Чого хочуть львів’яни, або Чи працює бюджет участі у Львові

260018

Вже кілька років частина бюджету розвитку Львова йде на втілення проєктів, запропонованих самими городянами. Зараз реалізується 49 проєктів-переможців торішнього конкурсу, ще 5 – вже реалізовано.

Чи прозорий механізм розподілу коштів і чи більше приносить користі громаді саме така схема освоєння бюджету?

Що таке бюджет участі

Бюджет участі надає можливість кожному громадянину брати участь в розподілі коштів через створення проєктів для покращення міста та/або голосування за них. За великим рахунком, це альтернативний розподіл бюджету, де за певні проєкти голосують не делеговані депутати, а кожен представник громади. Подати власний проєкт може будь-хто охочий, але самим поданням справа не обмежиться, адже ідею треба буде відстоювати, бо вона конкуруватиме з багатьма іншими. Як показує практика, у Львові така конкуренція доволі висока. Львів’янка Ольга Кирилович – авторка одного з уже втілений проєктів-переможців. Вона зауважує, що участь у конкурсі потребує від автора неабияких умінь.

«Такий конкурс вимагає від автора проєкту вийти за власні рамки, похапцем навчитись багатьом речам (наприклад, самотужки робити хоч якісь рекламні макети) і спілкуватись з найрізноманітнішими людьми (навіть, якщо ти затятий інтроверт). Зрештою, і знання теж потрібно поглиблювати ще на етапі складання кошторису, потрібно вникати в технічні нюанси реалізації проєкту. Тобто в особистісному плані для автора це надзвичайно позитивний досвід. Адже одна справа мріяти про створення якогось об’єкту, і зовсім інша – власноруч робити все, щоб це стало реальністю», – говорить Ольга.

Інший вид участі в громадському бюджеті – голосування. Таким чином городяни можуть обирати – хочуть вони облаштувати дитячий майданчик на сусідній вулиці чи придбати інструменти місцевій музичній школі. Обирати можна лише за однин із запропонованих великих та малих проєктів.

Бюджет участі у Львові становить приблизно по 30 мільйонів гривень щороку. Сама по собі цифра велика, втім у розрізі загального бюджету розвитку міста – це мізер. Як розповіли у департаменті «Секретаріат ради», що займається організацією конкурсу, у відповідь на інформаційний запит ІА Дивись.info, 2017 року бюджет участі становив 1,2% бюджету розвитку Львова, торік – 1,4% від тогорічного бюджету розвитку.

«Бюджет участі становить лише відсоток від бюджету розвитку, але це фактично відсоток на новій ідеї, адже бюджет розвитку – це фінансування проєктів, що напрацьовуються роками, - говорить директор департаменту «Секретаріат ради» Юрій Лукашевський. - Перед початком четвертого сезону громадського бюджету ми фіналізували, що реалізували 104 проєкти на понад 80 мільйонів гривень.

Результати, які ми отримали під час реалізації громадського бюджету Львова за останні три роки, показують, по-перше, великий інтерес  мешканців до цього інструменту, по-друге, що ідеї, які реалізовуються, мають великий коефіцієнт корисної дії. Тобто гроші ефективно використовуються, і дуже часто ми маємо синергію, коли на реалізацію проєктів дотягуються кошти й ресурси з інших джерел».

Статистика

За останні два роки завдяки бюджету участі у Львові профінансували сумарно 92 проєкти, запропонованих та підтриманих мешканцями. Загальна сума цих проєктів, поданих у 2017 та 2018 роках, становить понад 64 мільйони гривень.

І якщо у петиціях, про які ми писали раніше, освіта була сферою-аутсайдером, то в громадському бюджеті саме вона є беззаперечним лідером. 2017 року 27% з усіх поданих на конкурс проєктів (а їх було майже три сотні) стосувалися освіти, 45% проєктів-переможців стосувалися цієї сфери. Торік зі 159 поданих проєктів освіти стосувалася майже половина, а кількість проєктів-переможців з цієї сягнула 61%.

За результатами конкурсу 2017 року з бюджету профінансували 38 проєктів (34 малих і 4 великих) на 25,7 мільйона гривень. Фактично, це лише кожен дев’ятий проєкт із загальної кількості запропонованих. Більшість із них реалізували торік, а ще 7 – в процесі. Є навіть 5 проєктів-переможців 2016 року, які досі не завершені. Затягування із реалізацією цих проєктів журналістам пояснили у міській раді. Так, наприклад, у «проєктно-кошторисну документацію відновлення центральної алеї та прилеглих територій парку «Замарстинівський» було внесено зміни й вона перебуває на експертизі», аналогічні зміни відбуваються з проєктно-кошторисною документацією відновлення парку «700-річчя Львова». Чиновники пояснюють, що проблеми з реалізацією проєктів бувають і юридичного характеру. Наприклад, по одному з проєктів затримка обумовлена судовим процесом. Є й такі проєкти, реалізувати які неможливо. Наприклад, тренувально-вигульний майданчик для собак у Рясне-1 не відповідає зонуванню території, тож, незважаючи на результати голосування, проєкт так і не втілили.

