Жовківський ветсанзавод: що змінилося на скандальному підприємстві (фото)

IMG_20190715_105157

Понад рік тривають ремонтно-відновлювальні роботи на Жовківській філії ДП «Укрветсанзавод». Вже невдовзі підприємство, яке ще донедавна могло бути майданчиком для зйомок фільмів жаху, запрацює на повну потужність.

З чого все почалося

Активні роботи на підприємстві розпочалися у середині травня 2018 року, коли був призначений новий директор Святослав Мулик, який прийшов сюди з Хмельницької філії ДП «Укрветсанзавод». Адже через стан ветсанзаводу стояло питання про його цілковите закриття, але тоді б область, де маса ферм з вирощування свиней та птиці, залишилася б без єдиного підприємства з утилізації решток тваринного походження. Найближчий ветсанзавод знаходиться у Костополі, а ті, що у Коломиї, Ковелі, Тернополі та Хмельницькому, зупинилися.

Директор Святослав Мулик.

Нагадаємо, що історія з Жовківським костомельним заводом розпочалася 2016 року, коли місцеві активісти виявили захоронення решток тварин за межами підприємства. За допомогою зйомок з повітря вдалося встановити, що несанкціоновані скотомогильники знаходяться на площі у 50 гектарів. Неодноразово виявляли техніку ветсанзаводу, якою відходи загортали у лісопосадці. А згодом з’ясувалося, що тільки у такий спосіб підприємство може утилізувати сировину з тваринницьких ферм і м’ясопереробних підприємств, адже на той момент костомельний вже кілька років був відключений через борги від газу та води. Тож тодішній директор не вигадав нічого кращого, як перетворити довколишню площу на велетенський скотомогильник. Щоправда, якусь частину відходів таки спалювали, але не у печах, як це передбачено технологією, а просто посеред двору розводили ватру.

Коли можливість закопувати рештки за межами підприємства зникла, кістки, пір’я, тельбухи і цілі туші тварин почали скидати на території підприємства. За якийсь час тут були гори напіврозкладених туш, табуни пацюків, птахів, мух і нестерпний сморід, який за потрібного напрямку вітру несло у бік міста. Коли активісти, екологи і депутат райради Ігор Муравський дісталися до підприємства і вимагали у тодішнього керівництва якихось активних дій щодо утилізації, туші накрили плівкою і назвали це кагатуванням. З-під плівки витікали ріки токсичної рідини. Зі столиці регулярно приїжджали представники ДП «Укрветсанзавод», з тяжкою бідою директора таки відсторонили. Були відкриті кримінальні провадження. Тривалим був і пошук нового керівника.

Святослав Мулик та Ігор Муравський.

«На сьогоднішній день є інвестиційні кошти. Усе це на середній стадії закінчення. Є ще над чим працювати, але ми йдемо уперед», – розповідає директор Жовківської філії ДП «Укрветсанзавод» Святослав Мулик.

Перші зміни

Незважаючи на те, що підприємство ще у процесі ремонтно-відновлювальних робіт, штат підприємства вдалося збільшити з 12 до 27 осіб. Зарплата сьогодні тут становить щонайменше 10 тисяч гривень. Усі рештки, якими рясно була вкрита територія заводу, перемістили до дальньої стіни і готуються до накриття.

Старі рештки перемістили під стіну.

Навіть неприємний запах став значно слабшим, зникли зграї птахів – ворон і лелек, – зате з’явилося чимало ластівок. Немає і велетенських пацюків, які настільки звикли, що вони тут господарі, що ніяким чином не реагували на присутність людей. Вся територія була пронизана норами і щурячими каналами. Боролися з ними традиційними методами – труїли.

«Раніше уся територія тут була вкрита тушами, які розкладалися під відкритим небом. Не працював жоден котел, від газопостачання підприємство було відключене з 2013 року. Тим не менше продовжувався прийом сировини, яку закопували поза межами Жовківської філії ДП «Укрветсанзавод». Йдеться про територію у 50 гектарів, яка зараз буде рекультивовуватися. Є переможець тендеру вартістю 18,5 мільйона гривень», – розповідає Ігор Муравський, депутат Жовківської районної ради, голова комісії з питань сільського господарства, екології та раціонального використання природних ресурсів.

Депутат додав, що крім того, що рештки складувалися на території, сюди направлявся конфіскат, який мав би утилізуватися на підприємстві, але якимсь чином потрапляв на ринок.

«Ми все це призупинили – десь з червня 2016 року. Зараз 2019 рік і завод просто не впізнати. Йдуть повним ходом ремонтно-відновлювальні роботи, підключена вода, каналізація, окремо будуть підключені очисні споруди, встановлені фільтри хімічної очистки, які нейтралізують неприємний запах і покращать екологічну ситуацію в районі», – пояснює Ігор Муравський.

До речі, раніше рештки не просто залишали під відкритим небом, а й почали їх закопувати на території підприємства.

«Були вириті ями завглибшки 6-7 метрів. Коли почалося очищення території, то техніка просто провалювалася. Спільними зусиллями ми старалися відновити це підприємство. І ось ми маємо перші результати. Вже підключені чотири парові котли, окремо – котел, який працює на твердому паливі. Колишня пожежна водойма відновлена, запустили воду. Сьогодні підприємство вже не несе серйозної екологічної загрози, водночас потребує рекультивації територія навколо підприємства. Через 5 років покращиться екологічна обстановка і якість води. Глибина закопування решток – 4-5 метрів. Під ними є шар глини і піщаник. Багато решток досі не розклалися, оскільки вони запаковані у поліетилен, що стримує природні процеси. Буквально півроку тому ми відкопали тушу, яка була закопана 2016 року, вона була нерозкладена», – веде далі депутат.

За його словами, за понад рік було витрачено на роботи понад 10 мільйонів гривень. Водночас кримінальні провадження, відкриті ще три роки тому, досі у процесі і до суду не передані.

«Мене час від часу викликають у прокуратуру давати свідчення. Кримінальні провадження відкриті лише за статтями про забруднення навколишнього середовища. Жодного кримінального провадження, яке стосується розкрадання державних коштів, зловживання службовим становищем тощо, немає. Колишній директор наразі жодної відповідальності не поніс», – резюмував Ігор Муравський.

Єдине підприємство у західному регіоні

Хоча роботи на підприємстві досі продовжуються, ветсанзавод приймає сировину, принаймні стільки, скільки в змозі переробити, а вилучені кошти витрачає на ті ж ремонтно-відновлювальні роботи.

«Кошти інвестиційні, плюс те, що підприємство на даний час може заробити за рахунок утилізації відходів. Це перший такий інвестиційний план. Роботи розпочалися десь торік у травні. Найбільший об’єм робіт був зроблений із січня нинішнього року. Ми приймаємо стільки сировини, скільки можемо переробити за добу. За місяць це 120-140 тонн переробки. Здебільшого це кістка, оскільки ми наразі не виробляємо м’ясо-кісткове борошно. Зараз ми тільки відновили лінію на кісткове борошно. Продукція відповідає ГОСТу», – пояснює директор Святослав Мулик.

До того ж продукція, яку використовують як корм для всіх видів тварин та риби, є затребуваною. Адже якщо раніше кісткове і м’ясо-кісткове борошно у великих кількостях закуповували за кордоном, то через епідемію африканської чуми свиней, його ввезення тепер заборонене.

Десь за місяць на підприємстві, окрім кісткового борошна, почнуть виробництво і м’ясо-кісткового.

«Зараз ідуть випробувальні роботи лінії з виробництва м’ясо-кісткового борошна. Треба закінчити лінію з просівання, а також пакування. Тому на це піде десь приблизно місяць. Ми спрямовані більше на переробку відходів тваринного походження, тому що на Львівщині дуже багато підприємств з вирощування свиней та птиці. Відтак є багато відходів тваринного походження», – пояснює Святослав Мулик.

Водночас навіть якщо підприємство запрацює на повну потужність, забезпечити повністю потреби області воно навряд чи зможе, не кажучи про західний регіон загалом, де практично жоден ветсанзавод більше не працює.

«Навіть для Львівської області цього підприємства буде замало. 4 котли по 3 тонни – це 12 тонн і двозмінний робочий день, то це виходить 24 тонни сировини на добу. А потреби значно більші», – резюмував директор підприємства.

Оксана ДУДАР, фото автора

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: