Чому горять ліси Херсонщини (відео)

WhatsApp_Image_20180528_at_202416

Ви бачили, як насувається стіна вогню заввишки з дев’ятиповерхівку, яку роздуває штормовий вітер швидкістю 20 метрів на секунду?

Про це пише видання «Вгору».

Саме з таким полум’ям боролися лісники, пожежні та волонтери наприкінці торішнього травня під Раденськом Олешківського району Херсонської області. Горіли піввікові сосни. Ці ліси штучні, їх насаджували у минулому сторіччі, щоби стримати наступ найбільшої у Європі пустелі – Олешківських пісків.

Тепер лісники Херсонщини знову з острахом чекають наближення спекотних сонячних днів, бо чим вище підіймається температура повітря, тим більше виникає пожеж.

Найчастіше палають олешківські та каховські ліси – соснові, адже суха хвоя займається миттєво. І втрати дуже великі. Якщо низова пожежа пробіжить по акацієвих насадженнях, дерева потім «відходять» і зеленіють знову, а сосна – гине.

Торік ліси запалали 27 березня, згоріло півсотки. На кінець квітня минулого року трапилося вже 8 пожеж, що пошкодили сосни на площі 1 гектар. Взагалі, за 2018 рік сталося 258 пожеж, згоріло 772 га лісу. Збитки – 19 мільйонів гривень. І це лише втрати державних лісомисливських господарств Херсонщини. Збитки не враховують неймовірних, надлюдських зусиль та «звичайних» матеріальних витрат на гасіння вогню.

Цього року пожежонебезпечний період почався ще раніше – з 1 березня. На кінець квітня трапилося вже 36 пожеж на загальній площі 23 гектари. Тобто у порівнянні з аналогічним періодом минулого року пожежі почастішали у 4,5 рази і стали значно масштабнішими.

Нехлюйство та підпали

Іноді займання мають природний характер, наприклад, блискавка вдарила в сухе дерево або скло спрацювало, як лінза, що сфокусувала промені сонця та підпалила хвою. Але більшість пожеж, кажуть фахівці, виникають через «людський фактор».

Як пояснює тимчасовий виконувач обов’язків начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко, коли температура повітря наближається до 40 градусів спеки, то на ґрунті буде всі +70 ℃. Якщо хтось кине на суху траву або хвою тліючий недопалок, то через 5 секунд спалахне вогонь.

Трапляються винуватці пожеж серед любителів шашликів, особливо тих, хто відпочиває у лісі під Раденськом на берегах цілющих солоних озер.

«Скільки разів бачили і мангали кинуті, і вогонь навколо них. Тобто коли полум’я розійшлося і стало неконтрольованим, люди перелякалися й, замість того, щоб гасити його, заскочили в автівку та втекли», – сумно посміхаючись каже Володимир Михайленко.

Ймовірні підпали з помсти: наприклад, якщо майстер лісу спіймав когось за самовільною рубкою, а порушнику довелося заплатити штраф. Буває, підпалюють ліс люди з психічними розладами, таке траплялося і за радянських часів, і тепер. Володимир Михайленко згадує, що якось на одне й те саме місце 7 діб поспіль виїжджали гасити пожежі. Аж поки не побачили хлопчину років 18-19, він купку хвої нагорнув, підпалив, пробіг далі, знов купку нагорнув, підпалив… Коли спіймали, зізнався, що його діда з роботи звільнили, тож він так мстився за родича. Хоча потім з’ясувалося, що дід ніяк не був пов'язаний з лісом, а хлопець стояв на обліку в психлікарні.

Але є пожежі, організовані «професійними» паліями. Така й сталася у кінці травня минулого року, коли згоріли майже 580 гектарів сосен, з них на 240 га була верхова пожежа, найбільш вбивча для дерев.

Про те, що пожежа була спланована професійно, впевнено стверджує начальник Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Херсонській області Сергій Чорний.

По-перше, «акцію» розпочали в дуже зручний момент для розповсюдження вогню, коли було оголошено штормове попередження, тобто пориви вітру сягали 20 м/с.

По-друге, грамотно розпорошили сили вогнеборців ДСНС у Херсонській області та місцевих лісомисливських господарств. Спочатку зранку 28 травня одна за одною почалися три масштабні пожежі: палало приблизно по 200 га сухостою поряд з Каховським лісництвом та в Олешківському районі, а також сталася низова пожежа лісу в Раденському лісництві. Поки рятувальники боролися з вогнем на цих ділянках, у тому ж Раденському лісництві за три кілометри розгорілася нова пожежа, ще страшніша – верхова. І помітили її не одразу, бо вона ховалася за димом від першої, низової.

