дивись.info

Назад в СРСР: суд заблокував запровадження нової системи харчування в армії

Назад в СРСР: суд заблокував запровадження нової системи харчування в армії
Фото з архіву. Міжнародний центр миротворчості та безпеки.

Суд зупинив запровадження нової системи харчування у Збройних Силах України. Підставою стало призупинення наказу через звернення фізичної особи-підприємця з Луцька. Якщо Міністерство оборони програє суд, то наступного року вже усі частини ЗСУ, навіть ті, де зараз працює нова система, будуть харчуватися як за Союзу.

Це означає, що набір продуктів, з якого готуватимуть для військових, буде складатися з понад 35 позицій, замість 419, які запроваджені у 73 військових частинах по Україні.

Про судові розгляди і особливості харчування у війську ІА Дивись.info поспілкувалася з Діаною Петренею, керівницею проекту реформи системи харчування в ЗСУ.

– Чому суд зупинив запровадження нової системи харчування у Збройних Силах України?

– Як і щороку ми провели торги на закупівлю продуктів для переходу військових частин на нову систему харчування. Усе це відбувається на Prozorro, де оголошуються всі аукціони. Абсолютно стандартна ситуація. Один із учасників торгів почала затягувати аукціонів методом подачі скарг в Антимонопольний Комітет України. Абсолютно легальна схема – ФОП має право скаржитися на документацію, яка її не влаштовує. Відтак АМКУ має розглянути її скаргу. Антимонопольний комітет розглянув усі скарги – деякі рішення були прийняті на користь Міністерства оборони, деякі – на користь скаржника. Відповідно, надається певний термін Міністерству для усунення недоліків. Усе це було зроблено. Згідно із законом про публічні закупівлі, є визначений термін, після якого вже не можна подавати скарги до АМКУ. Йдеться про місяць часу. Отже, коли минув місяць, ФОП звернулася до суду із заявою про те, що вона вважає усі ці тендери (і не лише той, у якому вона брала участь), котрі стосуються переходу військових частин на нову систему харчування, неправильними і їх потрібно скасувати. Суд визнав, що у цьому є певна логіка. Суддя винесла ухвалу про скасування цих торгів. Ухвала діє до засідання, на якому має бути винесене кінцеве рішення у справі. Після першої ухвали була винесена друга, згідно з якою, доки не буде суду щодо тендерів, потрібно призупинити дію наказу, згідно з яким відбувається перехід усіх військових частин на нову систему харчування. Як пов’язане одне з іншим, не зовсім зрозуміло. Ці дві ухвали були винесені в один день, 16 липня, підписані вони різними суддями. Відповідно, з цього моменту усі процеси щодо переходу на нову систему харчування зупинилися, оскільки немає головного документа – наказу Міністерства оборони України. Після того, як ці ухвали вступили у силу, були скасовані усі торги на продукти, тому що одна з ухвал – це відмінити всі торги. І виникло питання, що ж робити далі? Тому що наказ про перехід жодним чином торгів не стосується, там йдеться про те, що потрібно забезпечити військові частини продуктами до певного періоду. Виник певний правовий казус. Юристи звернулися із клопотанням до суду щодо того, щоби ухвалу про скасування наказу зупинили.

Клопотання було розглянуто, але суддя відмовила Міністерству оборони. Рішення зводиться до того, що мовляв чекайте на 13 число, коли відбудеться основний суд по тендерах.

– Чи ця ухвала означає, що нова система харчування буде призупинена і в тих частинах , де її вже запровадили?

– На нову систему харчування перешли 73 військові частини. У відсотковому співвідношенню – це 46%. Ті, хто вже перейшов на нову систему до кінця року за нею і харчуватимуться. Тому що угоди на поставку продуктів у ці 73 військові частини були укладені торік і вони були укладені за зовсім іншим наказом. Якщо Міноборони програє суд, це означає, що нові частини так і не будуть переведені на нову систему харчування. Водночас, ймовірно, не буде правових підстав оголошувати торги на продукти для тих частин, які вже перейшли.

