УПЦ МП проти ПЦУ: є висока ймовірність реваншу

IMG_7158-630x420

Окружний адміністративний суд Києва призупинив наказ Міністерства культури, а не сам закон, який зобов’язує УПЦ (МП) у своїй назві вказати приналежність до Російської православної церкви. Відтак міністерство повинне подати апеляцію, вважає релігієзнавець Дмитро Горєвой.

– Я так розумію, що суд розглянув позов УПЦ МП щодо призупинення наказу Міністерства культури, але річ у тім, що цей наказ Міністерства культури забезпечений законом, - зауважує релігієзнавець. - Суд скасував не закон, а наказ, тобто підзаконний акт, який є наслідком закону. На мою суб’єктивну думку, є невідповідність рішення суду до законодавства.

– Як виправити ситуацію?

– Міністерство культури повинно було зробити експертизу і видати перелік релігійних організацій, які мають перереєструватися. Тобто, відповідно до закону, міністерство не могло не видати цей наказ. І після того, як воно його видало, суд скасовує цей підзаконний акт. Мені здається, що Міністерство культури повинно подавати апеляцію, і у вищій інстанції це питання буде вирішено. Ми вже бачили, що Київський окружний адміністративний суд, який ухвалив це рішення, вже і раніше прославився резонансними справами.

Ми вже бачили, що Київський окружний адміністративний суд, який ухвалив це рішення, вже і раніше прославився резонансними справами

Наприклад, 18 квітня він ухвалив рішення про незаконність приватизації «Приватбанку» за позовом  колишнього його власника Ігоря Коломойського. Тобто є усі підстави казати, що у діях судді присутня політична складова. Але, знову ж таки, це не офіційна заява, а моя точка зору.

– Чи не буде реваншу промосковських сил щодо ПЦУ?

– Звичайно, що у середовищі Московського патріархату будуть спроби взяти реванш. Будуть спроби відіграти усе назад, але нічого не вийде, тому що томос  не відкличуть, а парафії, які перейшли, не повернуться до Московського патріархату. Єдине, що вони можуть (а вони розраховують на прихильне ставлення з боку нової влади),  – спробувати лобіювати свої інтереси. Так само через суддівський корпус, який, очевидно, залишився недолюстрованим. Вони намагатимуться через подібні рішення усіляко загальмовувати цей процес – щоби парафії бодай далі не переходили з УПЦ МП до ПЦУ.

У середовищі Московського патріархату будуть спроби взяти реванш

Водночас промосковські сили вже поклали око на ті громади, які перейшли. На Волині тривають судові процеси щодо деяких громад, які переходили. Московський патріархат оскаржує рішення обласних державних адміністрацій про реєстрацію статутів громад, які вийшли з УПЦ МП і приєдналися до ПЦУ. Тобто є висока ймовірність реваншу. І те, що чинний президент Петро Порошенко сказав, що його команда буде захищати ПЦУ від реваншу – це не просто для красивого слова чи піару. Це справді так, бо ймовірність такого московського реваншу існує.

Нагадаємо, Окружний адміністративний суд міста Києва розглянув заяву про забезпечення позову у справі про скасування наказу Міністерства культури України, відповідно до якого Київська Митрополія Української Православної Церкви та низка релігійних організацій повинні внести зміни до своєї офіційної назви та подати відповідні зміни до свого статуту на реєстрацію до 26 квітня 2019 року.

Судом було задоволено заяву Київської Митрополії УПЦ про забезпечення позову з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав  або інтересів позивача. Крім того, на думку суду, реалізація на даний час (до вирішення справи по суті) оспорюваного акту та вчинення на його виконання дій може призвести до невиправданого втручання держави у сферу діяльності релігійної організації як юридичної особи.

При цьому, суд наголошує, що вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору,  оскільки вони спрямовані виключно на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті.

Судом до участі у справі в якості третіх осіб було залучено 265 релігійних організацій.

20 грудня 2018 року Верховна Рада прийняла закон, який зобов'язує УПЦ (МП) у своїй назві вказати приналежність до Російської православної церкви. 22 грудня 2018 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон.

Документ передбачає, що релігійна організація, яка входить у структуру релігійної організації з центром у державі, котра вчинила військову агресію проти України і тимчасово окупованої її території, зобов'язана в назві відображати належність до такого центру за межами країни. Вона буде зобов'язана в своїй статутній назві повністю вказувати назву тієї організації, частиною якої вона є, і центр якої знаходиться за межами України, з допустимим додаванням слів «в Україні».

Якщо протягом 4 місяців церква з центром в РФ не подасть на реєстрацію зміни до статуту про перейменування, її статут у цій частині втратить силу.

Водночас Мінкультури провело релігієзнавчу експертизу і оприлюднило перелік релігійних організацій, яким необхідно внести зміни в свою назву і статут, указавши в них і УПЦ (МП). Відомство нагадує, що ці організації протягом 3 місяців повинні внести до свого статуту зміни в частині перейменування і подати їх на реєстрацію в установленому порядку, а якщо вони не виконуватимуть вимоги закону про перейменування, їх діяльність може бути припинена рішенням суду.

В УПЦ (МП) стверджують, що вони не підпадають під закон, який зобов'язує релігійні організації вказувати в назві свій релігійний центр, якщо такий знаходиться в країні-агресора. Згідно з позицією УПЦ (МП), їх адміністративний центр знаходиться не в Москві, а в Києві.

Оксана ДУДАР

Фото Микити ПЕЧЕНИКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: