Куди зникає Світязь

Натомість екологи вважають, що причиною є господарська діяльність – осушення боліт. Меліорація вплинула на екосистему і призвела до її зміни.

Вперше про обміління Світязю заговорили торік, у листопаді. Вода відійшла від берега на 100 метрів. Причини обміління називали дві – брак опадів та розробка Хотиславського кар’єру в Білорусі. Про останній екологи попереджали ще на початку 2000-их. Хотиславський кар’єр знаходиться за 21 кілометр від Світязю. Підприємство працює на високих потужностях. Пісок і крейду тут добувають відкритим способом і щодоби відкачується близько 15 кубометрів води, що, вважають фахівці, впливає на рівень грунтових вод.

Однак не усі поділяють думку, що саме білоруське підприємство винне в обмілінні Світязю. Тому що проектна глибина кар’єру 50 метрів і її наразі не досягли. Тож основною версією залишається кліматична – високі температури і брак опадів.

Згідно із даними Волинського гідрометеоцентру, в червні рівень води у Світязі впав на 20 сантиметрів. Це пов’язано зі спекою, адже 11 днів поспіль температура у районі озера трималася понад 30 градусів. Натомість загалом середня температура у червні була понад 21 градус, а це на більше ніж на 5 градусів більше, ніж фіксувалося протягом багатьох років метеоспотережень.

Влітку протягом місяця випаровування зі Світязю становить понад мільйон метрів кубічних води, ще до двох мільйонів йде на фільтрацію. Протягом року цей показник – 30 мільйонів кубічних води. Компенсують втрати води опади.

Віталій Турич, науковий співробітник НПП «Шацький» теж основною причиною обміління називає нестачу опадів.

«Близько двох років зовсім немає опадів, безсніжні зими. І така ситуація не лише у нас, а по всій території Європи. Середньорічна температура у червні нинішнього року була перевищена на 6,6 градуса. Відбувається значне випаровування. Якщо у липні випало 60 мм опадів, то за дослідженнями метеостанції «Світязь» випаровування становить 132 мм, тобто удвічі більше. Йдеться про липень, який був відносно прохолодний. А в червні це випаровування було ще більшим. Крім того, йдеться і про сезонний характер. Зазвичай більше опадів є восени, і тоді рівень озера піднімається», – каже Віталій Турчин.

Крім того, зазначає науковець, у світі відбуваються зміни клімату. Є тенденція до підвищення температури. Тому останніми роками можна спостерігати у нас посухи, що раніше не було характерно.

Втім, науковий співробітник НПП «Шацький» додає, що такі зміни рівня води  в озері мають також сезонний характер.

«Подібні коливання траплялися і в попередні роки, зокрема 2015 року. За спогадами старожилів, ще гірша ситуація спостерігалася на кінець шістдесятих – початок сімдесятих років минулого століття. Тоді ще не був створений Національний природний парк «Шацький» і спостереження не велися. Є природні цикли, пов’язані із сонячною активністю – є так звані сухі  і мокрі роки. Ми сподіваємося, що підуть дощі, не буде таких високих температур, і вода буде набиратися у Світязю», – зазначив Віталій Тручин.

Серед можливих причин обміління фахівці називають ще одну – шлюзи-регулятори, які давно не працюють.

Після великою повені на Світязі 1887 року селяни звернулися до власника озера генерал-губернатора Михайла Драгомирова, щоби викопати канал до озера. На роботу вийшли всі жителі довколишніх сіл і за одну ніч прокопали канал завдовжки майже три кілометри – рівень води спав на 4 метри. Канал сполучає Світязь з озерами Луки і Перемут. Ще один канал йде до озера Пулемецьке.

Коли ситуація з рівнем води змінилася, виникла потреба у будівництві шлюзів, щоби контролювати витікання води з озера. Їх збудували у 60-70-их роках минулого століття. На сьогодні обидва шлюзи не працюють. Канал, який веде до озер Луки і Перемут перекрили мішками з піском. Він повністю сухий. Однак такий захід може мати зворотний ефект і зашкодити цим озерам, де вода теж може почати спадати.

Вода у Світязі спадала, у принципі, щороку, але це відбувалося у серпні. Цього року процес розпочався на місяць раніше.

Аналітик та еколог ЕПЛ Катерина Норенко стверджує, що проблема обміління є не лише у Світязю.

«Проблема міління не тільки Світязя, а і інших водойм і водоток на півночі України – це меліорація. Раніше в тій частині було багато боліт, які осушували для сільського господарства. Рівень грунтових вод ще тримався на початку, але потім почав падати. Зараз у зв’язку зі зміною клімату, зовсім понизився. Таке прослідковується скрізь. Хоча і дощове літо, але це не рятує, грунтові води вже дуже низько, насичення вологою не відбувається. Річка Тетерів зараз дуже мілка, вода опустилась рівня берега на 2-3 метри, я була минулого тижня в межах Малинського лісгоспу на кордоні Житомирської і Київської областей. На річку в такому стані важко дивитись. Деякі стариці Десни можна переходити вбрід, а раніше такого ніколи не було. Місяць тому була в Чернігівській області на Десні (в районі села Максим) – рівень води дуже низький. Ситуація із Шацькими озерами така сама, там раніше було багато боліт, але їх теж осушували», – каже Катерина Норенко.

І додала, що меліорація започаткувала потужні зміни і дуже давно, зараз вони набувають незворотних сценаріїв у зв’язку з кліматом. Врятує хіба що відновлення природних екосистем, насамперед – боліт.

Довідка

Світязь — найглибше озеро в Україні. Розташоване в межах Шацького району Волинської області. Належить до групи Шацьких озер, що у межиріччі Прип'яті й Західного Бугу, поблизу смт Шацьк, на території Шацького національного природного парку .

Берегова лінія протяжністю понад 30 км заросла комишами, очеретом та осокою. На Світязі випадає за рік у середньому 543 мм опадів. Найбільш дощового 1974 року тут випало 843,6 мм опадів. Живиться Світязь переважно підземними та атмосферними водами.

Довжина озера 7,8 км, ширина 4,1 км. Площа 27,5 км кв, найбільша глибина 58,4 м, середня глибина — 7,2 м, прибережна смуга мілководна

Оксана ДУДАР

Відео: Ігор Алексєєв (Fb)