дивись.info

Чому у Верховній Раді не буде Комітету у справах ветеранів

Чому у Верховній Раді не буде Комітету у справах ветеранів

У Верховній Раді 9-го скликання буде 23 комітети, замість 27, які були у попередньому парламенті. Найбільше суперечок викликала ліквідація Комітету в справах ветеранів та осіб з інвалідністю, який приєднали до Комітету з питань соціальної політики.

Найактивніше проти ліквідації комітету виступила майбутня фракція «Європейської солідарності».

«Маючи близько 370 тисяч ветеранів у країні, проаналізувавши додатково досвід тих країн, що мали на своїх теренах військові конфлікти або брали участь у великій кількості військових операцій, провівши вже велику роботу з формування державної політики щодо ветеранів, розуміючи подальші потреби, ми з «Європейською солідарністю» продовжуємо наполягати на формуванні такого комітету, хоча колеги з інших політсил, на жаль, не підтримують цей підхід», – написала засновниця медичного батальйону «Госпітальєри» Яна Зінкевич.

Натомість у партії «Слуга народу» Комітет з питань ветеранів вважають банальною бюрократією.

«Стратегія наша полягає у тому, щоб ухвалити закон про ветеранів, який чітко регламентуватиме пільги і категорії всіх ветеранів – крім ветеранів праці…Крім того – створити агенцію, яка буде координувати надання пільг, у тому числі і ветеранам. До цієї агенції вже доцільно брати фахівців з числа ветеранів… Треба відмовлятися від такої практики, коли кошти спрямовуються не на соціальний захист тих, хто його потребує, а на утримання роздутого держапарату», – написала у Фейсбуку депутат від «Слуги народу» Тетяна Третьякова.

ІА Дивись.info запитала в експертів, чи потрібно було ліквідовувати Комітету в справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

Василь Гулай, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації НУ «Львівська політехніка»:

«Відмову Підготовчої депутатської групи від створення у Верховній Раді України 9 скликання комітету ВР у справах ветеранів та осіб з інвалідністю, на мою думку, варто розглядати у ширшому контексті спроб інституційно-процедурного оформлення монопольної влади партії «Слуга народу», коли  нова  правляча «партія влади» демонстративно навʼязує  іншим фракціям свою монопольну точку зору. Це яскраво ілюструє вчорашнє засідання вказаної групи, яке транслювалося у прямому ефірі, особливо стилістика ведення засідання головуючим Дмитром Разумковим.

Водночас не можу не відкидати політично-конʼюнктурного моменту, коли «СН» хоче, умовно кажучи, видерти із  рук «Європейською солідарності» політичний мʼяч теми ветеранів та інвалідів, передовсім учасників АТО чи тепер ООС. Таким же конʼюнктурним було створення відповідного Міністерства винятково «під» близьку помічницю тодішнього президента П. Порошенка І. Фріз.  З огляду на це аргументи іншої представниці ЄС І. Геращенко про «ідеологічну помилку» видаються не переконливими.

Говорив би швидше про тактику за відсутності стратегії у конгломерату груп впливів під брендом «Слуги народу» та команди президента Зеленського. Мені видається, що з точки зору стратегії та репутаційних здобутків правлячій монобільшості варто було залишити комітет ВР у справах ветеранів та осіб з інвалідністю та підтримати на цю посаду Яну Зінкевич, яка в громадській уяві має позитивне реноме, в незалежності від того, що репрезентуватиме в новій Верховній Раді фракцію партії «ЄС», на відміну від тієї ж Ірини Фріз, котра, очевидно, прагнула пересісти з крісла міністра  в крісло голови парламентського комітету. Жодної ідеології, а тільки  боротьба  груп інтересів».

Сергій Рачинський, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика:

«Ліквідація комітетів – це крок у вірному напрямку. Ліквідувати необхідно більше комітетів, наприклад, у справах молоді. У ВР мають діяти кілька комітетів, сформованих не за вузькою темою, а за широкою сферою людської діяльності – соціальна сфера, економіка, політика, оборона, якість життя, безпека особи. Багато дрібних комітетів – це спроба створити самим собі «фронт робіт», коли депутати залишають собі право втручатися у всі сфери життя. Значна кількість комітетів дозволяє легко «поховати» будь-які реальні проблеми шляхом їхнього обговорення. Прикладом імітації такої роботи є Комітет з питань попередження корупції».

Василь Мельничук, експерт:

«Цей комітет не потрібно було створювати, так само як і не потрібно було створювати відповідне міністерство. Створили його з чисто пропагандистською метою – щоб показати «турботу» про ветеранів. Це яскравий приклад того, як реальна політика і робота заміняється створенням нових органів, установ, робочих груп тощо. Допомога ветеранам і турбота про них має здійснюватися іншими комітетами ВРУ і центральними, і місцевими органами виконавчої влади в межах їх повноважень, зокрема комітетом ВРУ з соціальної політики, Мінсоцполітики, місцевими державними адміністраціями».

 

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.