«Казино завжди виграє»: чи варто легалізувати ігровий бізнес

ІА Дивись.info поцікавилася в експертів чи справді ігровий бізнес сприятиме розвитку української економіки і чи легко буде вивести з тіні казино, які нелегально працюють вже 10 років, прикриваючись вивісками «лотерея».

Історія питання

15 травня 2009 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні», який забороняє не тільки гральний бізнес, а й участь в азартних іграх. 4 червня президент Віктор Ющенко ветував цей закон і запропонував парламенту доопрацювати його з метою реальної заборони цієї діяльності на певний період часу до її жорсткого законодавчого врегулювання. 11 червня парламент подолав вето на Закон «Про заборону грального бізнесу в Україні». Головним лобістом законопроекту була тодішній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко.

Утім, благі наміри призвели до цілковитої тінізації казино, і всі грошові потоки від цього бізнесу пішли повз бюджет у кишені тих, хто взявся «дахувати» гральний бізнес. Згодом на багатьох закладах з’явилися вивіски «лотерея» і їхня робота з цілком нелегальної набула статусу напівлегальної.

У грудні 2014 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що міліція протягом десяти днів ліквідує всі підпільні гральні заклади в Україні. Та цього не сталося навіть через п’ять років.

Тим часом 2016 року з’явився урядовий законопроект №4663 про детінізацію грального бізнесу. Це була вже четверта спроба легалізувати казино. Попередні, напрацьовані Міністерством фінансів, не змогли пройти навіть комітети.

У запропонованому законопроекті зокрема зазначалося, що казино можуть діяти лише на територію чотирьох та п’ятизіркових готелів, де не менше ста номерів, а також в аеропортах, на іподромах, а також суднах, які зареєстровані в Україні. Площа казино має бути не меншою за три тисячі квадратних метрів. Не можна відкривати гральні заклади у містах з населенням менше 50 тисяч людей.

Європейський суд з прав людини зобов'язав Україну виплатити трьом заявникам понад півмільйона євро компенсації за скасування їхніх ліцензій на азартні ігри у зв'язку зі набуттям чинності закону «Про заборону грального бізнесу в Україні»

У лютому нинішнього року законопроект №4663 був включений до порядку денного парламенту. Однак законопроект так і не був схвалений.

А ось 27 червня нинішнього року відбулася подія, яку мало хто помітив. Європейський суд з прав людини зобов'язав Україну виплатити трьом заявникам понад півмільйона євро компенсації за скасування їхніх ліцензій на азартні ігри у зв'язку зі набуттям чинності закону «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Про подію на своїй сторінці у Фейсбуку розповіла колишня державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська. У рішенні ЄСПЛ вказані троє позивачів ТОВ «Світ розваг» з Харкова, фізична особа Наталія Станко із Закарпаття та львівське приватне підприємство «Ігро-бет». До набуття чинності закону про заборону грального бізнесу усі вони купили безстрокові ліцензія, за які сплатили приблизно по 150 тисяч євро.

Відтак суд ухвалив, що Україна має сплатити як компенсацію першому позивачу 300 тисяч євро, другому – 58500 і третьому – 135 тисяч євро. Крім того, покрити судові витрати загалом близько 20 тисяч євро.

Легалізувати чи не легалізувати

Експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко переконаний, що повернення грального бізнесу у правове коло – позитивний крок. Головне – встановити чіткі і однакові правила для усіх.

«Якщо говорити про досвід Сполучених Штатів і столиці грального бізнесу штату Невада, то ситуація така: щорічно, щоквартально і щомісячно казино сплачують до різних бюджетів кошти. Наприклад, кожне казино отримує ліцензію на право його роботи, і ця плата становить від 16 тисяч доларів і більше. Крім того, щоквартально вони сплачують за ліцензію у середньому 30 тисяч і щомісячні платежі – від 7% з оборудки казино. Крім того, усі казино як об’єкти господарської та комерційної діяльності сплачують місцеві та федеральні податки та збори. Тобто на рік кожне казино сплачує десятки, сотні тисяч і навіть мільйони доларів у бюджет. Крім того, у добровільно-примусовому порядку вони займаються і благодійністю. Плюс до цього федеральний і місцевий бюджети отримують податки саме на виграші гравців. Якщо у Неваді цей податок нуль, то у Нью-Джерсі, де теж досить багато казино, – 11%. Плюс федеральний податок 20% для американців і 30% – для іноземців, які отримали якийсь виграш у казино. Тому вигідність грального бізнесу для економіки цілком очевидна. У 2015 році, коли розроблявся законопроект щодо легалізації казино в Україні, за оцінками експертів, сума потенційного прибутку в бюджет становила приблизно півтора мільярда євро. Думаю, що цей прогноз був досить таки песимістичний. Насправді сума набагато більша», – каже Олександр Чебаненко.

