дивись.info

Львів’янка зібрала колекцію з семи тисяч шоколадних обгорток (фото)

Львів’янка зібрала колекцію з семи тисяч шоколадних обгорток (фото)

Від 1 кілограма до 4 грамів, з різних країн, з гравцями мюнхеської «Баварії», у формі сонечок і маленьких пляшечок лікеру та бренді, пам’ятні солодощі від туристичних фірм та банків. Світлана Палюшок вже протягом 55 років збирає обгортки від шоколадок.

Найдавніші експонати з її колекції сягають  ще далекого 1953-го, коли ще не було львівського «Світоча», натомість купували шоколад кондитерської фабрики «Більшовик» та Кондитерської фабрики імені Кірова.

Про те, як вдалося зібрати чималу колекцію фантиків, як змінювалися зображення на них протягом більш ніж півстоліття та про мрію встановити рекорд.

Перші фантики

Коробки від сірників, марки, наклейки, іграшки із кіндер-сюрпризів, постери улюблених артистів, розмальовки та багато іншого. Ми всі в дитинстві починали щось збирати, але на якомусь моменті це захоплення все-таки закінчувалося. Світлана, почавши колекціонувати обгортки від шоколаду, із 10 років не припиняє цього робити досі. Відтоді вона просто перестала їх викидати, а у 1965 році завела під  фантики перший альбом. Таке дитяче захоплення підтримувала мама Світлани. Вона, педагог-вихователь за професією,   частенько допомагала доньці доповнювати сторінки альбомів новими обгортками.

«Для мене найцінніша обкладинка, а не сама шоколадка»

«Моє хобі завжди підтримували. Насамперед мама. Вона розуміла мене і, думаю, що оцей перший альбом почався саме завдяки їй. Ми часто разом шукали по магазинах нові шоколадки. А якщо лежала обгортка у парку, то чому б її не підняти? Для мене найцінніша обкладинка, а не сама шоколадка», – перегортаючи сторінки свого першого альбому розповідає Світлана.

Цей альбом вона вважає таким собі спогадом про дитинство. Він є по-справжньому особливим, адже мимоволі починаєш дивуватися, дивлячись на ті «казкові обгортки» з Чебурашкою і крокодилом Геною, Цибуліно, різними тваринами, персонажами із «Байок Крилова», лікаря Айболить московської фабрики «Красный октябрь»,  шоколад «Казки Пушкіна», «Дорожній» та «Дитячий» від фабрики «Світоч», які випускали ще 1963 року.

«Світоч» – смак дитинства

Шоколад цієї кондитерської фабрики відомий по всій Україні, і  у колекції Світлани Палюшок, як львів’янки, заслужив місце на окрему товстезну папку (обгортки інших фабрик розділяє у папки по роках). Новинки, які пропонувала ця фабрика, вона відслідковувала особливо пильно. У її колекції є особливі фантики, які знали «Світоч» ще як  Кондитерську фабрику «Більшовик» та Кондитерську фабрику імені Кірова, поки вони не об’єдналися з Чортківською кондитерською фабрикою 1962 року.

До того ж із цим шоколадом у Світлани пов’язані особливі спогади: «Все моє життя пов’язувалось зі «Світочем». Був момент, коли там почали випускати шоколад з обгортками, на яких зображали акваріумних рибок.  Їх продавали в кожному магазині, в кожному кіоску. Уявіть собі, яка це була біганина. Ті мініатюрні шоколадки, 20-грамівки,  коштували по 26 копійок. Я бігала від одного кіоску до іншого, лиш би знайти рибку, якої в мене ще не було. Вони, по-перше, дуже красиві. А, по-друге, види рибок на них підписані».

«Світоч» 1960-их років просто дивує тематикою своїх обгорток на противагу сучасним більш знайомим для нас. Окрім шоколадок із акваріумними рибками, вони випускали ще «Дитячий шоколад» із серіями «Цирк», «Театральний», «Байки Крилова», «Гвардійський», «Казки Пушкіна», «Дорожній шоколад» із зображеннями автобусів, літаків та автомобілів, «Дитячий шоколад» та «Спорт».

Найперші обгортки «Світоча» були добрими, доступними

«Найперші обгортки «Світоча» були добрими, доступними. Я розумію, що зараз інший ритм життя і в жодному разі не можу критикувати художників. Але все ж хотілося б, щоб казка залишалася казкою», – каже Світлана.

Як зібрати 7 тисяч обгорток

Розуміння з боку інших людей завжди допомагало розширювати кордони колекції. Мама, сестра, а потім і дочка, друзі, люди, з якими випадково познайомилась у літаку, знають, що фантики – це найкращий подарунок для Світлани. Хоч вона, подорожуючи різними країнами, купувала шоколад, стороння допомога завжди була приємною. Всього ж сам не придбаєш. До того ж куди цікавіше, коли речі мають свою неповторну історію і несуть теплу згадку про людей, які знайшли її для тебе.

«В мене умова така: шоколад ваш – обгортки мої»

«Всі, хто ділиться зі мною обгортками від шоколадок знають, що в мене умова така: шоколад ваш – обгортки мої. Бувають повтори. Коли мені приносять нові фантики, можу годинами сидіти і перебирати всі свої папки, щоб перевірити чи немає схожого. Але я ніколи не скажу, що це мені не потрібно. Бо якщо на схожій обкладинці буде написано, наприклад, «Новинка», то це вже інша обгортка», – розповідає жінка.

«Коли мені приносять нові фантики, можу годинами сидіти і перебирати всі свої папки, щоб перевірити чи немає схожого»

До того ж Світлану завжди підтримували читачі бібліотек, в яких працювала понад 40 років. Сьогодні вона вже 22-ий рік працює у спецбібліотеці ім. Т. Шевченка для незрячих.

