактично є абсурдом.

За підтримки місцевого населення села Пилипець 2018 року ми провели свої дослідження осінньої міграції птахів. Згідно із графіком, щонайменше для семи видів птахів оптимальна висота польоту на рівні лопатей вітряків. Більшість цих птахів хижі. У Червону книгу України занесено 17 видів. І у цю зону потрапляють червонокнижні, зокрема лунь польовий, дуже рідкісний у нас вид. Відповідно, перелік видів дослідників з «Лагуни» значно менший, ніж той, який вдалося зібрати нам. У них виявлено лише два види з Червоної книги, у нас – 6. У них на міграції червонокнижного журавля виявлено 196 особин, за нашими дослідженнями – 4200 особин журавля, який мігрує через хребет Боржава. Частина цих птахів мігрує на рівні розташування лопатей вітряка. Зрозуміло, що зіткнення неминучі. На основі цього ми підготували свої зауваження до ОВД і, звичайно, такий звіт не може бути прийнятий, бо він абсолютно не відповідає тій орнітологічний ситуації, яка сьогодні існує на Боржаві. А при дослідженні кажанів вони змістили терміни досліджень і провели їх тоді, коли кажани практично не мігрували», – наголосив Андрій Бокотей.

Юридичні нюанси

Юрисконсульт ЕПЛ Наталія Городецька наголосила на юридичних недоліках. Вона зауважила, що зараз проводиться оцінка впливу на довкілля планованої діяльності. Але закон про ОВД говорить, що окрема процедура оцінки впливу на довкілля проводиться при зміні цільового призначення сільськогосподарських земель.

«Наша організація готувала і подавала зауваження до звіту ОВД. Вони планували на кожній ділянці окрему вітроустановку з однією турбіною. Але в реєстрі ОВД  йдеться не про будівництво однієї вітроустановки, а будівництво ВЕС з низкою об’єктів. Загальна потужність – 120 мегаватт. Через це ми вважаємо, що не можуть проводитися жодні роботи щодо зміни цільового призначення і рішення про зміну цільового призначення не могло прийматися без такої процедури. А рішення приймалося головним управління Держгеокадастру у Закарпатській області, зокрема було 39 наказів про зміну», – сказала Наталія Городецька.

ЕПЛ свої зауваження надіслала до Закарпатської ОДА, зокрема пропонується розглянути іншу територію для зведення ВЕС, де вплив на довкілля буде менш руйнівний.

Водночас під час візиту до Львова міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак заявив, що наразі порушень процедури оцінки впливу на довкілля проекту будівництва ВЕС на Боржаві не зафіксовано.

Довідка

Згідно із даними YouControl, ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» була зареєстрована 10 січня 2017 року. Керівник – Йилмаз Ілхан, раніше – Катерина Тімченко. Основний вид діяльності – будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Бенефіціари – Тевфік Ямантурк, Мусфік Хамді Ямантурк. За період існування компанії засновники змінювали п’ять разів.

Статутний капітал – 1 323 641 гривень.

Оксана ДУДАР