У Добромилі виявили міський арсенал, який старший за львівський (фото)

У Добромилі на Старосамбірщині Українське товариство охорони пам'яток історії та культури виявило пам’ятку XVI століття, яка не занесена до жодного реєстру – ні місцевого, ні національного.

Йдеться про міський арсенал, який старший за львівський, але сьогодні цю історичну будівлю ми можемо безповоротно втратити. 

Сьогодні Українське товариство охорони пам'яток історії та культури разом з історичними реконструкторами з «Чорної Галичі» оголосили про старт проекту «Бій за спадщину», де першим таким об’єктом має стати саме міський арсенал Добромиля.

«Ми оголошуємо про початок нового проекту, який ми назвали «Бій за спадщину», оскільки до нас долучилася громадська організація, яка займається історичними боями, тому назва звучить дуже символічно. Головна ідея полягає у тому, що на нинішній день наші пам’ятки потребують дуже серйозних вкладень. Пам’ятки руйнуються, культурна спадщина, на жаль, занепадає. Йдеться і про такі великі міста, як Київ чи Львів, і про маленькі містечка, як Розділ, Жидачів, Броди, Добромиль, Самбір тощо. Тому ми прийняли рішення, що хочемо воювати за свою культурну спадщину. Воювати насамперед у свідомості наших співгромадян, що це наша культурна спадщина, за яку ми повинні боротися, бо вона належить нам. Товариство свого часу мало різні виїзди у різні міста і містечка. І ось під час однієї експедиції ми виявили, що у Добромилі пам’ятку, яка не занесена до жодного реєстру – ні національного реєстру пам’яток, ані місцевого, хоча вона належить до початку XVI століття», – каже Андрій Салюк, голова Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Ми прийняли рішення, що хочемо воювати за свою культурну спадщину

Він розповів, що історики датують цей арсенал періодом приблизно 1520-их років. Тобто він давніший за львівський.

«Добромиль – цікаве містечко, бо там, як і у Львові, був Високий замок, або Верхній, а в середмісті – Нижній замок, тобто місце, де безпосередньо мешкав Гербурт. Верхній замок був оборонний – це історична пам’ятка і всі бачили його руїни. На жаль, про Нижній замок відомо значно менше, бо фактично від нього нічого не залишилося. Принаймні так завжди вважалося. Але виявилося, що від цього Нижнього замку залишився оригінальний арсенал. Збережені стіни, склепіння і до минулого року був навіть збережений дах, який торік завалився», – продовжує Андрій Салюк.

До збереження унікального арсеналу вирішили долучитися члени громадської організації «Чорна Галич», головою якої історичний реконструктор Ярема Іванців.

«Наша організація існує вже 14 років. Раніше ми не ставили собі якісь цілі, а займалися історичними боями. Це було швидше хобі. А ось після 2014 року, після війни сталося так, що ми почали шукати якусь нову мету.  Познайомившись з Андрієм Салюком, ми, власне, зрозуміли, що це те, що треба. Адже це нонсенс, якщо ти захоплюєшся мечами, лицарськими обладунками, історичними боями, але не звертаєш уваги на пам’ятку – нічого не знаєш про замок, куди приїхав. Наша співпраця полягає у тому, щоби привертати увагу до об’єкта – провести лицарський турнір, привезти зброю. На фестиваль прийдуть люди, адже у маленьких містечках подібних розваг не так багато. Вони живуть серед цих пам’яток, але часто не задумуються над їхнім значенням. А ці пам’ятки – це наша ідентичність. Якщо вони знищуються, то і нас не буде», – каже Ярема Іванців.

Це нонсенс, якщо ти захоплюєшся мечами, лицарськими обладунками, історичними боями, але не звертаєш уваги на пам’ятку – нічого не знаєш про замок, куди приїхав

«Уявіть, що ми спілкуємося з директором школи у Добромилі і говоримо йому про арсенал XVI століття, де провалився дах, а він запитує, а де у них арсенал? Люди, які мешкають у самому Добромилі, не знають про ті пам’ятки, які в них є. Ми зараз планували увесь цей проект, щоби ці пам’ятки ожили, насамперед для самих мешканців», – продовжує Андрій Салюк.

Голова українського товариства збереження пам’яток історії та культури переконаний, що співпраця з реконструкторами додасть статичним пам’яткам динаміки, так би мовити, вдихне у них життя.

Добромиль – дуже давнє місто. Організація тут фестивалів сприятиме розвитку туристичного потенціалу, переконані організатори акції.

«Ми зустрілися з міським головою. Є меценат, який готовий шукати і залучати кошти на реставрацію цього арсеналу з дуже гідною метою, щоби там у майбутньому створити місцевий музей Добромиля і Старосамбірщини загалом. Мета дуже шляхетна, і ми радіємо, що така ініціатива є і, сподіваємося, вона буде реалізована. Найголовніше, що є мета, до якої ми прямуємо. Тобто ми проводимо реставрацію не заради самої реставрації, а заради того, щоби там у майбутньому постав музей. Цей меценат мешкає у Києві, має корені на Старосамбірщині. Сподіваємося, що його добрі наміри не розійдуться з реальними справами», – пояснює Андрій Салюк.

