дивись.info

Скелі Довбуша — найзагадковіший скельно-печерний комплекс України

Скелі Довбуша — найзагадковіший скельно-печерний комплекс України
Фото: відкриті джерела

На цьому місці кілька мільйонів років тому було море. На його дні з піщанику утворилися скелі, висота їх приблизно 80 метрів.

Море пішло і зараз скелі Довбуша підносяться над його рівнем на 668 метрів. Це скелясті виступи пісковиків, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря.

Кам’яний лабіринт завширшки 200 м тягнеться серед буковотуристи-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км. Тому вони притягують до себе скелелазів і альпіністів.

Але і туристи, які люблять активний відпочинок, приїжджають сюди. Причому не тільки з України, а й з інших країн світу, повідомляє сайт В мандри.

Основний скельний масив має площу понад двохсот метрів на один кілометр. Але тут багато і інших окремих скель, багато хто з них вище декількох десятків метрів. Скелі мають різні химерні обриси, за що їм дали відповідні назви. Серед них Колобок, Лялька, Відьма, Книжка, Австрійка.

Та чи не найцікавішим місцем комплексу є так званий Замок. Це печерний комплекс у північній частині Основного массиву. Із трьох сторін окреслений скелями, наче стінами, а з четвертої – захищений оборонним валом. Неподалік простежуються обриси своєрідних кімнат, які служили досить комфортним місцем для відпочинку, адже взимку тут не дуже холодно, а влітку приємно прохолодно. Навіть свій ставок мали ті, хто мешкали тут. Що саме тут було розміщено – точно не відомо. Та дослідники притримуються думки, що за княжих часів знаходилась справжня оборонна фортеця.

Скелі Довбуша – історія

У давні часи в цьому місці знаходилося святилище. Стародавні не тільки вивчали зірки, але і поклонялися їм. Коли сюди прийшло християнство, в цих місцях з’явився скит. Це чернече поселення було стратегічно важливим. Воно дозволяло вести спостереження за прилеглою територією і в разі нападу ворогів, інформувати родичів про це заздалегідь.

Ярослав Осмомисл – князь Галицький вирішив побудувати тут фортецю. Вона і була зведена, щоб протистояти монголо-татарській навалі. Тут можна побачити безліч печер, лазів і проходів, які нерідко виручали богатирів при сутичках з противником.

Ватажок опришків

Скелі Довбуша

Слідами опришків

Коли смертельно поранений Довбуш помирав – Карпати тремтіли від розпачу, через це й утворились скелі, пізніше названі на його честь. Казками багатий карпатський край. Та, мабуть, не дарма про українського Робін Гуда було складено силу-силенну легенд.

У У XVIIІ столітті у місцевих лісах справді ховались опришки. Кажуть, тут вони зберігали те, що забирали від багатих панів. Тож відповідно багато легенд пов’язано зі скарбами.
Величезний камінь досі закриває вхід у печеру із золотом Олекси Довбуша. Відчинити її можна, сказавши заповітне слово. Та ніхто, на жаль, не знає цього слова…

Скелі Довбуша

Але назву це місце отримало по імені ватажка опришків, повсталих проти феодальної деспотії. Олекса Васильович Довбуш жив в Карпатах у вісімнадцятому столітті. Народився в бідняцькій сім’ї, пас овець. З дитинства бачив, як страждають місцеві жителі від поневолювачів. Коли виріс, подався в опришки.

Їх тоді звали ще й «чорними хлопцями». Вони грабували і вбивали багатих, спалювали їх маєтки. Отримані цінності залишали собі, але більшу частину віддавали біднякам. У 1730 році Олекса очолив один із загонів, який вів боротьбу на Прикарпатті. Бідняки і мирне населення підтримували цей рух і їх вважали народними месниками. Загін був потужним і не раз робив набіги на землі українських, польських та угорських феодалів і поміщиків.

Сонний лев Фото: KатюшаGO

А поблизу скель є залишки оборонного рову й валу, на якому був частокіл. У скелях привертають увагу три видовбані залізними тесаками глибокі печери. Трохи вище видовбана в камені криниця, де зберігався запас води.

На вершині скель помітні півтораметрового діаметру чаші, які одні вчені вважають за жертовники, інші – за посудини для спалювання смоли з метою подати сигнал про наближення ворога. Саме в цьому стародавньому Бубниському городищі знаходили собі прихисток легендарні опришки Довбуша, коли проходили тут зі своїм загоном у 1744 році під час походу на Дрогобич і Турку.

Опришки спорудили у скелях захисні бар’єри, засіки. Люди показують навіть відбиті на камені ноги й руки славетного ватажка. Таких пам’ятних місць, пов’язаних з Довбушем, багато, зокрема, в Горішньому Ясенові є великий камінь Олекси Довбуша, на горі Кедроватій стоїть кам’яне «крісло» Довбуша.

Екскурсія по скельно-печерному комплексу платна, але не дорога. А для скелелазів і альпіністів тут існують спеціально розроблені маршрути, іноді проводяться змагання з гірського туризму. Якщо повертатися від скель назад в місто, можна побачити невеликий гірський водоспад, який, як Дівочі сльози, не замерзає взимку до кінця. Безумовно, таке дивовижне місце, як скелі Довбуша, залишаться у вашій пам’яті назавжди.

Від міста Стрий можна взяти таксі прямо до скель Довбуша. Потрібно попередити водія, що скелі Довбуша – це не просто в’їзд на територію парку (до будки, в якій беруть гроші: 10 гривень – легкова машина, 25 – автобус), але і далі потрібно ще проїхати 3.5 км до печер. Можна вивантажитися біля будки і підійти під скелі пішки. Легкова машина від Стрия до печер – 150 грн.

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.