Борщівник Сосновського: знищити не можна вирощувати

У липні загальна площа отруйного борщівника Сосновського на Львівщині становить 700 гектарів. Екологи вважають рослину агресивною і небезпечною. Однак у Міністерстві агрополітики переконані: борщівник – цінна кормова культура, яка потребує додаткового дослідження.  

Отруйний борщівник до України завезли з Сибіру ще в 50-ті роки минулого століття. Радянський вождь наказав вирощувати борщівник як кормову культуру для худоби, бо вважалось, що при мінімальних витратах на вирощування, рослина дає максимальну харчову цінність.

З часом виявилось, що борщівник Сосновського має і інший бік медалі. Мінусів від годування тварин невибагливою рослиною було набагато більше, аніж плюсів. Так, у кожного, хто контактував з рослиною, з’являлися опіки, які були дуже болісними та довгий час не загоювалися. Також після поїдання худобою соковитого корму у корів молоко ставало гірким на смак.

Дізнавшись про це, радянська влада віддала наказ вилучити борщівник із раціону худоби. Борщівник перестали спеціально вирощувати, але отруйна рослина продовжувала активно проростати в Україні, особливо у Західних регіонах.

Де найчастіше на Львівщині можна побачити отруйну рослину

Як повідомив Дивись. Інфо директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Руслан Гречаник, станом на липень борщівник займає 700 га землі, що удвічі менше, ніж за той самий період минулого року. Найбільші осередки борщівника зафіксовані у гірських районах – Дрогобицькому, Старосамбірському, Турківському та Сколівському.

«Взагалі в західних областях він найбільш поширений. Це не тільки Львівщина, але й Івано-Франківськ та Закарпатська області. Як показує практика, найбільше борщівник поширюється уздовж річок та струмків. Отруйна рослина дуже швидко може з’явитися на будь-якій вільній території. Наприклад, занедбана земля або земля, яка в обробітку, але тимчасово її не використовують. Тобто на будь-якій вільній території борщівник може з’явитися досить швидко, якщо він вже є на сусідніх ділянках», – повідомила  аналітик та еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Норенко.

Яку небезпеку для довкілля та людей несе борщівник

Як повідомила еколог Катерина Норенко, борщівник несе різну небезпеку, починаючи від того, що це інвазійний вид, непритаманний для природи України взагалі.

«Він сюди штучно завезений. Як новий вид він несе небезпеку, витісняючи  природні види і, закінчуючи тим, що він несе небезпеку для життя та здоров’я людини. Адже він є отруйним. Сам механізм впливу теж цікавий. Він отруйний не сам по собі, він робить шкіру людини дуже сприятливою до сонячного світла. У ворсинках та соку борщівника містяться речовини фуранокумарини. При потраплянні на шкіру кумарини нейтралізують дію меланіну, який захищає шкіру людину від ультрафіолету. Виходить, що шкіра людини беззахисна після контакту з борщівником. Тому  на ній з’являються опіки. Це може бути за будь-якої погоди, не тільки коли сонячно. Тому що ультрафіолет проникає навіть через хмари. І відповідно від того, яка кількість отруйної речовини потрапила на шкіру, стільки й опіків буде у постраждалого. Опіки можуть бути від невеликих до досить небезпечних з великими пухирями, які потім коли сходять, то на їх місці можуть з’являтися чорні плями, які будуть залишатися на шкірі навіть до трьох років. І варто розуміти, що, якщо наприклад, дитина потрапить у зарості борщівника і дуже сильно попечеться, то відомі навіть летальні випадки», – розповіла Катерина Норенко.

Як боротися із «зайдою»

Отруйна рослина активно витісняє місцеві види трав’яних і деревних порід. З кожним роком питання розповсюдження борщівника у області стає дедалі гостріше.

«Для рослин, які настільки агресивні як борщівник, немає одного методу дієвого, який буде ефективний. Ефективним є тільки комплекс стратегічно-систематичних методів, які варто застосовувати. Це і закордонний досвід, і вітчизняний. Насамперед це моніторинг і виявлення нового осередку на ранніх стадіях поширення. Адже якщо рослинка ще маленька, і рано виявили новий осередок, то простіше з нею боротися одразу, ніж чекати, доки борщівник виросте до 4 до 6 метрів. Це перший метод, далі, дуже ефективно або викошування до цвітіння, або зрізання суцвіть, щоби рослина ще не встигла дати насіння і не поширювалася. Також ефективно, коли повністю викопувати рослину разом із корінням. Але це все треба поєднувати. Спочатку знаходити маленькі осередки, потім зрізати до цвітіння, а потім вже восени, коли трохи рослина ослаблена, можна переходити до повного механічного винищення з викопуванням коріння. Плюс, після цього всього, рекомендується застосовувати гербіциди. Якщо ж борщівник просто зрізати або скосити, коріння дуже швидко поновить ріст рослини. Також під час всіх цих методів треба пам’ятати про власну безпеку. Найкраще проводити всі необхідні роботи у захисному костюмі і, обов’язково, з респіратором, щоб ворсинки не потрапили в дихальні шляхи та на шкіру обличчя», - зауважує Катерина Норенко.

Через те, що борщівник дуже швидко розповсюджується, варто приділити вирішенню цієї проблеми на державному рівні.

«Це питання відповідальності Міністерства агропромислової політики. Зі свого боку ми неодноразово зверталися від голови обласної адміністрації. Також було звернення від депутатів Львівської обласної ради про те, щоби внести цей вид у перелік карантинів. Але фітосанітарна служба і Мінагрополітики відповідає нам, що це цінна кормова малопоширена культура і занесення рослини в цей перелік потребує дослідження, вивчення і тому подібне. І тому виділення бюджетних коштів, навіть якщо таку програму прописати, заборонено бюджетним законодавством. Тобто поки що можна боротися тільки господарським методом, механічним способом, хімічним способом. А після того, як Мінагрополітики, нарешті, внесе його в перелік, тоді можна прописувати програму і фінансувати в бюджеті», – також поінформував Руслан Гречаник.

Чим шкодить борщівник іншим видам рослинності

«Де з’являється борщівник, тим рослинам він загрожує. Якщо, наприклад, найчастіше він поширюється уздовж струмків, там росте лучна та заплавна рослинність. Це вразливі категорії. Адже борщівник, охоплюючи нові території, за рахунок того, що він використовує всі поживні речовини з ґрунту і повністю створює суцільну тінь, закриваючи собою сонце. Таким чином, поряд з борщівником перестають рости інші види рослин. Тобто борщівник повністю захоплює нове середовище для існування і відтісняє лучну, заплавну рослинність далі. Відповідно, на місці, де мали бути отакі природні комплекси, росте борщівник. Була ще теорія, щоправда, не знаю, наскільки вона підтверджена. Вона полягає у тому, що в борщівника є алелопатичні властивості. Тобто рослина разом з корінням може виділяти в ґрунт отруйні або токсичні речовини, які для інших рослин, на відміну від борщівника, можуть бути отруйними. І рослини будуть відразу «тікати» з такої території, адже ґрунт для них є отруйним. Але я невпевнена, що це підтверджено. Проте якщо постійно проводити моніторинг і слідкувати та обробляти територію, то через рік через два, ця земля вже може бути засіяна нормальною рослинністю. Але варто розуміти, що на тій території через кілька років знову може з’явитися борщівник. Тому потрібно постійно слідкувати і на ранніх стадіях видаляти отруйну рослину. Тоді там буде рости природній ценоз», - підводить підсумки Катерина Норенко.

«Основне, щоб на сьогоднішній день були оброблені ті ділянки землевласників, землекористувачів, які їх занедбали. Це в першу чергу і в другу потрібно, щоб управління охорони використання земель Держгеокадастру накладали штрафи на таких недобросовісних господарів земель», - додав Руслан Гречаник.

Довідка

Борщівник Сосновського є отруйною рослиною. Одна  рослина може давати 15-20 тисяч, а в окремі роки - до 100 тисяч життєздатного насіння. При пошкодженні рослина виділяє фуранокумарини, які під дією ультрафіолету спричиняють на тілі людей серйозні опіки. При безпосередньому контакті з нею людина може отримати опіки 1-3 ступенів.

Інна ОРЛОВА