– Чим відрізняються стара системи харчування у ЗСУ?

– Існував норматив, за яким харчуються солдати. Це постанова Кабміну 426, де дуже докладно описано, скільки і чого може з’їсти боєць за добу. У цій постанові є 35 найменувань продуктів. Сам норматив був розроблений десь у середині 60-их років минулого століття. Він оновлювався, але дуже не суттєво. Десь додавали сало, ще щось. У чому найбільша підступність цієї норми? Річ у тім, що за нормами там немає великої кількості продуктів, яких у 60-их просто не існували. Наприклад, йогурти або розчинна кава, яка тоді вважалася розкішшю. Відповідно, армію кавою ніхто не забезпечував. Або, наприклад, 650 грамів хліба. На основі нашого досвіду після переходу на каталог найздоровіші чоловіки за великих фізичних навантажень з’їдають 350 грамів хліба. Виходило так, що, згідно з нормою, ці 650 грамів хліба однаково видають – або ти їх з’їси, або викинеш. І так практично по усім пунктах. Якщо скласти усі норми, то продуктів трохи більше, ніж 35. Але якщо взяти норму, за якою харчується армія – загальновійськова норма №1, то там 35-37 позицій. І там особливо порахувати нормально не можна. Наприклад, овочі – це одна норма, але вона розкладається на борщовий набір. Або «крупи різні». Як правильно рахувати – це одна позиція чи кілька? Крім того, здебільшого береться найдешевша крупа. Це те, що стосується норм.

– Що із себе представляє система, яка з’явилася перед новою системою харчування?

– Йдеться про систему аутсорсингу. Вона з’явилася 2007-2008 рр. Була введена за Гриценка.  І загалом сама ідея доволі нормальна, якщо б виконувалася так, як у всіх цивілізованих країнах світу. У чому ж суть аутсортингу? На торгах Міністерство оборони пропонує певну суму за харчування одного бійця. Натомість за запропоновану суму поставник має закупити продукти відповідно до норми, привезти їх у військову частину, покласти на склад військової частини, який він орендує у МОУ, потім ці продукти перемістити на кухню, яку теж орендують у міністерства. На цій кухні кухарі аутсорсера приготують якісь страви і видадуть солдатам. На цьому їхня компетенція закінчується. Тобто вони власники ланцюжка, починаючи від закупівлі продуктів і закінчуючи видачею їжі. Найбільша проблема у цьому ланцюжку – відсутність контролю. Продукти можна перевіряти тільки на паперовому рівні. Тобто компанія надає документи, в яких зазначено, що продукти відповідають ГОСТу. Самі продукти перевіряти не можна, лише вибірково, тобто заздалегідь повідомити про перевірку. Виходить, якщо постачальник недобросовісний і документи він підробив, у нього буде достатньо часу, щоби помістити на склад якісні продукти для перевірки. Ми не можемо зайти на склад, на кухню, бо, згідно з угодою про оренду, вони належать орендарям. І навіть якщо аутсорсер найняв якусь бабцю Галю і вона погано готує, ми на це вплинути не можемо. Тому що це найманий працівник, який працює на суб’єкт господарювання. Усе, що ми можемо, це контролювати кількість того, що видають бійцям, але аж ніяк не якість. Якщо, наприклад, не було додано м’яса, треба подати у суд на аутсорсера. Якщо ми у суд подали сьогодні, а сам суд відбувся через три місяці, м’ясо вже з’їли і усі ці три місяці його так і не додавали. Крім того, аутсорсери не можуть забезпечувати харчування бійців на передовій. Цивільні люди на мають право перебувати на «передку» з маси причин. По-перше, якщо з цивільним щось станеться, то жодних соціальних гарантій немає. По-друге, йдеться про безпеку самих бійців. Адже сторонні люди перебуваються на позиціях. Такого бути не може. У нас були питання до аусорсерів не стільки з питань контролю, очевидно, тут можна було знайти якийсь спосіб для вирішення проблеми. Але станом на 2014 рік у нас було четверо аутсорсерів на усю країну. Вони розділили Україну між собою і кожен одну і ту саму частину. Вони не перетиналися, не заважали один одному. Виходило так, що одна компанія з 2008 по 2014 рік займалася харчування військових частин певної частини країни. Тож маємо справу з монополією у чистому вигляді. Вони вступали у картельні змови. Якщо їх не влаштовувала ціна, відмовлялися підписувати угоду. Крім того, є низка легальних методів, як вибивати конкурентів. Коли я потрапила у Міністерство оборони і стало зрозуміло, що відповідатиму саме за цей сектор, ми намагалися налагодити те, що є, зокрема ввести елемент ринкової конкуренції і залучати інших аутсорсерів. Ми зробили кілька невеликих тестових лотів, залучили до торгів нових поставників, але їх вибили у цілком законний спосіб старі поставники, які годували армію. Старі аутсорсери приблизно раз на два роки міняли назви компаній для того, щоби створювати імітацію появи нових фірм. 2016 року один з чотирьох аутсорсерів пішов з ринку після того, як ми почали втілювати у життя нову систему харчування, бо ця компанія не бачила для себе перспективи. Ті, що залишилися, поділили країну вже на три частини і продовжують годувати тих, хто ще не перейшов на нову систему харчування.