І по-третє, в цей же день керівництво місцевої ДСНС направило працівників дослідно-випробувальної лабораторії Аварійно-рятувального загону спецпризначення з метою визначити причини верхової пожежі. І лаборанти знайшли місце, з якого вона почалася – на сосні була підвішена автомобільна покришка, а поряд лежала ємність з запалювальною речовиною. І по всій площі лісу, що постраждала від вогню, виявлено декілька таких місць підпалів.

Надлюдські зусилля рятувальників

Через сильний вітер полум'я розповсюджувалося дуже швидко. Стовп вогню подекуди сягав 30 метрів і перескакував через захисні пожежні просіки, навіть не затримуючись. Очільник Херсонської ДСНС Сергій Чорний каже, що коли підраховували для себе, яку площу вогонь охопив за перший день пожежі, виявилося, що вигоріло 170 гектарів лісу. Та найбільш страшним було те, що пориви вітру постійно змінювали напрямок, завихрення через просіки непередбачувані, тож люди у будь-який момент могли опинитися у вогняній пастці.

Локалізувати полум’я вдалося лише ввечері 30 травня.

На допомогу лісникам та пожежним Херсонщини викликали авіацію ДСНС, було задіяно два літаки, працював гелікоптер, приєдналися вогнеборці з Миколаївської та Запорізької областей, військові. Люди з навколишніх населених пунктів приїжджали зі своїми інструментами, теж гасили полум’я, підвозили воду, їжу. Та їсти не хотілося, тільки постійно відчувалася страшенна спрага.

Про те, що найбільша проблема була з водою, згадує і Володимир Михайленко. Води бракувало не тільки для пиття, а й для боротьби з полум’ям: «Ми маємо три КамАЗи по 10 тонн, які залучаємо до підвозу води, але їх не вистачає. Коли три доби гасили пожежу в Раденську, інтенсивність роботи наших пожежних автомобілів ГАЗ-66 була настільки високою, що до них воду не встигали підвозити, тому вони теж «літали» до води і назад. Намотували за добу на спідометрах по 170 км, і це не на трасі, а в лісі, такий був кілометраж. Це пекельний труд: водії від втоми потім не виходили, а випадали з машин. У нас не було ким та чим їх міняти, адже маємо лише по одному водію на пожежний автомобіль. І поки не загасили, вони не вставали з-за керма. Хоча це порушення правил техніки безпеки. Не дай, Боже, щоб з людиною щось сталося. Настільки всі ризикували, а виходу не було. Але ми з цим впоралися. Так, багато згоріло, але втрат могло б бути набагато-набагато більше.

Голіруч проти стихії важко

За статистикою, пожежі почастішали, коли лісництва почали фінансуватися недостатньою мірою. Більшість державних лісомисливських господарств (ДЛМГ) в Україні отримують основний прибуток від заготівлі та продажу промислової деревини. Але це не про Херсонщину. Адже, на відміну від інших ДЛМГ, тут така діяльність заборонена, бо ці ліси – ґрунтозахисні. Тому лісгоспи області заробляють на всьому, на чому доведеться: збирають насіння на продаж; вирощують декоративно-посадкові матеріали, зокрема торік їх продали майже 8 тисяч штук, та ще реалізували на мільйон гривень основних лісоутворюючих порід; косять сіно, тюкують; тримають корів – доять їх і здають молоко; там, де є рілля, сіють пшеницю. Однак всі ці «заробітки» покривають лише 30% від потреби. Тобто на 70% Херсонські лісництва завжди були і залишаються дотаційними.

До 2015 року їх фінансували завдяки загальнодержавній програмі «Ліси України», під яку виділялися кошти на ведення лісового мисливського господарства, охорону і захист лісів. 2015 року дія цієї програми закінчилася, а нової досі немає. Тож до лісництв кошти з державного бюджету не надходили три роки поспіль, півтора року люди майже не отримували зарплатню, як наслідок, багато фахівців звільнилися. На початок 2016 року в штаті лісництв Херсонщини було 1600 працівників. Зараз – 560. За нормативами, на одного майстра лісу (він – та сама людина, яка передовсім відповідає за збереження насаджень) має бути не більше 600 гектарів. Через брак кадрів на одного майстра лісу тепер припадає і по півтори, й по дві тисячі га на суходолі, а у плавневої системи – ще більше, по 3 тис. га. Штат працівників лісопожежних станцій (ЛПС) передбачає 450 осіб. На сьогодні є лише 160.

