дивись.info

Військовий парад до Дня Незалежності: марнування коштів чи підняття бойового духу

Військовий парад до Дня Незалежності: марнування коштів чи підняття бойового духу
Фото з відкритих джерел.

Як грім з ясного неба новина про скасування військового параду на День Незалежності розколола українське суспільство на два табори — прихильників та запеклих противників. Одні говорять про підняття бойового духу, інші закликають до економії.

Перші люди держави: двоє проти одного

Вчора, президент Володимир Зеленський записав відеозвернення, у якому повідомив, що з’явилася ідея не проводити традиційний військовий парад на День Незалежності, а суму у 300 мільйонів гривень краще витратити на премії захисникам.

«І ми прийняли рішення виділити 300 мільйонів гривень на премії усім нашим військовим. Це солдати строкової служби, це курсанти, сержанти, офіцери. Особливо ті, хто виконує завдання Операції Об’єднаних Сил. Але вшановувати наших героїв ми будемо, святкувати День Незалежності теж будемо», – сказав Зеленський у відеозверненні.

300 мільйонів гривень планують витратити на перенесення Офісу Президента до Українського дому

Згідно із наявною інформацією, чисельність ЗСУ становить приблизно 250 тисяч осіб. Тобто розмір анонсованої премії становитиме приблизно 1200 гривень на особу. Очевидно, він корелюватиметься залежно від звання і посади. Але це вже деталі. До речі, жодним чином президент не згадав про демобілізованих ветеранів АТО/ООС, які, цілком логічно, могли б теж претендувати на премію. Крім того, у військових парадах брали участь, крім ЗСУ, НГУ, ДСНС, Нацполіції, ДПСУ, які так само виконували завдання у зоні бойових дій…

До слова, стільки ж, 300 мільйонів гривень, планують витратити на перенесення Офісу Президента до Українського дому.

На новину про скасування параду відреагував п’ятий президент Петро Порошенко.

«Президент Зеленський як Верховний Головнокомандувач ЗСУ має повне право приймати рішення проводити військовий парад на День Незалежності чи ні. Це залежить від пріоритетів пана Зеленського.

Моїм пріоритетом була розбудова армії!» – написав Петро Порошенко у соцмережах.

Натомість спікер парламенту Андрій Парубій написав, що прикро вражений таким рішенням і додав, що чи буде парад — не їм вирішувати.

«Щоб вшанувати безсмертний подвиг українських героїв, закликаю усіх хто боровся і воював за Волю України — учасників Революції Гідності, ветеранів російсько-української війни, волонтерів, військових — 24 серпня 2019 року вийти на Хрещатик і разом пройти парадом Незалежності. Беріть свої бойові знамена, піднімайте прапори з якими ми боронили Україну, щоб з гаслом «Слава Україні!» і нашим військовим маршем «Зродились ми великої години!» пройти колонами головною вулицею країни. Я буду там разом з вами! До зустрічі на Хрещатику у День Незалежності України!» – написав Андрій Парубій.

Не залишився осторонь і глава уряду Володимир Гройсман. Під час засідання уряду він доручив Міністерству фінансів та Міністерству оборони порахувати вартість його проведення та знайти кошти на це.

Профінансувати парад треба не за рахунок соціальних виплат, а за рахунок інших джерел

«Цей парад має бути парадом гордості, доблесті, гідності нашого українського народу, держави. І вважаю, що під час цього параду мільйони українців зможуть засвідчити свою шану та повагу до наших герої», – сказав Гройсман.

Водночас Гройсман підтримав рішення Зеленського виділити 300 мільйонів гривень на премії військовослужбовцям. Прем’єр вважає, що профінансувати парад треба не за рахунок соціальних виплат, а за рахунок інших джерел.

Як це було

Нагадаємо, перший військовий парад до Дня Незалежності пройшов Хрещатиком 1994 року. Його приймали начальник Київського округу Іван Біжан та міністр оборони Віталій Радецький. Наступний парад відбувся аж через чотири роки – 1998-го, тоді вперше було видано пам’ятні нагрудні знаки для військовиків ЗС України — учасників параду.

2001 року, на її 10-ту річницю Незалежності, у складі механізованої колони Хрещатиком пройшло 18 підрозділів, 173 одиниці техніки та 1450 осіб особового складу. Загалом взяло участь 6530 військовослужбовців. Брала участь у параді колона нових Т-84, котрі спеціально перевезли з Харківського заводу ім. Малишева. Разом з Президентом України Леонідом Кучмою, спостерігали за парадом з центральної трибуни президенти РФ Володимир Путін, Польщі Александер Кваснєвський і Македонії Борис Трайковський. Також паради пройшли у Львові та Вінниці, Одесі, Чернігові та Севастополі.