У 2015 році, коли розроблявся законопроект щодо легалізації казино в Україні, за оцінками експертів, сума потенційного прибутку в бюджет становила приблизно півтора мільярда євро.

Утім він зазначає, що є негативні сторони цього явища.

«Ці ж казино в Америці спочатку контролюватися незаконними суб’єктами, але, починаючи з 80-их років минулого століття, гральний бізнес майже повністю легалізований. У нас, навпаки, практично повністю незаконний і він має досить таки сильне коріння. Велика кількість казино, лотерейних точок та інших варіантів – це законне і напівзаконне відбирання грошей у громадян», – наголошує Олександр Чебаненко.

Але цей бізнес буде привабливим для потенційних інвесторів.

«Пан Зеленський озвучив тези з законопроекту 2016 року, що казино виключно працюватимуть у п’ятизіркових готелях. Це дуже прибутковий бізнес, інакше ним би не займалися в усьому світі. Тільки за те, щоби потрапити до пулу претендентів на отримання ліцензії на право будівництва казино, відбувається запекла боротьба в усьому світі, насамперед фінансова. Головне – запровадити правила, які будуть спільні для всіх. Тож особлива увага має бути приділена саме цьому питанню. Певні напрацювання є зокрема у Мінфіні, а також в інших інституціях. Важливо розібратися у цьому і прийняти правильне рішення, щоби цей бізнес легалізувати. Як довів і наш досвіт, ми можемо скільки завгодно криміналізувати гральний бізнес, але він однаково існуватиме у тому чи іншому вигляді. З правової точки зору, треба прийняти нові законодавчі акти щодо регулювання діяльності саме казино і внести зміни до податкового законодавства, до законодавства яке регулює діяльність органів внутрішніх справ тощо. У принципі ще з 2015 року певні напрацювання є, законопроекти існують, тому, напевно, було б корисно проаналізувати це», – веде далі експерт.

Водночас Олександр Чебаненко вважає, що вивести гральний бізнес з тіні, де протягом десятиліття були встановлені свої правила, розподілені фінансові потоки, буде дуже не просто.

У випадку платити податки тоді, коли є можливість їх не платити, виберуть другий варіант

«Він має сильне коріння і, звичайно, у випадку платити податки тоді, коли є можливість їх не платити, виберуть другий варіант. Тому треба запровадити єдині правила для всіх і знайти баланс, щоби людям, які займаються цим бізнесом, було б вигідніше легалізуватися, сплачувати податки  і в принципі займатися легальним бізнесом. Якщо податки будуть непосильні, то ймовірність, що бізнес так і залишиться нелегальним, дорівнює 100%. Треба знайти золоту середину, яка дозволить людям займатися цим бізнесом, а державі отримувати зиск у вигляді податків», – резюмував експерт.

Хто виграє

Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України вважає, що у країнах із розвиненою економікою гральний бізнес є легальним, але він присутній у спеціальних місцях, де азартні люди без лудоманії здатні задовольнити свої нахили.

«Навпаки, присутність гральних автоматів і казино «на кожному кроці» є ознакою хворої економіки та спроб «рукою вільного ринку» спустошувати кишені громадян. Левова частка грального бізнесу в Україні традиційно перебуває у тіньовому або «сірому» секторі. Вона фактично не обкладається податками, але «виграш у казино» є способом легалізації «брудної готівки». Не варто розраховувати на те, що «легалізація» грального бізнесу радикально покращить виконання бюджету. Десятиліттями напрацьовані схеми ухиляння від оподаткування та їхньої «мінімізації», що стосується й грального бізнесу. У глибинах масової свідомості присутня істина, що «казино завжди виграє», але масова реклама азарту робить свою справу. Масова лудоманія як і алкоголізм або наркоманія просто будуть додатковими язвами на тілі суспільства. Лобісти казино мають кращі можливості для впливу на владу у бажаному для себе напрямку, аніж громадянське суспільство», – каже Андрій Мартинов.

Не варто розраховувати на те, що «легалізація» грального бізнесу радикально покращить виконання бюджету.

Медіаексперт Гліб Трофимчук, що якщо законодавство буде змінено належним чином і будуть перекриті «лазівки» на кшталт поняття «лотерея», яким прикриваються зараз ігрові зали, то, звичайно ж, наповнюваність бюджету виросте.

