дивись.info

Як в Адміністрації Президента пропонують змінити виборчу систему

Як в Адміністрації Президента пропонують змінити виборчу систему

Учорашня спроба змінити виборчий процес в Україні закінчилася цілковитим фіаско. Депутати навіть не включили до порядку денного законопроект Адміністрації Президента, який передбачав зниження прохідного бар’єру, скасування мажоритарки та закриті партійні списки.

Що означають запропоновані зміни і як вони позначаться на політичних процесах в Україні, ІА Дивись.info запитала в експертів.

– Новий голова АП Андрій Богдан заявив, що прийняття Виборчого кодексу з відкритими списками поки що неможливе через позицію народних депутатів. Чи справді це так?

Марина Багрова, член правління Міжнародної спілки «Інститут національної політики»:

Більшість народних депутатів дійсно роблять все можливе для того, щоб уникнути прийняття норми у виборчому законодавстві про відкриті списки. Така поведінка більшості депутатів обумовлена їх антирейтингами.  Адже у більшості депутатів немає жодного шансу для того, щоби бути переобраними в наступне скликання.

Лілія Брудницька, експерт Центру структурної політології «Вибір»:

Насправді у нашому парламенті любенько ухвалювалися набагато масштабніші документи за одну добу, тому, якби була політична воля, то Виборчий кодекс було б швидко ухвалено. Але політичної волі немає: лідери партій та міцні мажоритарники поки що не можуть з високим ступенем достовірності спрогнозувати наслідки змін виборчого законодавства як і Володимир Зеленський та його «Слуга народу». Але у Зеленського готові піти на оборудку з партіями: посилення імперативного мандату в обмін на зниження бар’єру та блоки. Питання відкритих списків із прив’язкою до регіонів може стати суттєвим каменем спотикання. З одного боку, міцних мажоритарників із пригодованими округами на всі партії не вистачить, з іншого, в Україні мало партій із розгалуженою мережею регіональних представництв. Це дуже дорого, тому похвалитися живими регіональними осередками можуть дві-три. Отже, на відкритих списках наполягатимуть саме такі ваговики, скажімо, БПП та «Батьківщина». За закриті списки і пропорційну систему будуть «Народний фронт» та невеликі проекти без регіональної прив’язки. Для «НФ», зокрема, це чи не єдиний шанс залишитися у політиці та потрапити у парламент. Для «Слуги народу» відкриті списки, звісно, не є вигідними, бо партія не має багато регіональних представництв. До того ж, список «Слуги…» буде, скажімо так, цікавим і неоднозначним, тому партії вигідні закриті списки та пропорційна система.  Але «Слуга народу» поки що не суб’єкт політичного процесу, тому намагається піти на оборудку з малими партіями (зниження бар’єру, імперативний мандат жорсткіший тощо). Теоретично Банковій вигідно перекинути відповідальність за закриті списки на парламент. На практиці команда Зе почала політичну інтригу, а політичні інтриги – це те, в чому наші народні депутати вдосконалювалися протягом кількох років. Тому навряд чи перша атака Володимира Зеленського на Верховну Раду буде без сумніву успішною. Утім, якщо виборче законодавство не буде змінено, «Слуга народу» матиме аргумент для критиків діяльності президента України.

– Які наслідки матиме зниження прохідного бар’єру до 3%?

Марина Багрова, член правління Міжнародної спілки «Інститут національної політики»:

Наслідки зниження прохідного бар’єру до 3% дозволить забезпечити проходження в Раду нових політичних сил, що, загалом, покликане задовольнити суспільний запит на нові обличчя.

– Чи варто повністю відмовлятися від мажоритарки?

Марина Багрова, член правління Міжнародної спілки «Інститут національної політики»:

Від мажоритарки в тому вигляді, в якому вона існує, слід було б відмовитися з причин того, в останні роки мажоритарка стала джерелом політичної корупції. Водночас слід було б на законодавчому рівні залишити можливість проходження до Верховної Ради непартійним кандидатам у депутати. Адже ми, виборці, обираємо не політичні партії, а конкретних осіб, які прийматимуть закони. Більш того, в Конституції не сказано про те, що ми обираємо партії. В Конституції чітко закріплено, що ми обираємо депутатів, а депутати можуть бути як партійними, так і позапартійними. Якщо в оновленому виборчому кодексі не залишиться норм, що дають можливість для участі в парламентських виборах непартійних кандидатів у депутати, то який закон буде суперечити Конституції і він може бути оскаржений у Конституційному Суді.

Лілія Брудницька, експерт Центру структурної політології «Вибір»:

У нас партіями охоплено максимум 10% виборців, і то на папері. Чиста пропорційна система призведе до посилення ризиків політичної корупції та узурпації влади. Для ефективності мажоритарки потрібно передбачити механізм відкликання депутата, зняти з депутатів недоторканність та передбачити кримінальну відповідальність за невиконання передвиборчих обіцянок, зафіксованих на папері або відеозаписом (зустрічі з виборцями, наприклад).  Або піти іншим шляхом, і до всього цього переформатувати парламент на двопалатний. В нинішніх реаліях скасування мажоритарки сконцентрує владу у руках кількох лідерів партій. А, як відомо, кількома людьми простіше маніпулювати, ніж кількома сотнями. Тому чиста пропорційна система із закритими списками без прив’язки до регіонів вигідна, гіпотетично, новому президенту та його «Слузі народу».

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.