За грати на шість років: як в українських судах карають за знущання над тваринами
Апеляційний суд Полтавської області залишив у силі вирок Глобинського райсуду, згідно з яким чоловік за жорстоке поводження з твариною був засуджений до шести років ув’язнення. Подібних рішень в українських судах стає дедалі більше.
8 листопада 2018 року суддя Алла Оліфер визнала винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 299 ККУ, мешканця Полтавщини Олега Шкуренка. Остаточний термін – шість років ув’язнення.
У матеріалах справи зазначається, що Шкуренко канцелярським ножем відрізав коту на прізвисько Киць-киць ліве вухо, частину хвоста й один сім’яник.
«Враховуючи викладене, з метою виправлення ОСОБА_4 (Олег Шкуренко – ред.) та запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей», – йдеться у судових документах.
А днями справу розглянув Апеляційний суд Полтавської області. Адвокат підсудного просив зменшити термін до п’яти років, натомість прокурор вимагав максимального покарання – вісім років, однак суд залишив вирок Глобинського районного суду у силі.
Аналогічний вирок був винесений Київським районним судом Одеси. Засуджений регулярно знущався з кошенят і собак. Його цивільна дружина брала у волонтерів тваринок для догляду за ними, натомість чоловік бив їх, викидав з вікна багатоповерхівки, об собаку, наприклад, гасив недопалки. Двірник регулярно під будинком знаходив мертвих котів. Кілька покалічених тварин волонтери таки змогли врятувати.
До вироку у шість років суд додав невідбуту раніше частину покарання. Відтак загальний термін – сім років і шість місяців. Вирок було винесено 7 березня, відтак підсудний має ще час на подання апеляції.
Такий же вирок – шість років ув’язнення – за частиною 3 статті 299 ККУ виніс Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області. У листопаді 2018 року підсудний із причин, які він сам не може пояснити, убив палицею двох сусідських собак. Вирок у вигляді позбавлення волі терміном на шість років було винесено 15 лютого. Наразі, вирок не вступ у законну силу.
А ось мешканцю Сколівського району Львівської області пощастило уникнути в’язниці, оскільки йому інкримінували не частину 3 статті 299 ККУ, а частину 1. Підсудний у грудні 2018 року вбив сокирою сусідського собаку, який начебто йому надокучав. Відтак суд виніс вирок – рік умовно.
Так само суд був поблажливим до пенсіонерки із села Девладове на Дніпропетровщині. Жінка з особливою жорстокістю вбивала безпритульних собак. До того ж робила це на очах у дітей.
Подія сталася у серпні 2018 року. Жінка помістила безпритульного собаку в поліетиленовий мішок та, не реагуючи на прохання дітей та дорослих припинити злочинні дії, нанесла не менше 5 ударів мішком об бетонне покриття дороги, спричинивши тварині несумісні з життям тілесні ушкодження, після чого викинула її у яму зі сміттям. Через декілька днів обвинувачена повторно вбила безпритульного собаку, побивши його до смерті лопатою.
26 грудня 2018 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області виніс пенсіонерці вирок – п’ять років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України її звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробувальним строком на 3 роки.
Ще один випадок жорстокого поводження із тваринами розглядався Кам’янка-Бузьким районним судом Львівської області. Торік, у квітні, У Запитові підсудний з пневматичної гвинтівки застрелив німецьку вівчарку. Собака помирав 28 годин. Однак господар тварини уклав мирову з кривдником. Останній відшкодував потерпілому 10 тисяч гривень. Відтак чоловік відбувся штрафом у 850 гривень.
На п’ять років за грати потрапив мешканець Долинського району Івано-Франківської області, який зарубав сокирою двох сусідських собак. Як з’ясувалося під час судового засідання, чоловіку не подобалося, що собаки гавкали на нього, коли він проходив повз обійстя.
Зоозахиниця Наталія Вишневська вважає, що українське законодавство щодо захисту тварин від жорстокого поводження є доволі суворим, але потрібні ще певні механізми, які допоможуть системі працювати краще.
«Вирок суду на Полтавщині – це яскравий приклад того, що все залежить від судді. У даному випадку дуже добре спрацювала поліція, що дало підстави судді застосувати частину 3 статті 299, яка передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на 8 років. Чоловік отримав шість. Це дуже багато і один з небагатьох прикладів такого суворого покарання. Тобто, у принципі, закон працює. Не можна сказати, що немає механізмів для того, щоби застосовувати чинне законодавство про захист тварин від жорстокого поводження. Безумовно, закон треба покращувати. І на мою думку, щодва роки законодавство має оновлюватися», – каже Наталія Вишневська.
Вона зазначає, що сьогодні лише в одному місті України можна провести судово-ветеринарну експертизу.
«З актуальних речей дуже потрібна судово-ветеринарна експертиза, якої досі немає, Ліцензована експертиза існує тільки в Харкові і все. І для того, щоби провести експертизу загибелі тварини, встановити причину смерті, треба труп тварини направляти у Харків. Вартість проведення експертизи досить висока. Якщо не помиляюся, то від чотирьох тисяч гривень», – пояснює зоозахисниця.
Вона зазначає, що законодавство потребує чимало змін, особливо що стосується поводження із дикими тваринами, сільськогосподарськими, домашніми. «Найактуальніше, безумовно, введення обов’язкової реєстрації для всіх тварин. Це дає підстави і можливості так само розглядати справи по жорстокому поводженні і швидко встановлювати власника тварини. Є дуже багато нюансів. Ті всі законодавчі ініціативи, які на сьогодні є, вони більш-менш нормальні, окрім законопроекту Мінприроди, який повертає у правове поле діяльність пересувних звіринців. Проти цього законопроекту виступають зоозахисники і я особисто його не підтримую», – зазначає Наталія Вишневська.
Вона наголошує, що, окрім прецеденту в Полтаві, є ще декілька позитивних випадків, коли судді все-таки розуміють важливість таких злочинів і користуються чинним законодавством. «У нас дуже суворе законодавство щодо жорстокого поводження із тваринами. Вісім років – це великий термін. Щодо випадку на Полтавщині, то термін у шість років – це теж багато. Тварина не загинула, її покалічили. Важливо, що зловмисник не відбувся штрафом, а отримав реальний термін у шість років», – резюмувала Наталія Вишневська.
Оксана ДУДАР