З 2003 року, до приходу до влади Януковича, військові паради проводилися щорічно із залученням військової техніки чи без неї, тільки 2005-2007 Хрещатиком крокували військові оркестри. 2008 року, до 17-ої річниці Незалежності, на столицею вперше піднялися у повітря 30 одиниць бойової техніки – 8 гелікоптерів та 22 літаки. 2009 року родзинкою параду став проліт авіалайнерів Авіаційної національної транспортної компанії імені Антонова: спочатку в небі над Хрещатиком проплив новітній український пасажирський літак Ан-148, а замкнув демонстраційний проліт найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія» та винищувачі МіГ-29, пілотовані «Українськими соколами».

Після приходу до влади Віктора Януковича паради у столиці на честь Дня Незалежності не проводилися.

Знову військовий парад на Хрещатику відбувся 24 серпня 2014. Головною вулицею столиці проїхали близько півсотні одиниць військової техніки. Маршем пройшли 14 парадних розрахунків загальною чисельністю близько півтори тисячі військовослужбовців Збройних Сил, Нацгвардії, МВС та Державної прикордонної служби. Символічним стало проходження зведеної «коробки», до котрої увійшли 120 учасників бойових дій на сході України. Частина техніки та особового складу по завершенню параду вирушили до зони АТО. Того ж дня пройшов морський парад, у котрому брали участь кораблі ВМС України та ДПСУ, в Одесі.

Після приходу до влади Віктора Януковича паради у столиці на честь Дня Незалежності не проводилися

2015 року парад пройшов без участі військової техніки. Участь у параді взяли 2,3 тисячі українських військовослужбовців, 14 військових частин отримали бойові прапори з відзнакою — стрічкою до бойового знамена «За мужність і відвагу». Добровольчі підрозділи, зі сформованих 2014 року, котрі переважно було зараховано до різних силових структур, на марші були представлені батальйоном «Айдар», котрий на той час зазнав найбільших втрат під час «АТО».

2016 року, 25-ту річницю Незалежності Україна відзначила військовим парадом Незалежності в котрому взяли участь понад 4 тисячі військовослужбовців ЗСУ, НГУ, ДПС, співробітників НП, учасників АТО, а також понад 200 одиниць військової техніки, котра опісля мала бути надіслана до зони конфлікту.  18 частин, у тому числі ОК, 10 ОГШБр та 95 ОДШБр, отримали бойові прапори з відзнакою — стрічкою «за мужність».

2017 року в параді брали участь понад 4,5 тис. військовослужбовців та близько 70 одиниць техніки, з яких 25 одиниць — нові зразки, були виставлені для огляду на Хрещатику поміж Майданом Незалежності й Європейською площею. Також головною вулицею Києва вперше крокували військові підрозділи 10 країн-партнерів, 9 з яких є членами НАТО. Також на параді були присутні міністри оборони: Сполучених Штатів (Джеймс Меттіс), Литви (Йозас Олякас), Латвії (Раймондс Берґманіс), Молдови (Віорел Чиботару), Польщі (Антоній Мацеревич), Чорногорії (Міліца Пеянович-Джурішич), Естонії (Свен Міксер), заступник міністра оборони Великої Британії, командувач Армії США в Європі Бен Ходжес. Особливістю цього параду було і те, що вперше указом президента військовим частинам і з’єднанням, які проявили мужність і героїзм, і особливо відзначилися в ході бойових дій, були присвоєні почесні найменування зі стрічками до бойового знамена.

Вперше після 9 років у небі над Хрещатиком пролетіла авіація – військові літаки і гелікоптери

2018 року Хрещатиком крокували 4,5 тисячі військовослужбовців. Всього пройшли 24 парадні розрахунки, які представляли підрозділи ЗСУ, НГУ, ДПСУ, СБУ та інших формувань, що виконували завдання з охорони та оборони України. Також у параді взяли участь 18 країн-партнерів, у тому числі й з держав Північноатлантичного Альянсу, загалом 300 військовослужбовців.

Родзинкою торішнього параду стала заміна радянського вітання «Здрастуйте, товариші» – «Бажаємо здоров’я» на «Слава Україні» – «Героям слава». Вперше після 9 років у небі над Хрещатиком пролетіла авіація – військові літаки і гелікоптери.

«Партія холодильника» проти «партії телевізора»

Після відеозвернення Зеленського частина суспільства підтримала ідею скасування параду, інших це обурило, адже вони вважають, що такі поняття, як честь, демонстрація бойової готовності, підняття патріотизму і бойового духу не вимірюють грошима.

