У Львові презентували книгу «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії»

206183
ФОто: focus.ua

26 березня у Львові відбулася презентація двох томів книги «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» Романа Зіненка, добровольця батальйону «Дніпро-1», який потрапив у так званий «зелений коридор» Іловайська у серпні 2014 року.

У книзі автор зібрав спогади близько двохсот учасників тих подій.

«Війна, якої не було» - це розповіді бійців всіх підрозділів, офіцерів, яким вдалося пережити «Іловайське пекло». У першому томі висвітлюється хронологія подій від 7 до 24 серпня 2014 року, а у другій з 25 до 31 серпня того ж року. На їхнє написання Романові пішло два роки. Для більшої точності автору довелося опрацювати багато відео та фотоматеріалів, публікацій. Загалом тут згадано про близько сім сотень учасників тих подій. У книзі звучить багато невідомих українському читачеві деталей, фактів про те, що насправді відбувалося в Іловайську і, зокрема, про захоплених тоді російських військових. Також на сторінках книжки представлені мапи-схеми та фото.

«За серпень 2014 року загинуло більше наших захисників, ніж за будь-які два найкривавіших місяці протягом п’яти років війни на Сході України. Це Дебальцево, Донецький аеропорт разом взяті. Більшість бійців загинули саме у тому коридорі, 29 серпня 2014 року. Я хочу розповісти про них, про те, що ми там були. Власне про  загиблих, про яких мало-хто знає, про останні години їхнього життя, адже нащадки мають знати своїх героїв, знати як все відбувалося. Це розповіді про реальне життя, реальні події. А їх інколи буває важко сприйняти. Я хочу показати як усе було насправді, а було не завжди героїчно», - розповідає Роман Зіненко.

Власне це не перша книга автора, присвячена подіям Іловайського котла. Роком раніше, однією із перших про війну на Сході України, вийшов його «Іловайський щоденник». У цій книзі автор розповів про власні спогади як учасника тих подій. «Коли вийшов «Іловайський щоденник», надходили відгуки від інших бійців, і я зрозумів, що те, що бачив лише я особисто – це далеко не все, що відбувалося насправді.  Зрозумів, що є багато незгаданого, не висвітленого. Бо моя історія – це не вся історія. Мені вдалося зібрати спогади бійців із усіх підрозділів. Я хочу, щоб люди зрозуміли, прочитали, розповіли іншим. Головна мета – це поширення, збереження цієї історії. Я чекаю відгуку від суспільства, від побратимів, щоб подібні історії ще й надалі додавалися», - додає автор.

Один із учасників подій Іловайського котла, чиї спогади також залишилися на сторінках книги, Дмитро Поліщук  - сержант, командир бойової машини «Катюша» розповідає про свої враження від прочитаного: «Ще, читаючи «Іловайський щоденник», я дуже перейнявся історією Романа. Починаєш розуміти, що кожен твій товариш буквально за триста-чотириста метрів творив свою історію. Ця книжка передусім дуже добре передає почуття, емоції та хронологію подій, які тоді відбувалися. Тут я відкриваю для себе історії людей, які були поруч зі мною. Разом із тими, хто щось розповідає у «Війні, якої не було» знову відчуваєш страх, почуття обов’язку, коли знаєш, що мусиш виконати своє завдання, хоч і можеш загинути, бачиш погану техніку, яка часто виходила з ладу. Я і для себе реконструюю ті події, які відбувалися».

Вікторія Капустинська

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: