У МОЗ готують обов'язкове ліцензування для лікарів

Захищати ліцензію потрібно буде кожні три роки. Якщо ж лікар працює в лікарні, щороку їздить на курси із професійного розвитку та на нього немає скарг від пацієнтів - ліцензія продовжується автоматично.

Ліцензування існує у більшості країн світу, щоб забезпечити якість лікарів і довіру до них, а також – незалежність лікарів, пояснює  Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України. «Зараз українські лікарі дуже залежні від головного лікаря чи завідувачів відділень, де вони працюють. Коли у них буде ліцензія – вони не повинні будуть проситися на роботу: вони зможуть самі обирати, де працювати, і підписувати контракт із роботодавцем на основі роботи, яку вони роблять, кількості пацієнтів та попереднього досвіду», – зазначає вона.

Професійне ліцензування мотивуватиме лікаря до безперервного професійного розвитку, гарантує його зацікавленість у позитивній репутації серед пацієнтів та персональну відповідальність за свої рішення, наголошує Олександр Лінчевський, заступник міністра охорони здоров’я України.

«Впровадження ліцензування – це впровадження нової культури взаємим між лікарем і пацієнтом, лікарем і державою та всередині лікарської спільноти. Раніше за результат лікування відповідала лікарня загалом. Тепер запроваджується персональна відповідальність: кожен лікар відповідає за свою ділянку роботи і за свій персональний розвиток. У разі порушень, якщо лікар не розвивається, якщо він завинив і це доведено – лікар втратить можливість практикувати», – пояснює він.

Хоча лікарям потрібно буде дбати про додаткову освіту частіше, ніж зараз (щорічно, замість кожних 5 років) – це не створить надмірного навантаження, але дасть реальні результати.