– Чим відрізняється нова система?

Насамперед йдеться про норми. Ми вирішили, що кількість продуктів є недостатньою, і харчування має розраховуватися не на основі грамів, а за калорійністю. Зрозуміло, звідки взялася норма у 650 грамів хліба? Йдеться про калорії, які має отримати боєць. Інша справа, що ту ж кількість калорій можна отримати з інших продуктів. Відповідно, ми ввели обмеження за калорійністю, натомість запровадили великий вибір продуктів. Зрозуміло, що потрібної кількості калорій можна досягнути, годуючи бійця лише хлібом і маслом. Але щоби цього не відбулося, була створена спеціальна комп’ютерна програма. Начальник продовольчого постачання, який складає меню на тиждень, заповнює спеціальну заявку. Заходить у програму, де зазначає, що у понеділок будуть готувати борщ. Ставить галочку навпроти борщу, який має певний набір продуктів, а відтак і калорійність. Тоді програма автоматично віднімає ту кількість калорій і пропонує на вибір меню з других страв, третіх, печива, компоту тощо. Є дуже чітке обмеження у програмі, яке не дозволяє поставити лише борщ та солодощі і у такий спосіб нагнати калорійність. Обов’язково має бути м’ясна страва, гарнір та салат. Якщо начпрод не поставить біля цих страв голочки, то у нього не сформується заявка. Відповідно, меню складається на тиждень. Автоматично кожна страва розкладається на продукти. Тижневе меню формується у тижневе замовлення продуктів, яке передається безпосередньо постачальнику. Постачальників продуктів у нас значно більше, ніж аутсорсерів. Таким чином ми спокійно вводимо на ринок конкуренцію. Крім того, від постачальників ми не залежимо. У нас є розроблені технічні умови на всі 400 позицій, де міститься чіткий опис продуктів. Постачальник має надати відповідні документи, які засвідчують якість продукту. Зрозуміло, що будь-який сертифікат якості можна підробити. Тому ми передбачили можливість повернення продуктів, якщо вони не відповідають нашим технічним умовам. Наприклад, діаметр капелюшка печериці менший, ніж передбачено технічним умовами. Передбачені штрафні санкції за невиконання умов угоди. Крім того, якщо продукт швидко псується, його мають замінити протягом години, якщо довго зберігається – протягом доби. Якість продуктів, які надходять, дуже виросла, тому що начпроди не бояться повертати неякісний товар.