«Це мама незрячої дитини спеціально замовила такий шоколад з нагоди святкування Дня вчителя. Дитина якраз випускалася зі спеціалізованої школи-інтернату №100. Коробочку з обгортками мені потім принесла вчителька. Ще одна наша читачка Мажена Люкс, здається, летіла в Іспанію і в літаку її пригостили шоколадом. Вона попросила акуратно відкрити шоколад, бо повезе своєму бібліотекарю оцю обгортку із золотистою рибкою. А потім ще й обгортку від грузинського шоколаду привезла», – далі веде Світлана.

Шоколад, який мама замовила з нагоди закінчення дочкою 100-ї школи-інтернату

Цікаві фантики також можна знайти, подивившись під ноги. Світлана лагідно називає такі обгортки «замурзячками»

«Моя бабця жила на Черкащині, біля великої залізничної станції імені Т. Шевченка. Мене відправляли туди на канікули. Там я і поповнювала свою колекцію. Уявіть тільки: багато поїздів, люди їдуть на південь, з півдня, виходять, жують шоколад, й, звісно, іноді викидають обгортки від шоколаду. Це нічого, я коли вийшла заміж, бувало ідемо з чоловіком і тут бачу лежить фантик. Я так одразу: «Ой, ой, щось нога заболіла». А він: «Я зрозумів!» Йому ж легше було підняти», – говорить, усміхаючись, Світлана.

Бувало й так, що її цілком несподівано підтримували люди, з якими ледь встигла познайомилась. Так, у далекому Єгипті вона зустріла львів’янина. Він тоді вже переїхав жити до Німеччини. А згодом отримала коробочку із обгортками, які тепер вважає чи не найбільшою цінністю своєї колекції.

З Мюнхена до Львова до мене приїхав оцей набір шоколаду із гравцями знаменитого футбольного клубу мюнхенська «Баварія»

«Він чує нашу розмову, розуміє, що це свої. Зізнається, що колись жив у Львові, а зараз у Німеччині. Так ми поговорили, обмінялися номерами телефонів, роз’їхалися. Минув якийсь час – дзвонить і каже: «Я тобі таке знайшов! Такого ні в кого ніде не буде!» Отак, коли знайшлася можливість, з Мюнхена до Львова до мене приїхав оцей набір шоколаду із зображенням гравців знаменитого футбольного клубу мюнхенська «Баварія». Я була просто вражена і дуже щаслива», – розчулено веде далі Світлана.

Шоколад на всі випадки життя

Шоколадки зі смайликами, Барбі, песиками і котиками, алфавітом, із новорічними привітаннями, до Дня святого Валентина, зі стюардесами, транспортом, картинними галереями, відомими людьми, грішми, квітами, пейзажами України, Тунісу, Швеції, пам’ятний шоколад від турагенцій… Все це вміщується у близько 50 папках, які розділені за роками. Особливе місце поки відведено лише для шоколаду «Оленка», «Світоч» та ще трьох папок для мініатюр.

Шоколад «Оленка», у Росії «Алёнка», а у Білорусі «Любимая Аленка» – такі назви носить цей всім відомий шоколад сьогодні. Його розробники спочатку не мали єдиної ідеї для обгортки. Потім на спеціально заявленому конкурсі перемогло фото Олександра Геринаса, на якому була зображена його маленька дочка. Олена Геринас намагалася відсудити 5 мільйонів рублів за порушення авторського права. Проте суд визнав правоту фабрики «Красний октябрь», яка використовувала це зображення ще з 1965 року.

У перших альбомах Світлани також є дитячі спроби оформлення і цікаві підписи. Також у її колекції представлений шоколад у формі пляшечок чи монеток, такі собі шокоталери у мішечках, у формі сонечок, квітів, на паличці, а також яйця – кіндер-сюрпризи, які, між іншим, почала додавати до колекції дочка Світлани.

Шоколад білоруської «Комунарки», московського «Крассного Октября» і фабрики імені Бабаєва, українського «Світочу» і відповідно фабрики «Більшовик» та фабрики ім. Кірова ще із 1960-х років робить її колекцію особливо цінною, адже дозволяє перенестись у часи, на які припало чиєсь дитинство.

Відчуваєш глибоку повагу до художника, який це малював

«Шоколадні обгортки – це  смак дитинства. Я збираю їх, бо це справді приносить естетичне задоволення і щоразу дивуєшся і одночасно відчуваєш глибоку повагу до художника, який це малював», – каже Світлана.

19 тисяч на рекорд

Світлана Палюшок далі продовжує збирати фантики і мріє встановити український  рекорд, зібравши найбільшу кількість шоколадних обгорток від 4 до 50 грамів, які називає мініатюрками. Таких у неї є понад дві тисячі. Встановити рекорд із іншими обгортками вже не вдасться. Адже німець Свен Шваброт, який багато років живе у Києві вже зафіксував у Книзі Гіннеса 14805 обгорток 100-грамових шоколадок своєї колекції.

Поки в мене таки зявиться можливість встановити рекорд, прагну збільшити свою колекцію

«Я вже подалася на рекорд України на найбільшу кількість обгорток від шоколадних мініатюр. Але, як виявляється, щоб зафіксувати його, потрібно заплатити 19 тисяч гривень. Для бібліотекаря це завеликі гроші. Поки в мене таки з’явиться можливість встановити рекорд,  прагну збільшити свою колекцію», – сказала Світлана.

Вікторія КАПУСТИНСЬКА, фото автора

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.