дивись.info

Ми не допустимо відкату від вже сформованих засад державності, — Климпуш-Цинцадзе

Ми не допустимо відкату від вже сформованих засад державності, — Климпуш-Цинцадзе

На міжнародній арені про Україну почали говорити без України, Росію повернули без жодних умов у ПАРЄ, є високий шанс повернення реваншитських сил. 

Про це та багато іншого ІА Дивись.info поспілкувалася із віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванною Климпуш-Цинцадзе.

– Останні події на міжнародній арені відкинули Україну далеко назад – російську делегацію повернули в ПАРЄ без жодних умов. Як ви оцінюєте ці події і які наслідки вони матимуть як для України, так і світової спільноти?

– Це початок капітуляції Ради Європи під натиском Російської Федерації і тих політичних сил, які зацікавлені в поверненні до бізнесу з РФ. І, очевидно, це початок руйнації і країн ширшого європейського континенту, тих підходів до цінностей і аргументів, щоб відстоювати правду. Як на мене, все буде залежати від того, чи усвідомлять парламентарі наслідки для своїх країн та геополітичної ситуації. Наскільки ті, хто підтримував Україну у протидії цьому голосуванню в ПАРЄ, будуть спроможні донести і далі аргументи правди та права, якими знехтували де-факто ті, хто голосував за повернення Росії, беззастережно, безумовно до роботи у Парламентській асамблеї Ради Європи.

– Як Ви оцінюєте поведінку української делегації в ПАРЄ, адже експерти розділилися у своїх судженнях – одні схвалюють демарш, інші ж навпаки, кажуть, що потрібно було залишитися і продовжувати боротьбу?

– Я думаю, що одне іншому не суперечить взагалі. По-перше, українська делегація абсолютно обгрунтовано влаштувала демарш щодо роботи конкретно на цій літній сесії. І вони заявили разом із національними делегаціями ще семи країн про те, що повертаються додому для проведення консультацій щодо того, у який спосіб далі формувати нашу позицію і діяльність у рамках Ради Європи. Як на мене, це дуже чітка і зрозуміла поведінка, не безвідповідальна. Наша делегація боролася, тому у знак протесту вона покинула залу Ради Європи. На наступних засіданнях ПАРЄ Україну вже будуть представляти інші люди, оскільки зараз відбудуться парламентські вибори. І мені, звичайно, хотілося б, щоб склад наступної делегації був настільки ж патріотичним, згуртованим, професійним, з чіткою аргументацією і вмінням відстоювати інтереси країни, як сьогоднішній.

– Наразі ЄС продовжив економічні санкції проти Росії, але, зважаючи на події у ПАРЄ, чи не існує в подальшому загрози їх зняття з РФ?

– Це певною мірою дивовижне поєднання різних політик одних і тих самих країн. З одного боку, вони чітко заявляють про продовження санкцій проти РФ, яка не виконує умов Мінських угод і в жоден інший спосіб не демонструє готовності виконувати свої міжнародні зобов’язання. Як на мене, РФ тільки погіршує ситуацію в проявах агресії щодо України. Тому що Росія буквально два місяці тому оголосила про спрощення процедури отримання російських паспортів громадянами України, які проживають на окупованих територіях. Ми це оцінюємо як ще один акт гібридної агресії проти України. Як на мене, наші європейські колеги повинні чітко реагувати і тиснути на РФ. У ЄС в розробці є рішення, в який спосіб вони не визнаватимуть ті російські паспорти, які будуть видані українським громадянам. Поки що визначається сама процедура, як це зробити. Але це також відповідь на ті дії РФ. Тому треба продовжувати ту роботу, яку ми виконували, нарощуючи міжнародний тиск на РФ у тій єдності, якої так боїться РФ.

– Низка політиків дедалі частіше говорять про прямі переговори з Росією. Що це означає і які наслідки матиме для України?

– Не тільки з Росією. Дедалі частіше говорять про прямі переговори з тими маріонетками Кремля на території ОРДЛО. На своїй останній прес-конференції Путін похвалив досвід Медведчука, мовляв це прекрасний приклад перемовин між Україною і тими людьми, які, як ми знаємо, повністю керовані з Москви, які діють на окупованій території. Йдеться про повернення чотирьох полонених з окупованих з територій. І Путін вважає, що це прекрасний приклад перемовин, бо це те, що Росія намагалася від нас домогтися протягом останніх п’яти років, і на що президент Порошенко і ніхто з владних структур чи парламентарів, які представляли правлячу коаліцію, не погодилися.

– То яким мав би бути формат перемовин? Сьогодні ми бачимо Бойка, Медведчука, які, за їхніми словами, проводять переговори у Москві. У якості кого ці люди проводять перемовини?

