дивись.info

Грибовицька трагедія: три роки по тому

Грибовицька трагедія: три роки по тому
Фото з архіву.

Сьогодні, 30 травня, минає рівно три роки з того часу, як на Грибовицькому сміттєзвалищі внаслідок пожежі стався обвал і сотні тисяч тонн відходів поховали під собою чотирьох людей. За той час ні вироків, ні рекультивації, ні сміттєпереробного заводу так і не з’явилося.

Фото зі сторінки ДСНС у Львівській області.

Де вироки?

Після загибелі чотирьох осіб: рятувальників Юрія Рудого, Богдана Юнка й Андрія Вненкевича, а також інженера-еколога ЛКП «Збиранка» Олександра Бутіна, чиє тіло так і не знайшли, суспільство вимагало крові.

Під час досудового розслідування працювала слідча група з 20 слідчих. Матеріали кримінального провадження містили понад 300 томів. Як свідків опитали понад 700 осіб. Були проведені 15 обшуків, 25 виїмок документів та 8 судових експертиз.

Зрештою на лаві підсудних опинилися четверо осіб: колишній директор ЛКП «Збиранка» Богдан Горбаль, його заступник Борис Плашенко, директор полігону ТПВ Олександр Куприч та колишній керівник Управління житлового господарства Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради Юрій Голець, його справа була виділена в окреме провадження.

Згідно із відповіддю на інформаційний запит ІА Дивись.info, обвинувальний акт стосовно двох колишній керівників ЛКП «Збиранка» та екс-директора полігону 12 грудня 2016 року було скеровано до Жовківського районного суду. Щодо Юрія Гольця, обвинувальний акт 15 лютого 2017 року було скеровано до Галицького районного суду.

На сьогоднішній день жодного вироку у справі про загибель чотирьох людей не винесено, ніхто не покараний.

«Останнє судове засідання у Жовкві відбулося десь у жовтні минулого року, потім кілька разів переносилося і до сьогодні нічого не відбувається. Призначено нове засідання на червень. Що стосується іншого кримінального провадження, яке розглядається у Галицькому суді, то, згідно із матеріалами справи, на глибині до 32 метрів не знайшли жодного граму ґрунту, яким мали перешаровувати сміття.

На сьогоднішній день жодного вироку у справі про загибель чотирьох людей не винесено, ніхто не покараний

А перешарування мало проводитися щодва метри з утрамбовуванням, товщина шару інертних матеріалів становити 60 сантиметрів. До речі, на це регулярно виділялися кошти. Якби це робилося, не виникла б пожежа, не загинули б люди», – сказав Ігор Муравський, депутат Жовківської районної ради, голова комісії з питань сільського господарства, екології та раціонального використання природних ресурсів.

Гроші на вітер

Щодо самого місця, де сталася трагедія, тобто Грибовицького полігону ТПВ, то за три роки були витрачено близько ста мільйонів на проекти, першопочаткові протиаварійні роботи тощо, але про результати говорити годі.

«Рекультивація так і не почалася. На сьогодні зроблено тільки 15 моніторингових свердловин. Для порівняння, на тих чотирьох гектарах, які вони мали, було приблизно півтори сотні вертикальних свердловин. А загалом на такому сміттєзвалищі, як Грибовицьке мають бути і вертикальні, і горизонтальні свердловини. Тобто їх має бути набагато більше. Сьогодні планується, що на усій площі сміттєзвалища має бути 150 лише вертикальних свердловин. Навряд чи дегазація полігону буде такою, як має бути», – каже Ігор Муравський.

Що стосується озер з інфільтратом, то його рівень зріс, зазначає голова комісії.

