Туберкульоз не вирок: львівські медики розповіли про нові методи боротьби з хворобою

Торік на Львівщині показник захворюваності на туберкульоз становив 51,3 випадків на 100 тисяч населення, тоді як 10-12 років тому він сягав 86,6 випадків, каже генеральний директор Львівського регіонального фтизіопульмонологічного клінічного лікувально-діагностичного центру Любомир Рак.

«2018 року в нас захворіло 1286 пацієнтів. Десять років тому – це було 2,5 тисячі пацієнтів у рік, в яких виявили вперше діагностований туберкульоз. Тобто ми маємо успіхи у боротьбі з поширенням туберкульозу. Однак маємо серйозну проблему із хіміорезистентним туберкульозом, тобто таким, який дуже погано піддається лікуванню, є тривалим у лікуванні і дуже вартісним. Якщо чутливий туберкульоз лікуємо 6-8 місяці, то резистентний за старими схемами лікували до 22 місяців. Вартість лікування пацієнта із туберкульозом, стійким до ліків, становить до 200 тисяч гривень. Лікування пацієнта з чутливим туберкульозом обходиться державі приблизно в 50-60 тисяч гривень. 2018 року на вперше діагностований хіміорезистентний туберкульоз на Львівщині захворіли майже 400 пацієнтів», – каже директор центру.

Він запевняє — всі препарати для лікування людей із туберкульозом купуються коштом держави.

«Пацієнти не купують нічого. Обстеження теж є безкоштовними. Наша бактеріологічна лабораторія є однією з найкращих в Україні. Ми можемо виявити наявність туберкульозу на рівні дослідження ДНК упродовж 5 годин. Раніше для цього треба було щонайменше два місяці. Про його форму та чутливість дізнаємося за два тижні», – каже Любомир Рак.

За його словами, львівський центр переходить на короткі схеми лікування туберкульозу, які використовують в усьому світі. Це передбачає перебування хворих у стаціонарі лише до того часу, поки вони є заразними. Далі ж їх переводять на амбулаторне лікування.

Завідувачка хіміорезистентного відділення Львівського регіонального фтизіопульмонологічного клінічного лікувально-діагностичного центру Руслана Тупичак додає, що коротким схемам лікування сприяють нові препарати – бедаквілін та деламанід.

«Впродовж 40 років не реєстрували жодного нового протитуберкульозного препарату. Зараз маємо два нові препарати, які пройшли всі клінічні випробовування і мають доведену високу ефективність. Сподіваємося, що в нас завдяки цим препаратам зросте ефективність лікування. Раніше у нас ефективність лікування хіміорезистентного туберкульозу була 48%, а тепер ми хочемо досягти показників ВООЗ: 75% та 95% вилікуваних резистентних та чутливих пацієнтів відповідно. У нас досвід лікування пацієнтів цими препаратами не дуже великий, але ми бачимо, що препарати дуже добре переносяться», – каже Руслана Тупичак.

Лікування туберкульозу є не лише суто медичною проблемою. Більшість пацієнтів із резистентним туберкульозом потребує соціального супроводу, бо належать до так званих соціально дезадаптованих груп і мають супутні захворювання, зокрема ВІЛ/СНІД.

«Такі пацієнти часто переривають лікування, вживають алкоголь, курять. За ними потрібен щоденний нагляд, щоб вони продовжили лікування, завершили його, тобто не переривали. Кожна перерва у лікуванні – це крок до розвитку хіміорезистентного туберкульозу», - каже Любомир Рак.

Водночас, високий соціальний статус не є чинником, який може врятувати від туберкульозу.

«Туберкульоз, як відомо, передається повітряно-крапельним шляхом чи аерозольним, але не передається через поцілунок, статевим шляхом, через потиск руки чи дотик. Ви можете захворіти туберкульозом, довго перебуваючи в закритому приміщенні з хворою людиною, яка є бациловиділювачем», – пояснює  Любомир Рак.

Він наголошує діагноз «туберкульоз» не є вироком і його можна вилікувати.

«Для цього необхідні три складові: вчасна діагностика, наявність препаратів та спеціалістів, а це все в нас є. А ще бажання самого пацієнта вилікуватися», – каже Любомир Рак.