Сьогодні збереглися підвальні приміщення арсеналу, надзвичайно гарні склепінчасті стелі, але місцями вони зруйновані. Арсенал укріплений контрфорсами, але стан їхній вкрай поганий, бо частково вони відійшли від стіни. Знищені горище та комини. Щоби запобігти швидкій руйнації, міська влада накрила дах поліетиленом.

«З одного боку є прибудова радянського періоду. Але це вже архітектори будуть приймати рішення, що з нею робити. Відразу біля пам’ятки зараз город, де вирощують картоплю. Міський голова хоче зустрітися з власниками, щоби запропонувати їм іншу ділянку, взамін цієї, яка сусідує з арсеналом, аби територія навколо пам’ятки була експозиційною. Це дозволить розвивати і територію, і сам музей. Поряд є збережено десь метрів п’ять оборонного замку Гербуртів», – каже пан Салюк.

Першим і найважливішим, що сьогодні потрібно зробити – це розповісти самим мешканцям Добромиля про міський арсенал.

«Для цього ми запланували, що буде спільний виїзд з ГО «Чорна Галич». Хлопці приїдуть з обладунками, а це зацікавить насамперед дітей, які прийдуть зі своїми батьками. Натоміть дорослим треба розповісти про розвиток інфраструктури туризму. Хлопці вже запланували такі виїзди з показовими боями і представленням обладунків. А ми займаємося науковою і професійною частиною. Готуємо облікову інформацію для внесення арсеналу до реєстру пам’яток, на даний момент як нововиявлену. Далі треба підготувати документацію для виготовлення самого паспорта пам’ятки. Потім будемо спілкуватися з тими людьми, які заявили, що вони зацікавлені як меценати з метою збереження пам’ятки і готові долучатися фінансово. Ми залучатимемо істориків, які зможуть зробити добру історичну довідку, зможуть аналізувати дійсний стан – дати оцінку стану збереження.

Будемо збирати всю інформацію щодо самої пам’ятки і готувати матеріал для повноцінного проекту реставрації

Можливо, там збереглося якесь малярство тощо. Тобто будемо збирати всю інформацію щодо самої пам’ятки і готувати матеріал для повноцінного проекту реставрації. Маючи вже проект реставрації, ми зможе спільно з меценатами виходити на якийсь кошторис і тоді вже формувати календарний план реалізації реставрації цього арсеналу. А згодом – і створення музею. Тобто, з одного боку, ми займаємося науковими і науково-технічними питаннями, з іншого – хочемо, щоби цей арсенал не був об’єктом зацікавлення для якось маленької групи людей, а щоби вся громада, насамперед самого Добромиля, вболівала, приходила допомагати – фізично чи фінансово докладалася до збереження цієї пам’ятки. Щоби вони почали вживати словосполучення «наш арсенал». Коли вони почнуть так говорити, ми будемо впевнені,що вони нікому не дадуть його зруйнувати. Робота «Чорної Галичі» з привернення уваги до цієї пам’ятки є неоціненною», – наголосив Андрій Салюк.

Арсенал Добромиля може стати першим у ланцюжку унікальних об’єктів Старосамбірщині, а згодом з’явиться й історичний маршрут.

Довідка

Житловий палац магнатів Гербуртів або Низький замок у Добромилі (Львівська обл.) був збудований на поч. XVI ст. Відтоді збереглася одна з будівель, що дійшла до наших днів – міський арсенал. До поч. ХІХ ст. він був складовою оборонних міських мурів. У будівлі зберігалася зброя, яку роздавали під час оборони від ворога. Обороною керувала спеціальна особа – комендант міста. До 1784 р. підвали арсеналу використовували як міську в’язницю. Перший опис будівлі стосується 29 березня 1704 р. – зазначено, що вона зведена з каменю і стара. Більше уваги приділено власне палацу Гербуртів – зроблений інвентар дає можливість відтворити архітектуру будівлі, конструкцію дверей і вікон, кількість кімнат та їхнє умеблювання. Останній опис зроблений в 1775 р. .

Після припинення династії Гербуртів (1622 р.) арсенал був у власності магнатів Конецпольських, Красінських. Останніми власниками зафіксовані князі Любомирські (1775 р.). Від 1775 р. – у власності держави, а у 1801-2018 рр. приміщення використовувало державне лісництво. У 2018 р. перейшло на баланс міської ради.

Станом на початок 2019 р. перебуває в аварійному стані – на стиках розійшлися стіни, третина даху зруйнована.

Оксана ДУДАР