дивись.info

День пам’яті та примирення: чи прижилася в Україні європейська традиція

День пам’яті та примирення: чи прижилася в Україні європейська традиція

Сьогодні в Україні і більшості країн Європи відзначають День пам’яті та примирення. 8 травня 1945 року – день капітуляції нацистської Німеччини. Саме ця дата відзначається у Європі як день пам’яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами-учасниками.

Тим часом у колишньому СРСР та теперішній Російській Федерації, на противагу колишнім союзникам, перемогу над нацизмом відзначають 9 травня, гучно святкуючи День перемоги. Відзначення Дня  пам’яті в Україні було запроваджено 2015 року указом президента. Водночас 9 травня, яке відзначалося ще з радянських часів, зберегло державний статус і було проголошено Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Чи прижилася в Україні європейська традиція відзначати День пам’яті та примирення, ми розпитували в істориків та посадовців, які відповідають за збереження історичної пам’яті.

«Для України є надзвичайно важливо, щоб ми відзначали цей день, відповідно до українського і європейського  календарів, адже 9 травня – день перемоги, який у нас ще залишається державним святом. Це свято з радянського і російського календаря. Україна має жити за своїм календарем і часом, який є спільним з європейськими країнами», – каже секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, директор КП ЛОР «Доля» Святослав Шеремета.

На його думку, День пам’яті та примирення приживається в Україні непросто, бо є надзвичайно сильна тяглість 9 травня, яка пов’язана з радянською та російською пропагандою.

«Багато людей продовжують жити за московським часом. Але думаю, що 8 травня зможе посісти своє гідне становище, як це сталося з Днем захисника України, яке відзначається 14 жовтня. Я думаю, з часом це чекає і на 8 травня. Мені здається, що влада робила достатньо для того, щоби цей день прижився в українському календарі, але для цього потрібна ще й певна суспільна позиція і насамперед позиція ЗМІ. Наразі ми бачимо програми телеканалу Інтер, який постійно пропагує 9 травня, і в тій ідеологемі, яка визначається у Москві. Безумовно, з таким інформаційним рупором важко змагатися, але я переконаний, що якщо і суспільство і ЗМІ займуть відповідну позицію, то  все буде гаразд», – додає Святослав Шеремета.

«День перемоги, 9 травня, перетворився на бутафорію ще в радянські часи, коли влада зобов’язувала мешканців цього дня виходити і махати прапорами, бути веселими і щасливими від перемоги. Ми бачимо по акції «Безсмертний полк», що в тих людей, у яких насправді ще залишилися якісь нотки ностальгії, таким бутафорським 9 травня і залишається. Насправді тут немає причин тішитися, бо Україна понесла колосальні жертви, втратила мільйони людей не тільки на фронтах, але й під час нацистської окупації. Я не вважаю, що є підстава для якихось радощів. А ось вшанувати, згадати тих, хто не вернувся з цієї війни та й, мабуть, з сучасної війни, – це саме те, що мало б відбуватися», – каже директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.

За його словами, саме так 8 травня перемога над нацизмом відзначається у європейських країнах.

«Стара радянська символіка віджила своє і дедалі більше ми бачимо червоних маків як символу, який пов’язаний саме із вшануванням пам’яті. Цей символ прижився, і я вважаю, що це позитивна тенденція. Звичайно, не всі люди, особливо старшого покоління усвідомили значення і розуміння цього дня. В плані просвітництва щодо цього дня зроблено ще недостатньо, тут є з чим працювати.  Оцінка і переоцінка значення цих травневих днів, пов’язаних з вшанування пам’яті, – це один з сегментів впровадження закону про декомунізацію. Але щодо роз’яснення значення цих днів, то  інформації, очевидно, є недостатньо. Тут мають працювати не тільки історики, але й журналісти. Совковість у нашому суспільстві вмирає дуже важко, вона є ще й інструментом РФ на території України. Ми це маємо розуміти і протидіяти цьому, але молоде покоління українців зовсім по-іншому оцінює ці дні, і це позитивна тенденція», – каже історик.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.