– Це питання до російських очільників. У якому статусі вони приймають тих людей, які де-факто є виразниками їхніх же, російських інтересів на території України. Які не мають жодних повноважень і директив від держави Україна. У нас є обмежений перелік осіб, які можуть представляти країну з повноваженнями підписувати будь-які угоди, і це визначено в Конституції. І для будь-кого іншого потрібне надання спеціальних повноважень. Тому я не знаю, кого, окрім самого Кремля, представляють Медведчук і Бойко. Кремль сам із собою розмовляє, коли розмовляє з Бойком і Медведчуком, а не з представниками України.

– Який формат спілкування з Росією був би прийнятний на сьогоднішній день?

– У нас є «нормандський формат», мінський. І я розумію, що були якісь декларації про залучення до «нормандського формату» Сполучених Штатів Америки. Але бачу, що зустріч Путіна і президента США Трампа відбулася вперше за останні 5 років без того, щоби у будь-який спосіб дії США були скоординовані з Україною. Як на мене, це питання вже до нового очільника держави.

– Спілкування між громадянами і президентом сьогодні перемістилося у соцмережі і ми постійно чуємо заклики з оточення президента про референдуми. Чи варто виносити питання державної безпеки на референдум?

– Як на мене, це прекрасне опанування сучасних технологій і користування ними задля того, щоби у людей склалося враження, що їх готові почути і чують. На жаль, цією емоцією, бульбашкою, емітацією зворотного зв’язку все і закінчується. Щодо безпекових питань і винесення їхнього обговорення на референдуми, то нам наче закидають якісь пробні кульки, як суспільство відреагує на ту чи іншу ідею. З команда Зеленського лунала пропозиція, мовляв було б добре винести питання мирних перемовин з РФ на референдум. Ось коли я чую таку пропозицію, то у мене виникає одна асоціація. Уявіть, що ми всі пасажири літака, яким керує пілот, наділений повноваженнями, професійними знаннями та радниками. Літак летить у тумані, але пристрої показують, що попереду гора, яку якщо не оминути, то літак обов’язково вріжеться у неї. І пілот, замість прийняти рішення, опираючись на свої знання, досвід і покази пристроїв, пропонує провести опитування серед пасажирів. І результат голосування буде таким, що люди, які не мають цілковитої картини, повної інформації, не знаючи найдрібніших деталей міжнародної політики, можуть прийняти хибне рішення.

Крім того, пан Зеленський каже, що він хоче після проведення якоїсь інформаційної кампанії, провести референдум щодо НАТО. Навіщо проводити такий референдум, якщо 2014 року ми дуже чітко визначилися і дуже дорого за це заплатили, починаючи з Революції Гідності і щоденними нашими втратами на війні. Ми закріпили євроатлантичний курс в Конституції і треба дотримуватися закону. Як на мене, то це таке собі загравання на ті теми, щодо яких ми не зможемо повноцінно надати інформацію суспільству. Ми бачили результати референдуму в Нідерландах щодо ратифікації угоди про асоціацію з Україною. Це було єдине  зовнішньополітичне питання, яке виносилося в Нідерландах на референдум. Чому? Тому що після аналізу нідерландськими політиками з’ясувалося, що було багато маніпуляцій, що ті українці, на думку яких вони спиралися, через рік виявилися росіянами з російськими паспортами. Вони виступали проти ратифікації угоди. І той референдум, який мав лише дорадчий голос, на жаль, змусив Нідерланди наполягати на зміні мови щодо будь-яких декларацій, які підписуються з Україною. Після того Голландія скасувала цей закон, бо там зрозуміли руйнівні наслідки референдуму щодо зовнішньополітичних питань. То чому нам не вчитися на помилках інших країн, які мали цей досвід? Чому брати і вчергове розбивати лоба об стіну?

– Україна конституційно закріпила євроатлантичний курс. Однак, зважаючи на останні події в країні, повернення реваншистських сил, рішення судів, чи не виникне загрози зміни курсу у зворотному напрямку?

– Я вважаю, що закріплення у «тілі» Конституції напрямку на ЄС і НАТО – це набагато важливіший запобіжник щодо незмінності нашого курсу, спадковості і послідовності нашої країни, ніж будь-який закон, тому що змінити Конституцію набагато складніше. Я сподіваюся, що ми в наступному парламенті, після виборів 21 липня, будемо мати не достатню кількість парламентарів, які будуть зацікавлені і готові змінювати Конституцію і сахати країну щодо її зовнішньополітичного вектору. Ми робили так протягом 23 років до Революції Гідності. То ми рухалися до НАТО, то були позаблоковими. Це не зупинило жодним чином Російську Федерацію від атаки на Україну у той час, як законодавчо країна не була націлена на долучення до будь-якого військово-політичного блоку.