Ярослав Чорногор заступник голови правління ГО «Рада зовнішньої політики «Українська призма»: (заступник голови правління), учасник АТО:

«Я вважаю, що проводити парад потрібно, з єдиним застереженням – не треба пафосних заходів із прольотом літаків,проходом важкої техніки. Оскільки ми поки що не перемогли і, відповідно, треба враховувати цей момент. Але парад чи урочисте проходження, чи марш ветеранів потрібний. Адже такий захід має низку складових – інформаційну, демонстраційну, ідеологічну, виховну, морально-психологічну, і заміна такого заходу роздачею премій – це популізм. Він не вирішує тих завдань і кошти ці незначні. Ось вибір формату – це цікава тема для обговорення. Але взагалі відмовитися від демонстрації своєї моральної готовності захищати Батьківщину у День Незалежності не варто.

Це демонстрація того, що держава цінує і пам’ятає заслуги ветеранів

Щодо формату, то повинен бути прохід чинних військовослужбовців, щоправда, без цього пруського чеканного кроку, тобто якесь більш вільне проходження. І обов’язково, повинне бути проходження ветеранів. Можливо, прохід чинних військовослужбовців, але виключно учасників АТО/ООС. Таким чином були б сформовані коробки з чинних військовослужбовців-ветеранів і тих, хто вже демобілізувався. Це демонстрація того, що держава цінує і пам’ятає заслуги ветеранів. Можна це поєднати із патріотичними заходами, такими як парад військових оркестрів, щоби це було красиво, але не затратно фінансово. Наприклад, закидають, що до парадів у нас готуються декілька місяців, і на це витрачаються великі гроші, а люди викладаються фізично. Це пов’язано, власне, із цією муштрою – кроком, злагодженням. Від цього можна було б відмовитися».

Анатолій Мініч, старший викладач кафедри культурології та філософії НУ «Острозька академія»:

Чи потрібно скасовувати парад на День Незалежності? Це питання похідне від іншого: а навіщо потрібен військовий парад ? Відповідь можна розглянути в двох аспектах: історичному та економічному.  Парад в історичному аспекті розглядався з точки зору ціннісних характеристик: величі, помпезності, розкоші, символу влади. У подальшому відбулись певні трансформації, парад асоціюється з гордістю, патріотизмом, це символ єдності армії і народу.

Виходимо на питання щодо доцільності проведення парадів. З однієї сторони (матеріальної) – це марнотратство, показуха, шоу. З іншої (духовної) – це демонстрація духу народу, готовність боротися за незалежність і територіальну цілісність. В економічній теорії відсутні поняття цінностей, духу чи гордості, економісти використовують такі категорії, як прибуток, дохід, рентабельність. Проте економісти вживають поняття «побічні зовнішні економічні ефекти» або «екстерналії».  Вони можуть бути як позитивні, так і негативні. Приклади негативних екстерналій: після проходження військової техніки зіпсується асфальтове покриття Хрещатику; шум від техніки буде заважати мешканцям вулиці; перекриті станції метро тощо.

Наші вороги наочно побачать міць і силу нашої армії

Приклади позитивних зовнішніх економічних ефектів: парад зміцнює патріотизм, любов до Батьківщини, українці менше будуть іммігрувати в інші країни; військові відчуватимуть престижність своєї професії і будуть підписувати нові контракти на проходження військової служби; дівчата закохаються у гарних і мужніх військових, будуть допомагати їм адаптуватись до мирного життя, допомагати у випадку поранення, інвалідності; хлопчаки будуть мріяти стати військовими, офіцерами, завоювати бойові ордени. Парад – це реклама військової професії. Батьки солдатів, які були на параді, з великою увагою будуть дивитись на парад і пишатимуться своїми дітьми.  Конструктори і виробничники прагнуть виставити на парад новітні зразки своєї техніки. Наші вороги наочно побачать міць і силу нашої армії. Закордонні телеканали покажуть парад по усьому світу і продемонструють волю української армії і українського народу до боротьби. Відсутність параду наші недруги можуть трактувати як економічні негаразди, як боязнь військового перевороту тощо.

Особисто моя думка – парад необхідно проводити. В умовах інформаційної війни такий захід зміцнює дух армії».

Ростислав Піхо, сценарист:

«Я вважаю військовий парад на честь святкування Дня Незалежності не просто потрібним, а необхідним. І річ тут зовсім не традиційності святкувань минулих років. Це передусім символ, знак того, що ми володіємо фундаментальною опорою в особі наших збройних сил – безпекою. Гадаю, ніхто не заперечуватиме, що без цього, внутрішнього чи зовнішнього, почуття геть не можливо планувати майбутнє.

Поняття миру і шляхи його здобуття чи наближення не зводяться до пацифістської риторики

Дехто скаже, що цей формат та атмосфера мілітаристського характеру аж ніяк не сприяють напрямку, в якому ми декларуємо свій рух. Це наче ми самі собі суперечимо. З одного боку, прагнемо миру, в той час, коли брязкаємо зброєю.