«Згідно з офіційною документацією, з вересня 2017 року станція очистки фільтрату запрацювала з продуктивністю переробки 150 метрів кубічних фільтрату на добу, тобто тих озер не мало б вже бути взагалі. А з лютого 2018 року, теж згідно з офіційно інформацією, продуктивність становить 250 метрів кубічних на добу. Якби це так було, то ми вже побачили б дно озер навіть з урахуванням опадів, танення снігу тощо. А це значить, що очистка фільтрату не відбувається і про це також свідчать події, які відбулися у квітні нинішнього року. Йдеться про арешт керівника ЛКП «Збиранка» Пугача (його підозрюють у вимаганні хабара у 5 мільйонів гривень від підприємця за отримання липового тендеру на постачання цементу – ред.)», – продовжує Ігор Муравський.

Раніше на сміттєзвалищі працювала станція з продуктивністю 15 метрів кубічних фільтрату на добу.

«Станція, яку мали запустити у вересні 2017 року — це той самий проект Рогова, який будував станцію з продуктивністю 15 кубометрів фільтрату на добу. Для порівняння, 2011 року, коли вона будувалася, озерця з інфільтратом були невеликі. Станція була розрахована саме на них. Крім того, для очистки використовувалися 6 реагентів, тепер їх залишили тільки два. Коли взимку 2017-2018 рр. прокладалися труби, ми зафіксували злив інфільтрату безпосередньо біля підніжжі тіла Грибовицького сміттєзвалища. Те саме ми спостерігали у канавах з трубами і колодязях. Потім це поспіхом закопали. На роботи було витрачено понад 22 мільйони гривень. Дамба, яка теж робилася поспіхом у рамках першочергових протиаварійні роботи, не відповідає тому, що було заявлено у проекті. За проектом, дамбу мали зміцнити висадженими деревами. Насправді там є лише напівсухі кущі.

Колодязі, які я виявив, зараз під шаром ґрунту, їх загорнули. Там, де сталася трагедія, мала бути зроблена стіна і відвід інфільтрату до озера №1, щоб він не потрапляв безпосередньо у ґрунт. Деякі роботи проведені, але не до кінця. Що стосується нещодавно викопаного меліоративного каналу, то видно, що туди, крім дощівки, потрапляє також інфільтрат. Є дуже багато слідів витоку. Це теж свідчить про те, що очистка фільтрату не відбувається належним чином», – пояснює голова комісії.

Минулої осені був оголошений ще один тендер на дві станції з продуктивністю по 150 метрів кубічних на добу.

«Це звичайна витрата коштів платників податків. Якби одразу була встановлена станція зворотного осмосу на 250 метрів кубічних, то на сьогоднішній день з’явилася  б нова територія завдяки осушенню. Далі мав би бути новий бетонний котлован ближче до самого сміттєзвалища, в який би потрапляв фільтрат, а потім — на станцію очистки. Крім того, потрібно зробити накриття під час рекультивації, аби запобігти подальшому потраплянню опадів і вологи на саме тіло сміттєзвалища», – каже Ігор Муравський.

Водночас, якщо таки з полігону почнуть викачувати газ, то за розрахунками науковців, кількість інфільтрату зросте у півтора рази. Тому питання стоїть дуже гостро.

Це звичайна витрата коштів платників податків

«Замість того, щоби раз якісно виконати роботу, відбувається відмивання коштів. За приблизними підрахунками, вже було витрачено близько 100 мільйонів гривень, але результату немає. Ще один цікавий факт — нинішня станція очистки фільтрату не має жодного дозвільного документа. Де-факто вона незаконна. Станція на 15 метрів кубічних мала експертні та екологічні висновки, вона була узаконена. Звідси запитання: як можна списувати бюджетні кошти на нелегальну станцію? Там маса недоліків, починаючи від розмірів приміщення станції, адже зі збільшенням об’ємів очистки, мали б бути збудовані і більші приміщення. Якщо цього не зробити, автоматично зростає ГДК шкідливих речовин, зокрема аміаку», – резюмував Ігор Муравський.

