дивись.info

Як у Трускавці готували справжній кулінарний бренд Дрогобиччини за давньою рецептурою (фото)

Як у Трускавці готували справжній кулінарний бренд Дрогобиччини за давньою рецептурою (фото)

У Трускавці під відкритим небом шеф-кухарі приготували кулінарний бренд Дрогобиччини – «дрогобицьку ковбасу».

Управління туризму та курортів Львівської облдержадміністрації спільно із шеф-кухарями Львівщини провели кулінарний майстер-клас з приготування «дрогобицької ковбаси» в межах реалізації проекту «Світ Карпатських Розет − заходи із збереження унікальності культури Карпат» у рамках Програми транскордонного співробітництва Польщі – Білорусь – Україна 2014-2020.

25 червня в межах дискусії Форуму місцевого розвитку «Розмови на кухні: локальні виробники та гастротуризм як драйвер розвитку територій» в м. Трускавці під відкритим небом шеф-кухарі приготували кулінарний бренд Дрогобиччини – «дрогобицьку ковбасу». Процес приготування ковбаси за давньою рецептурою та цікавими історичними розповідями та коментарями кулінарних експертів завершився дегустацією страви для усіх учасників.

Модератором заходу був Іоан Янчишин, Chef`s kouch Headhunter, кулінарний консультант, співавтор Хартії Української кухні, ідейний натхненник фестивалю готельно-ресторанного бізнесу HoReCaShowLviv, засновник ChefUA Club Chef’sUA AWARDS , бренд амбасадор GRILLEX.

Майстер клас, який став родзинкою дискусії, зібрав близько 70 зацікавлених осіб.

Під час дискусії учасники обмінювалися думками щодо економічного впливу гастрономічного туризму на розвиток Львівщини, створення сприятливого клімату для місцевих виробників та просування їхнього продукту на цільові ринки. Спікерами заходу стали провідні експерти і спікери Львівщини з туристичної, ресторанної, кулінарної справи та малих фермерських господарств:

  • Віктор Шеремета, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
    Назар Кміть, засновник ТМ «Мукко»
  • Андрій Худо, співвласник та співзасновник Холдингу емоцій «!FEST»
  • Ігор Лильо, співзасновник Клубу галицької кухні, керуючий партнер туроператора «Кумпель-Тур», історик
  • Андрій Башенський, засновник кейтерингової компанії Баша Кухня, засновник традиційного крафтового виробництва сиров’ялених ковбас «Баша кухня», гастроетнограф
  • Ірина Юськевич, власниця ТМ «Західний равлик», співзасновниця ФГ «Західний Равлик»
  • Сашко Чернологов, співзасновник проекту «Боїм. Гастромандри івент-менеджер», керівник проекту TEDxLviv 2020
  • Леся Хомин, директор Гранат Гарден. Перша в Україні платформа для автоматизації закупівель в сегмент Хорека.

Учасники дискусії обговорили можливості та передумови ефективної діяльності агротуристичних кластерів та підняли актуальні на сьогодні питання стосовно того, як зробити з їжі культ та яким чином перетворити гастротуризм на національну ідею гостинності; дискутували, чи може теруарний продукт слугувати рушійною силою гастрономічного туризму та закцентували увагу на важливості створення успішної бізнес-комунікаційної платформи між рестораторами та локальними виробниками.

«Саме завдяки подібним спільним старанням та ініціативам громади–бізнесу-влади Львівщина впевнено займає 3-тє ТОП місце у локаціях туристичних подорожей», – зазначила начальник управління та туризму Львівської ОДА Наталя Табака.

Підсумками дискусії визначили основні завдання для вдосконалення та подальшого розвитку гастротуризму на Львівщині:

  1. Запровадити системний підхід до вирішення наступних проблем:
  • Об’єднати розрізнені платформи: наука-популяризатори туризму-проектний менеджмент-підтримка з боку туристичних компаній;
  • Патентування торгових марок – захист локальних марок.

2. Все що розвиває сільські території є корисним для держави:

  • підтримка фермерських господарств;
  • якість і екологічність продукту;
  • те, що робиться в Карпатському регіоні потрібно активно популяризувати і просувати у туризмі;
  • планувати гастротури для відпочиваючих так, щоби вони могли відвідувати місцевих фермерів;
  • динамічно розвивати агротуризм і сільський зелений туризм.

3. Покращити просування бренду регіону:

  • креативно і унікально створювати назву нового бренду.
  • надавати доступ малими фермерським та агротуристичним  господаствам до дешевих державних кредитів;
  • проводити просування локальних продуктів в комплексі із державними туристичними ініціативами.

4. Поширювати успішні локальні бренди та територію інших областей України та європейських країн добросусідства.

  • поєднувати ідею міських туристичних продуктів із локальними брендами сільського зеленого туризму/агротуризму.
  • виробникам брендів активніше вивчати, створювати і втілювати власні маркетингові стратегії.

5. Популяризаторам гастрономічного туризму взяти за основу наступну пораду:

  • виготовляти якісний і найкращий продукт – любити цей продукт і самому його споживати.
  • Пам’ятати, що «кухня+запах+смак» це краще спонукає подорожувати, чим фотографії і надовго закарбовується в пам’яті.
  • Збирати та популяризувати місцеві легенди і страви.
  • Розвивати і вивчати мистецтво гостинності (приклад Грузії: Юнеско – взяла під свій захист відомі «грузинські застілля»)
  • Усіляко підтримувати місцевих активістів котрі відтворюють історичні бренди (приклад: «Дрогобицька сіль»).

6. Розвивати нову українську кухню і не боятися експериментувати із споживанням із покище нетрадиційних, як для України страв (для прикладу: м’ясо равликів чи вужів).

7. Активно використовувати безкоштовні передові інтернет технології (котрі полегшують бронювання турів і промоцію) малих фермерських господарств, локальних виробників, що задіяні у гастрономічному чи сільському зеленому туризмі.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.