Але поняття миру і шляхи його здобуття чи наближення не зводяться до пацифістської риторики… Парад – символ. Це запевнення громадян, що держава готова їх захистити. Це наочна демонстрація, що краще нехай солдати зі зброєю в руках мирно й церемоніально крокують площами міст, тішачи наш зір злагодженим маршем, аніж десь там, за горизонтом, гинуть у безжальному протистоянні. Бо коли народ впевнений в своїх захисниках, він живе вільним та безпечним життям».

Павло Сацький, доцент ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»:

«Останніми роками регулярно виникало в інформаційному просторі питання проведення параду, дуже часто в негативному контексті. Мовляв, даремні затрати заради піару влади, техніка має бути на фронті, а не на параді тощо. Нинішнього року мова йде про те, що параду на День Незалежності не буде, вочевидь, саме із іміджевих міркувань. Військовий парад не корелює з іміджем нового президента. А такий захід, як військовий парад дивляться глави інших держав та очільники їх військових відомств. Це захід яким надсилаються відповідні сигнали. Тому відсутність параду цього року є своєрідним небажанням в нинішніх політичних умовах в Україні якісь сигнали надсилати, передусім Росії, яка їх очікує. Крім того, проведення параду на високому рівні вимагає дуже тривалої підготовки. Із політичними пертурбаціями таку підготовку не поводили і навряд чи можливо встигнути щось зробити до 24 серпня. Нинішній міністр оборони в очікуванні відставки, про що заявив нинішній президент під час інавгурації. То ж, фактично, парадом командувати і проводити його підготовку вже нікому, навіть не беручи до уваги, що після парламентських виборів формування нового персонального складу уряду може тривати значно довше, ніж до 24 серпня. Тому проведення параду на належному рівні під великим сумнівом. Проте говорити про парад як про зайвий елемент у державній безпековій та інформаційній політиці не варто.

За нинішньої політичної ситуації таку демонстрацію здійснити надзвичайно складно

Парад є доволі складною в організаційному відношенні операцією. Він демонструє виправку і готовність військ до злагоджених дій. А тому підготовка до нього є надзвичайно тривалою, складною та відповідальною. Саме злагодженість дій військ на короткому марші й у його підготовці є сигналами щодо бойової готовності армії. Підготовка до параду передбачає військові огляди по усіх військових частинах, відбір для участі військовослужбовців та екіпажів техніки, а тому це, фактично, інспектування військ. Надалі відібрані військові та екіпажі, які не готувалися спільно, в короткий час мають пройти підготовку до параду, продемонструвавши вміння швидко й злагоджено проходити вишкіл. Отже, парад на високому рівні є демонстрацією бойової готовності збройних сил як суспільству, так й іншим державам. Проте за нинішньої політичної ситуації таку демонстрацію здійснити надзвичайно складно».

Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму:

«Є дві протилежні точки зору на більшість питань. Якщо коротко, то одні – це «партія холодильника», інші – «партія телевізора». Для одних всі гроші спрямовані на перейменування вулиць, заміну паспортів, нові звання в армії – це кошти на вітер. Для них головне, щоби було що поїсти і попити. Для іншої точки зору головне протилежне – символи (прапор, гімн, мова). Питання соціалки і зарплат другорядне. Так ось, ці два полярних погляди можна накласти на будь-які дії і критикувати. І зрозуміло, що партія телевізора – за парад, партія холодильника – проти.

З противником, який демонструє силу, ніхто не буде вести відкриту війну

В умовах миру можна було б шукати компроміс між цими двома точками зору. Але під час війни відповідь очевидна. Бо головна мета параду – це демонстрація боєздатності. Внутрішня – продемонструвати, що українці перебувають у безпеці. Що в країні з кожним роком з’являються нові зразки озброєнь і що нас – цивільних – є кому захищати. Зовнішня – продемонструвати народові країни агресора боєздатність його противника. І не важливо, наскільки реальна боєздатність нашої армії чи те, що іноземна розвідка «все знає». У символічному світі навіть одна самохідна гаубиця «Богдана» на параді в головах людей сприймається як сотні одиниць вздовж лінії оборони. І це ми демонструємо не Кремлю, ми демонструємо росіянам, які підтримують цей Кремль. І які громадською думкою будуть визначати чи варто їх країні воювати з українцями. Бо війни ведуться не лише на фронті. Війни ведуться за переконання людей. І з противником, який демонструє силу, ніхто не буде вести відкриту війну. Навіть якщо ми йтимемо на мир і компроміси – за нами має бути міць, яка б дозволяла виступати не з позиції «слабкого» і не погоджуватись на мир як капітуляцію».

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.