Техніка та людей для гасіння пожеж не вистачає.

«Від пожеж ніхто не застрахований – ні наша країна, ні більш розвинені та багатші, – каже тимчасовий виконувач обов’язків начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) Володимир Михайленко. – Звісно, хочеться, щоб їх було якомога менше, але найважливіше інше – щоб ми якнайкраще, найшвидше на них реагували, щоб не дати вогню розповсюдитися на значну площу».

На Херсонщині ще 2001 року був розроблений Проект протипожежного устрою лісів, запланований на 10 років. Він передбачав створення за обласний кошт протипожежних коридорів, розривів, будівництво доріг у лісах, спорудження водойм, де можна було б брати воду на гасіння вогню. Була розроблена схема встановлення спостережних веж, підрахована кількість протипожежних станцій, чисельність членів команд, їхнє технічне забезпечення – скільки пожежних автомобілів, скільки мотоциклів для патрулювання, іншої техніки. Доріг передбачалося 307 км, а прокладено лише 20. Треба 90 водойм, а їх – 24 природних, та ще дві побудували. На ті часи кошторис проекту сягав понад 300 мільйонів гривень. Тепер цю суму легко можна помножити, щонайменше, на 10.

Отже, що зараз мають лісництва, щоб ефективно боротися з вогнем?

«У нас 41 пожежний автомобіль та 14 лісопожежних модулів, – каже т. в. о. начальника Херсонського ОУЛМГ Володимир Михайленко. – Модулі розроблено на базі УАЗів – велика кабіна, де може сісти 5 людей, і кузов, у якому ємність на 700 літрів води і коло неї двигун на бензині, що качає воду. Отже, розтягується рукав і можна гасити пожежу. УАЗи ефективні, особливо в важкодоступних місцях, бо машина маленька, може заїхати між рядами дерев. Такі авто отримували з 2011 року, вони ще порівняно нові. Інші – ГАЗ-66, ЗІЛ-131 – їм по 40 років. Також не вистачає засобів зв’язку. Мережа мобільного зв’язку є не всюди, а от радіостанції працюють скрізь і вони надійніші. Але половина наших радіостанцій ще радянських часів і не випускаються вже 30 років. Сучасні коштують 15-20 тисяч, це нам просто не по кишені. Пожежні вежі. У нас їх 26. Половина з них потребують реконструкції. Маємо потребу збудувати ще додатково 11 нових веж і встановити на них камери відеоспостереження, щоб не людина там стояла на висоті 40 метрів у розпеченій металевій будці за температури повітря 40-45 градусів. Бо людина, коли напечеться на сонці, може не відрізнити марево від диму. А якщо будуть камери відеоспостереження, працівник може сидіти у кабінеті й бути більш уважним та працездатним. Бажано, щоб була ще програма, яка розпізнає появу диму, фіксує його та одразу дає звуковий сигнал. Щоб програма була оснащена електронною картою, і на моніторі одразу було видно, де це сталося. Тоді пожежна машина не шукатиме, з якого напрямку дим, а одразу прямуватиме до конкретного кварталу і конкретного його відділу. А зараз бачать дим «десь там» і не знають, як до нього проїхати.

Цього року лісництва Херсонщини, нарешті, отримали фінансування на охорону лісів. На це зі спеціального фонду державного бюджету виділено 66 мільйонів гривень. Тож лісники вже мріють повернути назад своїх фахівців, що звільнилися та поїхали на заробітки, зробити ревізію матеріально-технічних засобів боротьби з пожежами та навіть щось відремонтувати й закупити.

А поки доводиться працювати з тим, що є та домовлятися з рятувальниками ДСНС. За державними приписами, якщо пожежа охоплює менше ніж 5 га, лісники мають її гасити самі, якщо вогонь палає на більшій площі – викликати на допомогу пожежників. Але останніми роками, як зізнався керівник Головного управління ДСНС України у Херсонській області Сергій Чорний, якщо лісники бачать десь пожежу, одразу повідомляють про неї рятувальникам, і туди оперативно направляють техніку та людей ДСНС. Адже коли вогонь розгориться на площі до 5 га, дуже велика ймовірність, що вже почнеться верхова пожежа, а гасити її набагато складніше, ніж низову на ранній стадії. Та й чим швидше пожежу згасити, тим менше лиха вогонь накоїть.

Ірина Ухваріна, «Вгору»

Проект «Donbas Media Forum та міжрегіональне співробітництво для виробництва якісного контенту для Сходу України» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: