Перші добровольці новітньої історії України. Сто років по тому ворог незмінний – Росія

17 січня 2017 року Верховна Рада України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості прийняла постанову відзначати щорічно 14 березня «День українського добровольця».

Це свято приурочено сучасним добровольцям, що 14 березня 2014 року започаткували формування першого батальйону добровольців. Сучасний український добровольчий рух пов’язаний з розгортанням Росією війни проти України. Вже з часом добровольчий військовий рух буде інтегрований в Збройні сили України та структури МВС.

На перший погляд досить дивним виглядає поява військових добровольчих формувань в Україні, яка мала свої збройні сили. Гадаю, що однією з причин було те, що ми живучи до 2014 року в своїй державі, дуже погано засвоювали уроки нашого державотворення.

У результаті досить символічно, що в 100-ту річниці появи у Львові першого українського добровольчого формування – Легіону Українських січових стрільців, довелось відроджувати ці традиції в 2014 році.

Правда, в серпні 1914 творення Легіону УСС у складі армії Австро-Угорської імперії було кроком до боротьби за державу після Першої світової війни. А в березні 2014 добровольці формувались для оборони незалежності та суверенітету України.

Єдине, що і через 100 років, ворог не змінився, він той ж самий – Росія.

Створення Легіону УСС в серпні 1914 стало подією історичної ваги, попри те, що український чинник в армії Австро-Угорської імперії становив приблизно 8-9%. Адже це розкрило боєздатність українців у роки війни. Створення Легіону УСС стало можливим з огляду на двадцятирічну традицію українського молодіжного тіловиховного, спортивно-руханкового та парамілітарного рухів.

Йдеться про діяльність товариств «Сокіл-Батько» (1894, І. Боберський), «Січ» (1900, К. Трильовський), «Пласт» (1911, О. Тисовський), а також парамілітарних товариств «Січові стрільці І» та «Січові стрільці ІІ» (1913-1914 рр., В. Старосольський, Р. Дашкевич, І. Чмола та інші).

Станом на 1914 рік членами цих товариств було більше 100 тисяч українських хлопців та не один десяток дівчат. Тому, коли в серпні 1914 року розпочалось формування Легіону УСС, впродовж серпня зголосилось більше 25 тисяч добровольців у Львові, Стрию та інших містах. Військове командування Австро-Угорської армії дозволило формувати Легіон чисельністю до 2,5 тисяч осіб.

Значну частину забезпечення Легіону УСС одягом, харчами та навіть зброєю взяло на себе українське суспільство. Колективний збір коштів ставав можливим через те, що майже в кожному селі Галичини діяли читальні «Просвіти», які і взяли на себе організацію матеріальної допомоги.

Власне історія творення УСС, це і історія розвитку українського волонтерського руху, без якого б не було і сучасних добровольців.