Водночас, загроза широкої присутності реваншистів у наступному парламенті є. Ми маємо мобілізовувати всі сили для того, щоби її не допустити. Тому сьогодні я представляю «Європейську солідарність», ту політичну силу, яка є державницькою, яка може забезпечити результат, яка довела це на ділі, вона має досвід відстоювання національних інтересів України, територіальної цілісності, суверенітету, незалежності України як на міжнародних майданчиках, так і розбудови засад реальної української державності, які ми забезпечували протягом останніх п’яти років. Ми бачимо, що вже почалася атака на усі ці здобутки і на закон про функціонування державної мови вже подано скаргу до Конституційного Суду, бачимо, як судовими позовами намагаються атакувати Православну церкву в Україні після відновлення її діяльності. Ми бачимо заяви чинних чиновників, які говорять про необхідність зменшення війська, яке ми такими серйозними надзусиллями із залучення спочатку волонтерів, добровольців, а потім міжнародних партнерів і виділення мінімум 3% ВВП суто на оборону України, відповідно до нового закону про нацбезпеку, який ухвалено рік тому, відновили. Тому той, кому важлива держава Україна і людина у центрі цієї держави, має мобілізуватися і активно підтримувати ті сили, які націлені рухати державу далі, до європейськості, демократичності, до країни, де забезпечується верховенство права.

– Якими для «Європейської солідарності» будуть пріоритетні напрямки роботи у парламенті? 

– Ми чітко заявили, що для нас основними напрямками законодавчої діяльності є ухвалення законів, які будуть наближати нас до стандартів Європейського Союзу і Північноатлантичного Альянсу. Очевидно, той самий закон про національну безпеку, який я щойно згадала, він вимагає внесення щонайменше п’яти законопроектів на його виконання, зокрема щодо реформування Служби безпеки, військово-промислового комплексу тощо. І колеги-депутати, які є у списку «Європейської солідарності», вже зареєстрували частину з цих законів. Іншу ми вже готуємо. Це один напрямок. Будь-яку ініціативу, яка стосується європейської інтеграції, ми будемо підтримувати незалежно від того, хто вноситиме її.

Поза тим ми розуміємо, скільки є реваншистських не просто настроїв, а дій. Тому що Портнов приїхав до України після обрання нового президента і вже не тільки не боїться переслідувань, а й не боїться погрожувати і заявляти, що обшуки в одного з членів «Європейської солідарності», у пана Бірюкова – це його привіт Порошенку. Крім того, не зрозуміло, чому до цим займається ДБР, яке немає стосунку до людей, які перебувають поза державними інституціями. Ми маємо протистояти і таким атакам на «Європейську солідарність» та Збройні Сили України. І всіма парламентськими методами будемо боротися за те, щоби відкату від тих сформованих засад державності, які ми зробили за цей час, у жодному випадку не було. Будемо шукати однодумців. Сподіваюся, що ми будемо не одні, хто на таких засадах буде присутнім у парламенті.

– З ким готові об’єднатися?

– Ми чітко розуміємо насамперед, хто наш жорсткий опонент. І це усі ті сили – вихідці з Опозиційного блоку Кремля чи платформи Кремля. Не важливо, як це називати. Це ті люди, яким ми будемо протистояти і від ініціатив яких будемо захищати країну. Щодо союзників, то всіх, хто не просто декларуватиме, а буде діяти на виконання європейської та євроатлантичної інтеграції, ми підтримуватимем. Розуміння, з ким об’єднуватися, а з ким не об’єднуватися з’явиться після того, як відбудуться вибори. По-перше, соціологію ми знаємо на сьогодні і вона може змінюватися. Ми належимо до бійців і будемо боротися за довіру кожного виборця до нас, до останнього дня, доки можна агітувати. По- друге, не забуваємо, що рейтинги показують тільки половину складу парламенту, інша половина обирається за мажоритарними округами. На жаль, трохи менше, оскільки на окупованих і анексованих територіях народні депутати зараз не обираються. І це означає, що тільки після усіх результатів виборів ми будемо бачити повну картину, тих депутатів, які будуть представляти ті чи інші політичні сили вже у парламенті. Після того можна буде говорити про формування коаліції, чіткої опозиції і пошук союзників.

– Європейська солідарність готова працювати в опозиції?

– Абсолютно. Ми будемо працювати в опозиції, якщо владна коаліція не буде дбати про державні інтереси України. А ті реваншистсьскі удари, які доводиться бачити щоденно, які наносяться Україні протягом останніх кількох тижнів, змушують нас активно включатися у захист тієї великої роботи, яка була зроблена протягом останніх п’яти років і ще в активну мобілізацію тих, хто вірить у ті цінності, які є частиною нашої ідеологічної платформи як партії, які є частиною наших цінностей.

