Як у львівському парку «Знесіння» рятують тварин (фото)

Все почалося з Орлика

Десятирічного коня Орлика господиня збиралася здати на м’ясо. У селі Верхня Рожанка, що на Сколівщині, вона тримала ще двох коней і впоратися з усіма їй було не сила. Волею випадку львівські волонтери Орест Залипський та Назар Дулиш опинилися поруч Рожанки на відпочинку. Коня якраз готували до бійні, коли з’явилася ідея прилаштувати його до парку. Тепер про ті події нагадує тільки шрам від сокири, яку встигли увігнати у стегно тварині до моменту покупки.  З порятунку Орлика у липні 2018 року все і розпочалося.

Сьогодні «Домівка врятованих тварин» – зоозахисна організація у центрі Львова, що надає притулок понад сотні звірів. За рік компанію Орлику склали єнотовидні собаки, лисиці, лелеки, фретки, ворони, сови, декоративні голуби та навіть нутрія з ампутованим хвостом.

Ми домовилися з Орестом про зустріч, аби детальніше розпитати про добру справу. «Домівка врятованих тварин» розташована на вулиці Довбуша, 24. Дістатися сюди з центру Львова можна за 15 хвилин. Минаємо інформаційний стенд з мапою парку «Знесіння», проходимо крізь дерев’яну браму. Саме тут і розташована організація. Зустрічаємо Ореста за справою – лагодить покрівлю. Поки він закінчує з роботою, відправляє до нас Катрусю – одну з працівниць закладу – для ознайомлювальної екскурсії.

Катя одразу приводить нас до новоприбулої лелеки.

«Вчора люди привезли. Десь на полі знайшли. А вона худа, кістки тільки шкірою обтягнуті, має зламане крило. Взяли до себе, погодували. Дивимося – а в неї чіп на нозі, номерний, почали у базі шукати. Виявилося, що то лелека із орнітологічної станції у Гданську. Зараз сконтактовуємося з польським посольством, там, напевно, шукають тварину», - ділиться дівчина.

«Орест із Назаром  тут здобули другу професію – ветеринара, - пояснює Катруся. –Багато читали, консультувалися з лікарями, цікавилися, які умови потрібні для кожної з тварин, яка годівля. Коли про нас заговорили люди – стало легше. І соцмережі у цій справі дуже допомогли».

В організація Катя працює декілька місяців. Скаржиться, що "Домівці врятованих тварин" бракує рук. В літній період доводиться найважче - студенти роз'їжджаються додому, волонтерів меншає.

Допомога небайдужих

У «Домівки врятованих тварин» є сторінка на Фейсбуці. Тут волонтери діляться знаннями, питають поради у знайомих фахівців. Орест регулярно публікує  дописи-звіти: розповідає, що зробили, кого взяли, як допомогли.

«Днями зусиллями користувачів соцмереж зібрали кошти для переливання крові кошеняті. У тварини через генетичне відхилення виникає анемія, і зробити переливання - це єдиний шанс вберегти життя», - розповідає Катя.

«Насправді ж задуму щодо притулку ще не було, коли ми купували Орлика. Планували підготувати для коня територію, щоб люди ходили до парку і могли спостерігати за твариною, – приєднується до розмови Орест. – Та скоро мешканців парку стало більше. Почастішали випадки підкидання тварин. Спершу ми надавали перетримку і шукали притулків, сконтактовувалися з зоозахисними організаціями. Але умови, в яких утримували тварин у тих притулках, не могли задовольнити базових потреб звірів. Тісні і погано освітлені вольєри не могли називатися порятунком для тварин, які пережили багато лиха, перш ніж потрапити до нас.

Згодом взагалі з’ясувалося, що середовище зоозахисників ще брудніше за середовище політиків. До нас телефонували люди, представлялися волонтерами, пропонували продати собак до Німеччини. Тоді постало логічне запитання: навіщо громадянам країни, де власні притулки тварин-безхатьків переповнені, перевозити собаку аж з України? Як мені пояснили згодом, мотив такої покупки був набагато цинічніший: на тваринах, що перевезені  до ЄС напівлегально, легше провести дослід, аніж на тих, що зареєстровані офіційно і мають всю документацію».

Оресту з однодумцями довелося здолати чимало перепон, щоб дати надійний прихисток тваринам.

Почали шукати волонтерів, просили допомоги в адміністрації парку. Мало-помалу підготували вольєри, налагодили постачання харчів, спеціальних кормів для тварин.

Сусідські війни

Однак порятунок тварин від браконьєрів не був вигідний для всіх. Шум і запах, які надходили від звірів, стали істотною перешкодою для будівництва багатоповерхівки у парку «Знесіння». І забудовники не захотіли з цим змиритися. Були скарги, були підбурювання місцевих жителів, часті перевірки.

«Нам закидали утримання тварин в неналежних умовах, неправильну утилізацію відходів. Чого тільки не було?» – згадує Орест.

Але зрештою зусиллями громадськості, наших волонтерів, небайдужих львів'ян вдалося відстояти право на існування.

«До слова, з 1 січня 2019 року ми функціонуємо як зоологічний відділ Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», – ділиться досягненням очільник закладу.

На запитання, чи не виникало коли-небудь бажання покинути цю справу і зайнятися чимось прибутковішим і простішим, Орест відповідає однозначно: «Таке бажання виникає регулярно. А тоді згадую – вже сьома година, а в мене ще віслюк непоєний, птахи ненагодовані. І дурні думки якось самі собою зникають».

Допомога «Домівці» потрібна постійно: фізична та матеріальна. В зоокутку можна залишати їжу. Також постійно потрібні корми, особливо для гризунів. Завітати можна у будь-який час і робота завжди знайдеться. Працівники закладу запрошують: приходьте, знайомтеся та за можливості допомагайте.

Гроші на потреби тварин можна надіслати на номер рахунку: 4188 3701 3402 3145 zalypskiy orest myronovych.

Ірина ЯКИМ

Фото Микити ПЕЧЕНИКА