«Проблема «лотерей» в тому, що їх власники сплачують мінімальні податки в бюджет, при цьому справно сплачуючи «дахування» контролюючим органам. В результаті практично всі доходи розподіляються по кишенях, минаючи бюджет. Що стосується втрат від перебування грального бізнесу у тіні, можемо сміливо говорити про суму в 1-1,5 мільярда доларів. Для порівняння: це третина доходів, які сьогодні Україна отримує в рік від транзиту російського газу в Європу».

Євгенія Дубинська в ігровому бізнесі пропрацювала понад 20 років. На момент закриття казино штат працівників у її компаніях перевищував півтори тисячі осіб.

«Економіці країни сьогодні вкрай вигідна легалізація грального бізнесу. По-перше, фінансові потоки не будуть проходити повз скарбницю, по-друге, при прийнятті закону про гральний бізнес створиться величезна кількість нових робочих місць з досить високою оплатою. Також це каталізатор і для інших, суміжних бізнесів, у яких гральний бізнес буде закуповувати товари або послуги, наприклад оживе ринок нерухомості, виробництво реклами, будівельні компанії, шоу-бізнес тощо, а вони теж мають співробітників і платять податки. Плюс легалізація дозволить рости і самому бізнесу, а значить в країну потечуть інвестиції», – каже Євгенія Дубинська.

Сьогодні в тіньовому полі оборот у місяць по індустрії від 5 до 10 мільярдів

За її оцінками, сьогодні в тіньовому полі оборот у місяць по індустрії від 5 до 10 мільярдів, а якщо станеться легалізація, він збільшиться щонайменше в три-чотири рази, оскільки гравці ринку зможуть займатися маркетингом, просуванням і рекламою.

«Плюс сьогодні багато компаній, які оперують інтернет-казино, онлайн-букмекерськими конторами, зареєстровані в оффшорних зонах і працюють на Україні в сірому полі, а податки платять за місцем реєстрації, ліцензії купують там же, відповідно можливість працювати в законодавчому полі дозволить і їм легально платити податки , а не займатися різними схемами», – зазначає Євгенія Дубинська.

Як підготувати суспільство

Свого часу так легко було ухвалити закон про заборону грального бізнесу, бо була розіграна карта суспільної думки. Азартні ігри – таке ж зло, як алкоголізм чи наркоманії. Підстав сумніватися у цьому твердженні немає, але чи зникло явище як таке, коли його заборонили? Хворий на лудоманію завжди знайде, де зробити ставки, як і наркоман, якому потрібна доза.

Однак, якщо казино повернуть у правове коло, суспільного резонансу таки не уникнути.

«Для того, щоби не було резонансу у людей, необхідно зібрати робочу групу з професіоналів і експертів галузі, запросити податкову, силовиків, юристів, проаналізувати закони в країнах, де успішно працює гральний бізнес – це Болгарія, Білорусь, Литва, Латвія тощо, і виробити оптимальну модель роботи для України, яка дозволить мати рівні права учасникам ринку, яка буде відстоювати права держави і бізнесу, яка буде контролювати бізнес у тому, щоб дотримувалися ліцензійні умови. Важливо розробити й ухвалити такий закон, який не буде лобіювати якусь певну фінансову групу, а створить правила гри і дозволить бізнесу бути прозорим, конкурентним і ефективним», – вважає Євгенія Дубинська.

Дмитро Сінченко з ГО «Асоціація політичних наук» теж вважає, що все залежить від того, яким чином це обгрунтувати суспільству.

«Адже легалізація не означає підтримку, це означає лише те, що з того бізнесу, який і так успішно працює в Україні, отримуватимуть податки не злочинці, а держава, і що ці гроші підуть і на нашу армію, і на відновлення нашої інфраструктури, і на вирішення соціальних питань. Станом на сьогодні існує достатньо велика група підтримки такого рішення, проте більшості необхідно буде пояснити його переваги через традиційні канали комунікації, а це передусім телебачення. Нова влада станом на сьогодні має у своєму розпорядженні достатній інформаційний ресурс, аби це зробити, тут потрібне лише бажання і політична воля. І на легалізації грального бізнесу не варто зупинятись, адже у нас ще багато таких питань, вирішення яких вже давно назріло. Я говорю про легалізацію проституції, порнографії, легких наркотиків, короткоствольної вогнепальної зброї, засобів негласного отримання інформації тощо. Якщо все це отримає законодавче регулювання – ми зробимо просто таки неймовірний крок і у боротьбі з корупцією, і у боротьбі зі злочинністю, і у збільшенні державного бюджету», – каже Дмитро Сінченко.

Оксана ДУДАР