На чолі із Гройсманом: які зміни зазнала держава за період роботи уряду

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що у середу, 22 травня, одразу після закінчення засідання Кабінету Міністрів, подасть у відставку.

ІА Дивись.info вирішила згадати, чим найбільше запам'яталася робота уряду Володимира Гройсмана.

Здобутки уряду

Наймолодший в історії України прем’єр-міністр Гройсман, попри скептицизм опонентів, виявився далеко не найгіршим керівником. Українська економіка повільно, але зростає, зарплати та пенсії уряд підвищив – і це не завдало шкоди стабільності гривні, а довгоочікувані реформи в освіті та медицині нарешті стартували.

На парламентських виборах, які відбудуться вже у липні, Гройсману в актив можуть зіграти підвищення зарплат і пенсій, децентралізація, реформи в освіті та медицині, які запровадив уряд. Ще в плюс нинішнього уряду експерти відносять і ремонт доріг.

Відтак, з початку роботи уряду (з 1 квітня 2016 року) країна зазнала наступних змін:

Капітал:

• мінімальна зарплата зросла у 2,8 рази у $ (з 53,5$ до 150,7$) та утричі в гривнях ( з 1378 грн до 4173 грн), водночас середньомісячна зарплата зросла у 1,8 разів у $ (з 182 до 325, 7) та у 1,9 разів у гривнях (з 4686 грн до 8865 грн);
• з 1 березня проведено першу щорічну автоматичну індексацію пенсій;
• мінімальна пенсія зросла на 20,8% у доларовому еквіваленті та на 32,5% у національній валюті, а середня пенсія зросла у 1,6 разів у доларах та на 1,7 рази у національній валюті.
• підвищено пенсії військовослужбовцям: у 2018 році +1467 грн, у 2019 році +763 грн.

Зазначимо, що завдяки урядовій реформі пенсійної системи вже у жовтні 2017 року близько 10 млн пенсіонерів отримали збільшення розміру пенсії в залежності від низки факторів, зокрема від небезпеки умов праці та стажу. 2018 року збільшені пенсії отримали військові пенсіонери. Другу хвилю підвищення відбулася у січні 2019 року.

Медицина:

• створено Національну службу здоров'я України;
• створено програму «Лікар для кожної сім'ї»: близько 27 млн громадян уклали декларації зі своїм сімейним лікарем;
• створено програму «Безкоштовна діагностика»;
• створено програму «Доступні ліки», в якій бере участь кожна третя аптека в Україні;
• створено програму «Рятуємо серця України».

Освіта:

• в якість освіти інвестовано 6,8 млрд гривень;
• затверджена та впроваджена Нова українська школа: більше 448 тис. першокласників навчаються за новими стандартами; більше 100 тис. педагогічних працівників працюють за новими методиками.
• близько 5 тис. шкіл отримали обладнання для природно-математичних кабінетів, обладнано кабінети української мови з навчанням мовами національних меншин; 20,6 тис. одиниць комп'ютерного та мультимедійного обладнання закуплено для 1716 кабінетів у 1368 школах;
• запроваджена дуальна форма навчання (навчання+практика);
• затверджено 17 стандартів професійної освіти;
• затверджено 55 стандартів вищої освіти;
• оновлено склад нацагентства із забезпечення якості вищої освіти;
• створено Національний раду з питань розвитку науки і технологій.

Інклюзивна освіта: 

• Створено 550 інклюзивно-ресурсних центрів;
• створено 8,4 тис. інклюзивних класів та 1318 інклюзивних груп у дитячих садочках;
• створено 25 ресурсних центрів.

Культура:

• понад мільйон примірників українських видань придбано для публічних бібліотек;
• 294 культурно-мистецьких проектів профінансовано Українським культурним фондом;
• на підтримку кіноіндустрії виділено 2,3 млрд гривень: 119 фільмів знаходиться у виробництві, з них 15 серіалів, 47 фільмів вийшли в прокат;
• збудовано та відремонтовано 597 об'єктів культурної спадщини.