Відповідно, оскільки ми купуємо лише продукти із розширеного асортименту, то постало питання, хто це готуватиме? Країна перебуває у стані війни, отже, нам потрібні свої військові кухарі. Водночас, щоб солдати не чергували по кухні і не чистили картоплю, ми можемо найняти цивільний обслуговуючий персонал за угодою найму. Таким чином ми покриваємо увесь ланцюжок. Крім того, ми користуємося електронним складом. Бачимо кількість товару, який надходить, і знаємо, скільки продуктів має перейти на кухню. Усе це відслідковується онлайн.

– Чим ФОП Алла Богдан, яка звернулася до суду, аргументувала свою позицію?

– Нічим, ми жодного разу її не бачили, тільки представників. І з нею зв’язатися не можемо, бо вона каже, що то у лікарні, то у відпустці.

До чого тут Янукович

Ухвалу про призупинення наказу Міністерства оборони «Про перехід військових частин (установ, закладів) Збройних сил України на систему продовольчого забезпечення із застосування каталогу продуктів харчування у 2019 році» від 04.03.2019 №90 прийняла суддя скандального Окружного адміністративного суду Києва Альона Мазур.

ФОП Алла Костянтинівна Богдан була, згідно з даними YouControl, зареєстрована у червні 2016 року. Основний вид діяльності – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Зареєстрована підприємиця у Луцьку.

Єдиний тендер, який ФОП виграла, – від Національної академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на суму у понад 4 мільйони гривень на постачання продуктів і сушених продуктів за каталогом продуктів харчування для учасників міжнародних тактичних навчань з числа особового складу іноземного контингенту.

Однак, згідно із даними Dozorro, участь у торгах ФОП бере із завидною регулярністю. Вона 45 разів виходила на аукціони від Міністерства оборони та 23 рази від військової частини 3078. Найчастіше на торгах зустрічалася із ТОВ «Продторг-НГ», ТОВ «Військторг» та ТОВ «Військсервіс-волонтер». Найцікавішою є друга компанія, з якою ФОП брала участь в аукціонах. Вони зустрілися 14 разів, з яких 11 договорів дісталося саме ТОВ «Військторг». Це дає підстави вважати, що ФОП належить до орбіти однієї з аутсортингових компаній-монополістів.

Скрін з Dozorro.

ТОВ «Військторг» було засноване чотири роки тому, за яких змінилися п’ятеро керівників. Так само змінювалися і засновники. Адреса останнього – Олександра Саєнка – місто Донецьк. В історичних даних як директор і засновник значиться Андрій Усенко, який раніше був керівником ТОВ «Інтертрейд оіл», ТОВ «Провідна продовольча компанія ЗС», ТОВ «Адмен-груп» та ТВ «Фінанси Менеджмент» – найбільших постачальників харчування для армії за часів Януковича. Натомість сьогодні Андрій Усенко значиться серед засновників громадської організації «Клуб офіцерів ВВС». Здавалося б, а що не так? «Не так» з юридичною адресою ГО – місто Луганськ, квартал Гостра Могила.

2017 року ТОВ «Військторг» виграла тендерів на понад 2,5 мільярда гривень. 2018 рік був дещо скромнішим – компанія виграла торгів лише на майже 375 мільйонів гривень, дані за 2019 рік наразі відсутні, але вона залишається активним учасником аукціонів Міноборони.

Уся наявна інформація жодним чином не пояснює, чому ФОП Алла Богдан, яка бере у торгах, судячи з результатів, лише для спортивного інтересу, вирішила через суд заблокувати перехід ЗСУ на нову систему харчування. При цьому сама не з’являється на суди і уникає будь-якого спілкування із представниками Міністерства оборони. Хіба що вона дуже тісно пов’язана із тим, у кого є справжній інтерес, аби армія продовжувала харчувати військових як за Союзу, а кілька компаній зберігали монополію на ринку.

Оксана ДУДАР

P.S.

Міжнародний центр миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного отримує каталог з 615 пунктів – це набір продуктів для інструкторів НАТО.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.