Що із сміттєпереробним заводом та рекультивацією сміттєзвалища

Тим часом директор Львівського комунального підприємства «Зелене місто» Вадим Ноздря розповів, на якому етапі перебуває будівництво сміттєпереробного заводу. За його словами, ЛКП перебуває на фінальному етапі отримання всіх необхідних документів для початку будівельних робіт. Процес отримання дозволів від необхідних інстанцій тривав упродовж останнього року і тепер вони наблизилися до фінішу: «Місяць тому, у квітні, ми отримали Висновок з оцінки впливу на довкілля від Міністерства екології, що є одним із останніх і головних етапів підготовки до початку будівництва сміттєпереробного заводу. Це чергове підтвердження того, що майбутній комплекс буде екологічно безпечним та відповідатиме усім європейським нормам із захисту довкілля. Тож очікуємо, що вже восени у Львові стартує будівництво заводу».

ЛКП перебуває на фінальному етапі отримання всіх необхідних документів для початку будівельних робіт

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) наприкінці минулого року оприлюднив  список із п’яти провідних світових компаній, які відібрали для участі в другому турі конкурсу на будівництво заводу з переробки відходів у Львові. До списку увійшли компанії: CONTROL PROCESS S.A. (Польща), EGGERSMANN ANLAGENBAU GMBH (Німеччина), HELECTOR S.A. (Греція), консорціум MUT-Dogusan (Австрія і Туреччина) і консорціум WTT-Axis (Нідерланди та Литва). Зараз триває другий етап тендеру, під час якого спеціальна комісія ЄБРР перевіряє учасників на відповідність технічним завданням, їхні цінові пропозиції та визначить компанію-переможця. Це має відбутися також до початку осені.

зображення: city-adm.lviv.ua

Переможцем тендеру буде одна з п’яти провідних світових компаній, які пройшли попередній відбір. Це світові лідери ринку, які будували аналогічні комплекси з переробки відходів у країнах Європи, тож у них є чималий досвід. Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові — це міжнародний проект ЄБРР, який передбачає на кожному етапі дотримання всіх норм: чи це стосується документації, чи будівництва, чи обслуговування тощо. Іноземні фахівці постійно інспектуватимуть кожен етап. Окрім того, упродовж першого року роботи на заводі працюватимуть іноземні консультанти, які контролюватимуть усі технологічні процеси та навчатимуть український персонал.

Також Вадим Ноздря розповів, що на початку цього літа розпочнеться перший етап рекультивації Грибовицького сміттєзвалища. Планується вирівнювання тіла полігону, встановлення систем дегазації та очистки фільтратів.

За словами директора ЛКП «Зелене місто», це складові першого етапу підготовки до комплексної рекультивації, який триватиме два роки: «Зокрема вже наступного місяця розпочнуться роботи із вирівнювання схилів сміттєзвалища, щоб унеможливити обвали та повернути полігон у межі землекористування, адже зараз частина сміття вийшла за визначений периметр».

Переможцем тендеру буде одна з п’яти провідних світових компаній, які пройшли попередній відбір

У червні паралельно із виположуванням схилів відбудеться встановлення та запуск обладнання для дегазації полігону. Для запуску процесу залишилося, щоб депутати Львівської міськради проголосували за надання компанії-інвестору ділянки для облаштування обладнання. А тим часом вже восени повинна запрацювати нова система очистки фільтрату: саме зараз триває тендер на визначення фірми-переможця.

Задля гарантій, що минула трагедія не повториться, наразі на Грибовицькому сміттєзвалищі проводяться роботи із вирівнювання його схилів, щоб унеможливити обвали. Дегазація забезпечить унеможливлення утворення пожеж.

Вадим Ноздря розповідає про деталі етапів рекультивації сміттєзвалища: «Перший етап передбачає також накриття тіла полігону спеціальним технологічним захисним екраном товщиною понад 60 см з природних та штучних матеріалів. Наступний етап робіт передбачає біологічну рекультивацію – це формування родючого шару та висадка невеликих насаджень із неглибокими кореневими системами, щоб не пробити захисний шар. Очікується, що весь полігон у Грибовичах буде виглядати як великий сквер. Тож трагедія повторитися не може, адже для цього не буде  умов».

