Львівщина опинилася серед трійки областей, де мешканці найбільш задоволені медичними послугами

Такими є результати соціологічного дослідження, проведено Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження». В межах дослідження, яке відбувалося впродовж червня-липня 2018 року по всій Україні було опитано понад 10 тисяч осіб. Журналісти Дивись.info побували на презентації результатів дослідження у Львові.

Мета дослідження – визначення рівня задоволеності громадян України медичною допомогою, а також їхнього досвіду і поведінки у питаннях, що пов’язані із здоров’ям та споживанням послуг охорони здоров’я.

Згідно з результатами дослідження, загальноукраїнське значення Індексу здоров’я склало 62,2 бали, а на Львівщині – 68 балів.

Задоволеність медичною допомогою

За словами директорки департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірини Микичак, на Львівщині уже 75% мешканців підписали декларації з лікарями.

Як свідчать результати опитування, задоволені дільничним терапевтом / сімейним лікарем 84% опитаних на Львівщині (76% по Україні). У 2017 році цей показник становив 74%, у 2016 – 67%. Відтак, цьогоріч Львівщина увійшла у п’ятірку лідерів за цим показником в Україні.

«Сьогодні сімейний лікар отримує заробітну плату не за те, що він просто прийшов на роботу, а за якісні показники, і коли пішла кампанія по підписанню декларацій, то ми вважали, що це такі своєрідні медичні вибори. Люди вибирали лікаря, якого вважають більш фаховим і доброзичливим», - пояснює такі результати Ірина Микичак.

Читайте також: Медреформа на Львівщині: як у Червонограді функціонує модернізований медичний заклад (фото)

Найбільше тих, хто відчув позитивні зміни є у Житомирській (19,8%), Івано-Франківській (13,4%) та Львівській (11,7%) областях. Водночас, у цілому по Україні лише 5,4% респондентів відчули за останні 12 місяців покращення якості медичної допомоги, яка надається сімейним лікарем або дільничним терапевтом чи педіатром.

Меншою є кількість задоволених медичною допомогою у стаціонарі - 76% опитаних на Львівщині (56% по Україні). У 2017 році цей показник становив 58%, у 2016 – 53%. За словами Ірини Микичак головною причиною є нестача медикаментів та обладнання.

«Наші стаціонари забезпечені медикаментами не більше ніж на 40% від мінімальної потреби. А це не тільки ліки, які безпосередньо пацієнт отримує, але і лабораторні реактиви, деззасоби, тобто велика кількість речей, які є дуже багатовартісними. Найбільше нас турбують онкостаціонари, але маємо обласну програму розвитку медичної допомоги суттєва частина якої - видатки на гемодіаліз і онкологію», - каже директорка департаменту.

Звернення до лікарів і витрати на ліки

84% опитаних на Львівщині у разі своєї останньої хвороби або травми звернулися по медичну допомогу до лікаря або фельдшера (за цим показником область у п’ятірці лідерів у країні). У 2017 році цей показник становив теж 84%, у 2016 – 64%.

При цьому у разі хвороби не відвідали лікаря та / або не були госпіталізовані взагалі через брак коштів 15% опитаних на Львівщині. Водночас, це є одним із найнижчих показників у країні (загальноукраїнське значення – 24%). У 2017 році він становив 23%, у 2016 – 42%.

Середнє значення витрат мешканців Львівської області на ліки протягом останніх 30 днів – 520 грн. 2017 року цей показник склав 546 грн., у 2016 – 469 грн.

Оцінка мешканцями стану свого здоров’я

У Львівській області зростає кількість тих, хто вважає своє здоров’я добрим або дуже добрим: 56% у 2018 році, що є четвертим найвищим показником в Україні, після Києва (75%), Полтавської (63%) та Рівненської (57%) областей. У 2016 році цей показник на Львівщині складав 42%, у 2017 – 52%. Загальнонаціональне значення цього показника у 2018 році – 48%.

Минулого року в опитування також були включені питання щодо психологічного здоров’я.

«Дослідження «Індекс здоров’я. Україна» є унікальним джерелом даних, адже вже три роки поспіль системно моніторить ставлення, досвід і поведінку користувачів медичної допомоги та тих, хто нею не користується. Ці дані показують, як втілення медреформи у різних регіонах позначається на громадянах, а також допомагають ухвалювати обґрунтовані рішення усім, хто відповідальний за зміни у сфері охорони здоров’я на національному та місцевому рівнях», – підсумовує директорка Програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Вікторія Тимошевська.

Володимир ГАЛЕЧИК