Кандидати і порушення: в ОПОРІ розповіли про перебіг виборчої кампанії

«Фактично на рівні області ми маємо 13 виборчих кампаній – загальнообласну, яка є частиною загальноукраїнської, де за голоси виборців змагаються партії у 12  округах, де кожен кандидат автономно веде боротьбу і вона не завжди корелюється з кампанією політичних партій», - каже Координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Львівській області Тарас Радь.

Обличчя кандидата

Загалом в мажоритарних округах Львівщини було зареєстровано 167 кандидатів. З 52% висунуті партіями, решта - самовисуванці. Найменше кандидатів зареєстровано у 120 окрузі, до якого належать Городоцький, Мостиський та частина Самбірського районів – 7. Найбільше кандидатів – 22 та 20 – зареєстровано у 121 (міста Борислав, Дрогобич, Трускавець, Дрогобицький район) та 122 (Жовківський, Яворівський райони) округах відповідно.

«Причиною невеликої кількості кандидатів на деяких округах є наявність сильного кандидата, з яким ніхто не хоче конкурувати, або вважає, що конкуренція буде неспівмірною. Протилежна ситуація на округах, де немає чітко визначеного лідера, і всі кандидати вважають, що мають шанси бути обраними», - пояснює представниця ОПОРИ Ольга Стрелюк.

Єдина партія, яка висунула кандидатів в усіх 12 округах є «Слуга народу». Партії «Голос», ВО «Свобода» та Громадянська позиція виставили своїх кандидатів у 10 округах. По 8 кандидатів висунули «Самопоміч» і «Батьківщина». Європейська солідарність має 5 кандидатів. Загалом своїх кандидатів висунули 16 партій. При цьому лише у «Свободи» всі кандидати є членами цієї партії. Натомість серед кандидатів від «Голосу» немає жодного члена цієї партії.

При цьому ОПОРА зафіксувала випадки клонування політичних партій. Так в одному з округів поряд з кандидатом від партії «Голос», зареєстровано двох кандидатів, місцем роботи яких є приватні підприємства «Ґолос» та «Голос». У двох інших округах, крім кандидатів від партії «Слуга народу» зареєстровані представники ГО «Слуга народу України» та «Громадського руху «Слуга народу».

Усі чинні народні депутати, обрані у мажоритарних округах Львівщини у 2014 році, виявили бажання балотуватися до Верховної Ради України 2019 року. Десятеро з них кандидатують у тих самих округах, що й у 2014 році. Дмитро Добродомов йде до Верховної Ради України не у мажоритарному окрузі, а у списку політичної партії, а Володимиру Парасюку ЦВК відмовила в реєстрації.

143 кандидати мешканці Львова та Львівської області, ще 21 - Києва та Київської області, троє – мешканці інших областей.

«Щодо зайнятості, то більшість кандидатів-мажоритарників є представниками дрібного та середнього бізнесу. 20,36% з них – це менеджери чи управлінці приватних структур, власниками чи співвласниками яких вони є. 12,57% кандидатів – це фізичні особи-підприємці, які володіють дрібним бізнесом. Серед висуванців також є багато посадових осіб органів місцевого самоврядування – 10,78% – та органів виконавчої влади локального й центрального рівнів – 6,59%.

«8,98% кандидатів тимчасово не працюють. До категорії професій «Інше» ми зараховуємо, наприклад, чергову стрілочного поста Львівської залізниці, працівника «Макдональдс Юкрейн ЛТД», оператора з добування нафти і газу, старшого групи швидкого реагування, секретаря-діловода, провідного спеціаліста зі страхування, медичну сестру чи точніше медбрата, бо це чоловік», - розповідає Ольга Стрелюк.

Майже 10% кандидатів – це керівники громадських чи політичних організацій.

Середній вік кандидатів  - 43 роки.

Порушення без покарання

ОПОРА скерувала до поліції 26 звернень щодо порушення правил агітації.

«Нашої метою не є зафіксувати всі факти порушень. Їх дуже багато, і ми б просто фізично не могли зафіксувати всі. Ми намагаємося привернути увагу до проблеми, яка в нас була завжди.  Це непрозорість фінансування виборчих кампаній. Коли ми бачимо, що 1 червня, за 3 тижні до офіційної реєстрації, місто завішане зовнішньою рекламою, то ми прекрасно розуміємо, що це робиться не безкоштовно, і за кошти, які не облікуються.  І тіньова частина кампанії, яка присутня в усіх суб’єктів виборчого процесу є проблемою, до якої ми хочемо привернути увагу суспільства. Законодавчо складно врегулювати цю проблему. До офіційної реєстрації кандидата будь-яка агітація не вважається порушенням виборчого законодавства. Поки ти не кандидат - ти нічого не порушуєш, хоча агітацію ведеш. Думаю, законодавство неспроможне  в репресивний спосіб такі речі викорінювати. Тут потрібно підвищувати рівень політичної культури учасників процесу. В багатьох випадках факти агітації довести неможливо», - каже Тарас Радь.

Така ж сама ситуація з подарунками виборцям.

«Це непрямий підкуп виборців. Але порушенням вважається лише та форма матеріального  стимулювання, яка супроводжується агітацією, тобто закликом голосувати за чи проти когось. Говорити про порушення можна лише, пов’язавши між собою ці компоненти» - додає експерт.

За його словами, не зафіксовано жодного випадку зняття кандидатів з реєстрації  за порушення правил агітації.

Наразі не фіксують в ОПОРІ масово застосування брудних технологій, зокрема поширення компромату.

«Було два випадки – це анкетування без зазначення вихідних даних, де зміст питань натякав  на одного з кандидатів, показуючи його в негативному світлі. Другий випадок був пов’язаний  зі створенням сторінки одного кандидатів у соцмережі, де було розміщено дискредитуюче  оголошення. Водночас на міських округах Львова є дуже сильна конкуренція, але вона здорова і неконфліктна. Кандидати разом ходять на заходи, дебатують, сперечаються, але в цивілізований і неконфліктний спосіб», - підсумовує Тарас Радь.