«Нуль відходів»: міфи та реальність

Zero Waste Lviv – волонтерська ініціатива, що була створена у Львові 2016 року, невдовзі після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі та сміттєвої блокади Львова. Її організаторами стали Ірина Миронова, Віталій Соловій, Юлія Юрченко і Діана Попфалуші. Історія цієї ініціативи почалась зі сторінки у Facebook, де обговорювалися питання сортування сміття та його мінімізації, але вже на початку весни 2017 року вона перетворилася на повноцінний інформаційний ресурс.

Як розповідає одна з організаторок цієї ініціативи Діана Попфалуші, після цього команда Zero Waste почала виходити за рамки інфоресурсу та паралельно створювати різні заходи, присвячені цьому рухові: «Ми організовували семи- та 21-денний Zero Waste Challenge, проводили різноманітні лекції та заходи, де розповідали про цю ініціативу, а також вже двічі влаштовували фестиваль «Zero Waste Fest», який цьогоріч зібрав понад тисячу людей».

Разом із київськими та харківськими колегами команда Zero Waste Lviv створили Zero Waste Альянс України, а також стали членами європейської асоціації Zero Waste Europe та почали співпрацювати із аналогічними організаціями в Білорусі та Австрії. Паралельно з тим, вони продовжують займатись просвітницькою діяльністю та роблять мережування та нетворкінг по Україні.

Разом із київськими та харківськими колегами команда Zero Waste Lviv створили Zero Waste Альянс України

Наразі львівська команда Zero Waste має два активних проекти: кампанія «Без поліетилену», яка стартувала 9 квітня та «Компостери для ОСББ». Другий проект передбачає надання компостерів чотирьом львівським ОСББ для утримання їхніх прибудинкових територій. По завершенні проекту команда планує видати посібник про запровадження компостування харчових відходів в ОСББ.

Результати роботи команди Zero Waste за три роки Діана оцінює позитивно. Найголовнішим досягненням ініціативи називає появу цієї теми у всеукраїнському дискурсі, оскільки вони стали першими, хто почав про це говорити. Також організаторка ініціативи зазначає, що активне обговорення цієї теми змінює поведінку львів’ян: «В дослідженні соціологічної агенції «Фама» 2018 року щодо рівня життя населення Львова, більше 70% людей сказали, що сортують сміття, а близько половини з них до того ж використовують багаторазові еко-пакети замість поліетиленових. Навіть якщо ці цифри є перебільшеними, це все одно демонструє той факт, що люди усвідомлюють необхідність сортування сміття».

Також Діана зауважує, що разом із ростом львів’ян, які підтримуються рух Zero Waste, зростає і їхня команда — наразі вона налічує семеро активних учасників.

Але, окрім позитивних зрушень, які принесла ініціатива, залишаються речі, над якими ще потрібно працювати: представлення ініціативи на ширшому, національному рівні, щоб мати змогу впливати на ситуацію на законодавчому рівні, а також створення аналітичних матеріалів на цю тему: «Зараз бракує доступних матеріалів українською мовою по темі Zero waste. Відповідно, одна з наших цілей сьогодні — зібрати важливі матеріали і забезпечити їхній переклад і адаптацію українською мовою, щоб всі бажаючі могли мати доступ до цієї інформації». Також одна з цілей команди – розширення спільноти прихильників руху Zero Waste, його вихід за коло еко-активних осіб та просування і популяризація серед городян.

«Наразі нашим головним завданням є створення сильної мережі громадських організацій, активістів та інших громадян, які цікавляться проблемою відходів в Україні та створення коаліції на підтримку зміни парадигми від поводження з відходами до управління ресурсами. Тому що головне завдання Zero Waste — це мінімізація сміття, яке приходить до нас додому або на виробництво. Наша мета – спростити життя собі і планеті, не продукуючи зайвого і не приносячи зайвого», – підсумовує Діана.

Оксана ДУДАР, Катерина ДЖУФЕР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.