– Як оцінюєте свою роботу в Кабміні? Які завдання були виконані, а над якими ще потрібно працювати?

– Думаю, що встигли багато. Я про це можу, насправді, дуже довго говорити із захопленням, тому що я вірю в те, що роблю. І це завжди додає сил, навіть якщо сил немає. Ми створили реально інституційну систему виконання Угоди про асоціацію з ЄС із залученням усіх міністерств, відомств, з координаційною функцією урядового офісу з координації питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Ми створили електронну платформу, яка дозволяє нам планувати, моніторити, оцінювати. Створили систему організації роботи над перекладами права Європейського Союзу. Це є принципово важливо для того, щоб закони, які у нас ухвалюються, повністю відповідали директивам і регламентам, які прийняті в ЄС. Ми створили взаємодію між парламентом і урядом, щоправда, цей механізм більше тримався на людях і безпосередньо на постійній роботі та взаємодії між Кабміном і Верховною Радою.

Ми створили абсолютно новий підхід до нашої роботи з виконання річних національних програм під егідою комісії Україна-НАТО. Вперше цей документ є дуже подібним на плани дій щодо членства, які мали інші країни, які проходили шлях від кандидатства до членства в Альянсі. Це була робота з 300 фахівцями з різних міністерств і створення реального координаційного механізму. Наша українська бюрократична культура не має традиції координації дій. Тому це був досить не простий досвід в уряді, коли головне твоє завдання – це координація і просування спільного порядку денного разом. Я вважаю, що ми зробили все, щоби зараз тільки нарощувати швидкість і виконання угоди про асоціацію. Ми маємо фантастичну кількість різних результатів щодо виконання Угоди про асоціацію з ЄС, ми маємо виокремленні пріоритети. Кілька тижнів тому парламент ухвалив оновлений додаток до угоди про асоціацію з ЄС у сфері енергетики. Це перше рішення такого масштабу після підписання і входження в дію Угоди про асоціацію. І ЄС, і Україна збільшують масштаби своїх взаємозобов’язань, і за умови виконання цього документа ми маємо можливість вийти на реальну секторальну інтеграцію. Сектори енергетики України будуть де-факто частиною енергетичного ринку Європейського Союзу. В результаті ми можемо зовсім по-іншому вести перемовини з Російською Федерацією. Тому що це буде спільна позиція України та ЄС. Бойко з Медведчуком розповідають, що домовилися про якусь знижку на газ. Так ось – нам не потрібно знижок, нам потрібні прозорі правила на основі європейських правил. І ЄС готовий разом з нами відстоювати цю позицію та вимагати від Росії наступного контракту про транзит газу через Україну виключно на основі європейського права. Це реальний відрив від старого світу Росії. Сподіваюся, що президент Зеленський вже підписав цей закон, який був опрацьований в уряді і ратифікований ВР. Закон має бути підписаний до саміту Україна-ЄС. Я сподіваюся, що цей пріоритет не буде загублений і спадковість забезпечена. Маємо цифровий ринок, митне  співробітництво, технічне регулювання. Якщо зараз прорвемося і з ще одним законопроектом у ВР по технічному регулюванні, то будемо мати всі підстави підписання угоди про так званий промисловий безвіз. Це дасть можливість нашим товарам ходити через кордон з меншою кількістю перешкод між Україною та ЄС. Це все буде стимулювати економіку, сприяти створенню робочих місць.

Я пишаюся тим, що мені вдалося підняти на геть новий рівень забезпечення політики рівності між жінками і чоловіками в уряді, завдяки моїм зусиллям як першої віце-прем’єрки, яка цим опікувалася в уряді України. Раніше це робилося на рівні окремого міністерства. Ми змогли відкрити 460 професій для жінок, які були заборонені. Зокрема разом з парламентарями ми відкрили професії, посади і звання у Збройних Силах України. Тепер ми маємо жінок, які, наприклад, вирішили бути кінологами або рятувальницями. Раніше вони не мали можливості реалізувати себе у таких професіях. Крім того, «Європейська солідарність» має у своєму списку 30% жінок і ми дуже цим пишаємося. Ми добивалися цього на законодавчому рівні, але такого регулювання немає. Тому ми зробили це на добровільних засадах.

Не встигла багато конкретних речей, які я собі запланувала до жовтня, тобто до виборів у парламент. І всі ці завдання стосуються абсолютно кожної сфери – і європейської інтеграції, і євроатлантичної інтеграції, і забезпечення політики рівності. Тому, сподіваємося, будемо це проштовхувати з боку парламенту.

Розмовляла Оксана ДУДАР

Фото Микити ПЕЧЕНИКА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.