Наука: 

• утворено Національну раду з питань розвитку науки і технологій;
• утворено Національний фонд досліджень;
• відновлено антарктичні дослідження;
• в 1,63 рази збільшено обсяг фінансової підтримки наукових програм.

Спорт:

• відкрито 3 нових державних Центри олімпійської підготовки;
• виділено 150 млн грн на будівництво та реконструкцію палаців спорту;
• проведено 88 міжнародних змагань.

Економіка:

• реальний ВВП за три роки зріс на 8,4%;
• майже 1000 об’єктів виробничого призначення збудовано і реконструйовано у 2018 році.

Транспортна інфраструктура:

• завершено будівництво Бескидського тунелю;
• 7120 вагонів побудовано та закуплено у вітчизняних виробників;
• пасажиропотік аеропортів 2018 року вперше в Україні становив 20,5 млн грн;
• створено Державний дорожній фонд;
• відремонтовано 6800 км доріг державного, регіонального та місцевого значення.

Енергозбереження: 

• утричі збільшилася загальна потужність промислових електростанцій відновлюваної енергетики;
• 2,1 млрд гривень відшкодував уряд за 3 роки;
• створено державний фонд енергоефективності.

Корупція:

• завдяки системі ProZorro проведено 2,2 млн публічних закупівель загальною вартістю 1,251 трлн. грн;
• запроваджено автоматичне відшкодування ПДВ.

Бізнес: 

• більше 760 актів, які заважали розвитку бізнесу, скасовано або змінено;
• впроваджено 2,1 тис. національних стандартів, гармонізованих з ЄС.

Децентралізація:

• сформовано 888 ОТГ. Власні доходи ОТГ, які вперше перейшли на прямі міжбюджетні відносини, зросли у 2,7 рази.
• запроваджено 381 договорів про міжмуніципальне співробітництво 975 громад.

Утім, є й не дуже приємний ефект від фінансової децентралізації. Бо грамотно розпоряджатися фінансами навчилися далеко не в усіх громадах.

Детальніше дізнатися про здобутки уряду ви можете дізнатися на веб-порталі органів виконавчої влади України.

Провали уряду

Гройсмана часто критикують за не проведену земельну реформу та низький рівень іноземних інвестицій. Та варто зазначити, що ці проблеми повинен вирішити не Кабінет Міністрів, а насамперед Верховна Рада. Інвестиції із-закордону не йдуть, бо є сумніви щодо якості українських судів та силових структур. І знову ж таки – корупція, яка відлякує від України іноземний бізнес.

Українські економісти виділяють наступні невдачі уряду Гройсмана:

• Плани з докорінної реформи ДФС і Митної служби, які Гройсман спочатку схвалив, а потім скасував.
• Підвищення мінімалки насправді є популістським інструментом. Він не робить людей заможнішими. З бізнесу виколочують єдиний соціальний внесок, це сприяє скороченню робочих місць і уповільнює темпи економічного зростання.
• За рахунок середнього класу, малого-середнього бізнесу вирішувати соціально-економічні проблеми мають малозабезпечені, олігархів при цьому не чіпляють. «Наприклад, ситуація із тарифами на газ і опалення. Не провели реформу теплокомунерго. Більша частина людей отримують тепло від центрального опалення. З них стягують гроші, а управляти ситуацією, заощадити, зменшити рахунки вони не можуть. Не встановлені лічильники, а місцеві монополісти наживаються», - зазначає економіст Володимир Дубровський.
• Втім у соцмережах користувачі певні, що уряд Гройсмана повинен відповісти за низку провалів, таких як провал реформи ринку газу, провал забезпечення транзиту газу, реформи енергоринку, диверсифікації постачання вугілля та інших видів палива, провалу реформи жкг і величезні борги в цій сфері, колосальну корупцію і неефективність освоєння бюджетних коштів, насамперед при будівництві доріг, корупції на митниці тощо.