дивись.info

Зразкові теплиці та пасіка: як Радехівський «Галсільліс» показує приклад господарювання (фоторепортаж)

Зразкові теплиці та пасіка: як Радехівський «Галсільліс» показує приклад господарювання (фоторепортаж)

Радехівськe дочірнe лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» обслуговує площу понад 4,5 тисяч гектарів.

Матеріал підготовлено за сприяння ОКС ЛГП «Галсільліс».

Переважно, це невеликі ділянки соснових лісів, які розташовані серед сільськогосподарських угідь і населених пунктів на території 27 сільських рад. Це утруднює як догляд за лісами, так і ведення господарства. Втім, попри такі несприятливі умови колектив підприємства демонструє стабільно високі результати діяльності, отримуючи прибуток та наповнюючи бюджети усіх рівнів.

Колгоспний спадок

Директор Радехівського ДЛГП «Галсільлісу» Петро Марич, який фактично створив підприємство з нуля, розповідає, що отримав важку спадщину.

«Ми отримали у користування ліси колишніх колгоспів і радгоспів. Вони були у запущеному стані, низькопродуктивні. Багато площ було незаліснено. Попередні власники проводили рубки, але натомість не висаджували нові дерева. З самого початку ми взяли курс на підвищення якості ведення лісового господарства, механізацію лісозаготівельних робіт та глибоку переробку деревини. Вже у 2004 році ми виготовляли брус для євровікон та погонажні вироби у досить великих об’ємах. Завдяки цьому ми могли вкладати значні кошти в розвиток лісового господарства, посадку лісу, догляд за лісовими культурами. На вільній площі був збудований офіс, столярний цех є дві сушильні камери, пилорама, автогаражна майстерня. На вивозі деревини працюють три автомобілі ЗІЛ з гідроманіпуляторами, на трилівці лісу – колісні трактори. Минулого року ми придбали два нових», – розповідає Петро Марич.

З самого початку ми взяли курс на підвищення якості ведення лісового господарства, механізацію лісозаготівельних робіт та глибоку переробку деревини
Петро Марич

Впродовж останніх років підприємство працює стабільно. Зарплата працівників у середньому, становить 10300 гривень, і є вищою ніж по області.

«Рентабельність складає 7,2%, чистий прибуток за минулий рік – 700 тисяч гривень. Ми бюджетоутворююче підприємство в районі. До бюджетів різних рівнів сплатили понад 4 мільйони гривень податків», – каже Петро Марич.

Нові податкові реалії

Втім, 2019 рік приніс лісівникам неприємний сюрприз у вигляді різкого збільшення оподаткування. Так, запроваджено сплату земельного податку за лісові землі у розмірі 0,1% від нормативно-грошової оцінки ріллі за 1 гектар.

«Дерево віком до 40 років не продається, воно не встигає вирости, а з моменту посадки уже треба платити за землю, а це і природно-заповідний фонд, де немає рубок, землі під ЛЕП, дороги, газопроводи. На рік це додатково 105 тисяч податку. Крім цього, рентна плата зросла на 50%. Раніше податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати, тепер податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, тобто маємо подвійне оподаткування», – пояснює Петро Марич.

Загалом підприємству доведеться заплатити на 1 мільйон 200 тисяч податків більше. Це означає зменшення прибутку і відсутність коштів на розвиток. Про закупівлю, наприклад, нової техніки доведеться забути.

Ще однією проблемою є всихання дерев через шкідників. Однак на підприємстві прогнозують, що ситуація стабілізується вже наступного року. Справа в тому, що єдиний метод боротьби зі шкідниками – вирубка ураженої деревини.

«Ця діяльність для нас збиткова, але ми мусимо це робити, бо загине весь ліс. Ми заклали три роки тому пробні площі. Якщо дивитися по цих площах, то всихання дещо зменшується. Можливо наступного року воно увійде в норму, але інших методів боротьби крім вирубки, наразі немає. Місця санітарних та інших рубок відразу засаджуємо. Минулого року засадили 35 гектарів, цього – уже 21», – розповідає Петро Марич.

Рубки й саджанці

Проблема самовільних рубок у господарстві не настільки гостра, як у гірських районах області.

«Обсяг самовільних рубок – 5-10 кубометрів. Майже весь район газифікований, великої потреби у дровах немає. Крім цього, ми не допустили скорочення кількості лісників, тому є догляд. За кожним обходом закріплений лісник, який здійснює охорону. Загалом у нас чудовий колектив, кожен знає свою роботу. З 38 наших працівників, 20 — це лісова охорона. Четверо наших лісників мають вищу освіту», – розповідає Петро Марич.

Обсяг самовільних рубок - 5-10 кубометрів. Майже весь район газифікований, великої потреби у дровах немає

Гордістю підприємства є теплиця площею 500 кв.м, де ростуть десятки тисяч саджанців, зокрема і екзотичних порід. Вирощування відбувається за найсучаснішими технологіями.

«На спорудження теплиці були виділені кошти з обласного бюджету. Вона двошарова, тут є системи зрошення та освітлення. Зараз тут є до 15 видів декоративних та лісових культур, таких як катальпа, магнолія суланжа, багряник японський. Весною висаджуємо їх у горщики, частину на спеціальні поля для дорощення. Доростимо до віку 4-5 років і будемо продавати в населені пункти для озеленення. У нас в районі більше ніде такого не вирощують. Також вирощуємо модрину з закритою кореневою системою. Ми її виносимо на вулицю, вона проходить адаптацію у природних умовах, і висаджуємо в лісі. При такому методі приживлення становить майже 100%. Осінню минулого року робили першу посадку, це перспективна технологія. Продаємо посадковий матеріал колегам з інших районів.

Лісові культури у нас кращі в області. Великий відсоток культур першого класу якості», – розповідає директор підприємства.

Загалом, на підприємстві передбачається впровадження ряду механізмів із подальшого розвитку лісового господарства, а саме: ведення у лісові культури цінних інтродукованих видів, що спрямовані на покращення продуктивності лісових насаджень, розвиток побічних лісових користувань, розширення площі плодового саду. Заплановані заходи дозволять розширити спектр діяльності лісогосподарського підприємства та отримувати передове місце серед підприємств галузі.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.