За результатами торішнього конкурсу переможців стало більше – 54 проєкти (48 малих і 6 великих) отримали фінансування і реалізовуються зараз, п’ять із них вже завершено. Таким чином фінансування здобула вже кожна третя пропозиція.

Конкурс викликає чимало цікавості у городян, адже майже кожен десятий мешканець бере участь у голосуванні (72 тис за 2017 рік та 68 тис – за 2018).

Чого хочуть львів’яни

Малі проєкти Громадського бюджету покликані покращити інфраструктуру конкретних навіть не районів, а вулиць чи локацій міста. Великі проєкти є міжрайонними. Крім інфраструктурних ідей, громадський бюджет також звертає увагу на обладнання різноманітних мистецьких шкіл чи гуртків для дітей тощо.

Якщо проаналізувати проєкти-переможці торішнього конкурсу, то більшість становлять пропозиції облаштування дитячих чи спортивних майданчиків, реконструкція паркових зон та облаштування дорожнього покриття біля будинків чи закладів освіти. Але серед таких проєктів виділяється кілька доволі неочікуваних пропозицій. Наприклад, облаштування сучасної палати інтенсивної терапії для новонароджених дітей у пологовому відділенні НКП «3-ої міської лікарні» на вул. Я. Раппопорта, 8, створення міжшкільної міської обсерваторії або сходових підйомників для людей з обмеженими фізичними можливостями у відділеннях 4 клінічної лікарні.

Втім, у нестандартних ідей є певний недолік – профільні департаменти ЛМР бувають не готовими до реалізації проєктів через брак досвіду.

«Для мене реалізація проєкту в рамках громадського бюджету виявила усі слабкі сторони підготовки самого проєкту, неготовність профільного департаменту до реалізації (оскільки для них це був перший такий досвід), брак належних виконавців (враховуючи специфіку обладнання) і багато інших факторів, - зауважує Ольга Кирилович. -  Допомагати у його реалізації довелось з першого дня – створення візуалізації, пояснення нюансів і специфіки об’єкту (щоб запобігти внесенню небажаних змін у проєкт). Тобто на етапі підготовки проєктної документації, якщо проєкт є унікальним в своєму роді, участь автора однозначно необхідна. Але після оголошення тендеру на виконання робіт від автора вже нічого не залежить. І тут лише залишається сподіватись, що профільний департамент і виконавець робіт, який переміг у тендері, зроблять все саме так, як задумувалось. Але навіть якщо щось вийшло не так, допомогти на волонтерських засадах (наскільки це можливо) ніхто не забороняє».

До слова, у міській раді лише вітають такий контроль з боку авторів проєктів.

«Якісь робіт є високою, бо ми маємо, фактично, потрійний контроль: класичний від посадових осіб міської ради, контролюючих профільних органів. Але є ще більший контроль від самих мешканців та розуміння виконавців, що виграють на Prozorro чи просто отримують ці підряди, що це треба зробити якісно, бо по-іншому не пройде», - говорить директор департаменту «Секретаріат ради» Юрій Лукашевський.

Як покращити систему

На конкурс проєктів громадського бюджету є й нарікання. Одне з найчастіших серед львів’ян – складність реєстрації для голосування. Крім того, за словами авторки одного з проєктів Ольги Кирилович, варто надати городянам більше голосів, аби не обирали лише один великий та один малий проєкт за рік, а по кілька – у різних категоріях.

«Таким чином, кожен мешканець зміг би зробити своє волевиявлення щодо всіх сфер життя міста, які його цікавлять, наприклад, проголосувавши і за дитячий майданчик поблизу дому, і за проєкт для підлітків, і за майданчик для вигулу собак, і за великий проєкт з реконструкції парку, і за проєкт соціального спрямування. Маючи лише 2 голоси, а фактично лише 1, оскільки переважна більшість проєктів належать до категорії малих, вибір фаворита стає надзвичайно непростим», - пояснює Ольга.

У міській раді звітують, що щороку після завершення чергового конкурсу проводять «роботу над помилками».

«Щороку приймаємо нове положення про громадський бюджет з аналізом тих речей, які видаються нам в очі після проведення проєктів. За результатами сезону збираємо комісію, до якої входять представники громадськості, депутатського корпусу, виконавчого органу міської ради, де обговорюємо слабкі місця й ті речі, які треба вдосконалювати», – пояснює Юрій Лукашевський.

Подати свій проєкт на черговий конкурс можна буде онлайн чи через ЦНАП.

Валерія ПЕЧЕНИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: